Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності провів слухання на тему: "Надання невідкладної допомоги при ДТП та "безпечна дорога" як елементи забезпечення безпеки дорожнього руху"

Інформаційне управління
29 листопада 2011, 18:04

У заході взяли участь народні депутати, представники міністерств і відомств, міжнародних організацій, громадських організацій.

Голова Комітету Віктор Швець, відкриваючи слухання, зазначив "Гострота цієї проблеми сьогодні зростає практично у всьому світі. В нашій країні вона надзвичайна, адже Україна за рівнем смертності від дорожньо-транспортних пригод посідає п'яте місце в Європі. Розв'язувати цю проблему нам необхідно комплексно і оперативно, використовуючи можливості органів державної влади, неурядових організацій та й усіх громадян".

В.Швець нагадав про те, що 11 травня 2011 року згідно з резолюцією Генеральної асамблеї ООН було започатковано Десятиліття дій з безпеки дорожнього руху (2011-2020 роки). Мета десятиліття - забезпечити довгострокові і скоординовані дії на підтримку безпеки дорожнього руху на регіональному, національному та місцевому рівнях.

За словами голови Комітету, в Україні у 2010 році в аваріях загинуло 4 709, травмовано - 38 917 осіб, протягом поточного року - загинуло 3670 та травмовано 30459 осіб. Кожен третій загиблий при ДТП - молода людина віком до 29 років. Кожні 18 хвилин на автошляхах України трапляється ДТП з потерпілими, кожні 118 хвилин - у ДТП гине людина.

За інформацією МВС найбільш небезпечними в Україні є міжнародні дороги: Київ-Чоп, Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч, Київ-Ковель-Ягодин, національні: Житомир-Чернівці, Мукачеве-Івано-Франківськ-Рогатин-Львів, Львів Тернопіль.

В.Швець зазначив: серед причин, що призводять до ДТП поширеною є невжиття органами державної влади та органами місцевого самоврядування ефективних заходів, спрямованих на належне утримання та ремонт автодоріг, відновлення безпечного стану мостів та шляхопроводів. За його словами, непоодинокими є факти, коли елементи безпеки ігноруються на стадіях міського та транспортного проектування, а також недотримання будівельних норм під час будівництва доріг. Відсутнє належне реагування з боку органів прокуратури, правоохоронних органів, особливо служб ДАІ, на факти грубого ігнорування дорожніх служб та їх конкретних посадових осіб, вимог Закону "Про дорожній рух" в частині ліквідації аварійно небезпечних ділянок та місць концентрації ДТП.

"Якщо уважно ознайомитися з наданими Генпрокуратурою і МВС України даними щодо аварійності на автошляхах, то ці питання делікатно "обходяться", - наголосив В.Швець і додав: "усі аварійно небезпечні ділянки, так звані "місця концентрації ДТП" протягом багатьох років відомі ДАІ, дорожнім та комунальним службам. На вулично-дорожній мережі України знаходиться 1 тис. 201 місце концентрації ДТП, у тому числі 242 - на автомобільних дорогах та 959 на вулицях населених пунктів. Але традиційно склалось так, що в нашій країні основна доля відповідальності за ДТП перекладається на водіїв, пішоходів та інших індивідуальних користувачів доріг".

"Важко зрозуміти: чому всім відомі місця концентрації ДТП роками не ліквідовуються?", - запитав В.Швець. Він зазначив, що в європейських країнах курс взято на вдосконалення проектування, будівництва і експлуатації доріг та дорожньої інфраструктури, таким чином, щоб до мінімуму звести саму можливість водія порушити правила дорожнього руху, максимально захистити найбільш вразливих користувачів (пішоходів, велосипедистів, мотоциклістів).

"За оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я, у разі невжиття термінових заходів до 2020 року аварії на дорогах світу спричинятимуть більше смертей, ніж серцево-судинні захворювання та СНІД. Крім непоправних людських трагедій, ДТП завдають значних матеріальних збитків. Наприклад, за оцінками світового банку, втрати української економіки від дорожньо-транспортних пригод щорічно сягають 5 млрд. доларів. Щоб подолати епідемію смертей на дорогах України потрібне партнерство влади, бізнесу, громадських організацій, засобів масової інформації і, головне, небайдужість кожного громадянина України. Протистояти смертям на дорогах повинно все суспільство. Тільки об'єднавши зусилля, можна змінити ситуацію на дорогах України на краще", - наголосив голова Комітету.

В.Швець повідомив про те, що Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Міжфракційне депутатське об'єднання "За безпеку дорожнього руху", Всеукраїнська громадська організація "Асоціація безпеки дорожнього руху" ініціювали проведення в Україні Першої Міжпарламентської зустрічі з питань законодавства у сфері безпеки дорожнього руху. До участі у форумі запрошені парламентарії з 43 країн світу та 18 міжнародних організацій. Він висловив сподівання, що ця зустріч відбудеться в кінці березня - на початку квітня 2012 року в м. Києві.

Голова Комітету запропонував учасникам слухань обговорити дві з п'яти складових Глобального плану ООН на Десятиліття з безпеки дорожнього руху - безпечні дороги і мобільність та надання медичної допомоги постраждалим в ДТП. А саме: обговорити конкретні пропозиції щодо того, як зробити безпечними дороги; які передові технології попередження аварій необхідно розгортати в першу чергу; які технічні та конструктивні елементи потрібні для того щоб захистити пішохода, велосипедиста, мотоцикліста тощо, зрештою, які заходи і на якому рівні необхідно вжити щоб ліквідувати так звані "відомі місця концентрації ДТП. Надзвичайно важливим, на його думку, є питання: як підвищити оперативність реагування на екстрені ситуації, викликані ДТП; як покращити здатність системи охорони здоров'я та інших систем (МНС, ДАІ) забезпечити надання першої невідкладної медичної допомоги; як забезпечити на ранньому етапі реабілітацію і підтримку потерпілим і особам, які втратили родичів при ДТП, як звести до мінімуму як фізичні так й психологічні травми.

Результатом обговорення цих проблем, зазначив В.Швець, стане підготовка членами Комітету та внесення на розгляд парламенту комплексного законопроекту, який охопив би усі п'ять складових безпеки дорожнього руху.

В.Швець повідомив, що у Верховній Раді зареєстровано 15 законопроектів, якими пропонується вдосконалити управління безпекою дорожнього руху, зробити більш безпечними на дорозі транспортні засоби та безпечнішою - поведінку користувачів доріг. За його словами, більшість авторів цих законодавчих ініціатив пропонують вирішувати питання посиленням кримінальної та адміністративної відповідальності. Що стосується таких питань як надання невідкладної допомоги при ДТП та "безпечних доріг" - як елементів безпеки дорожнього руху, то тут, повідомив він, не має жодної зареєстрованої законодавчої ініціативи.

В.Швець запевнив, що Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і Міжфракційне депутатське об'єднання "За безпеку дорожнього руху" докладуть максимум зусиль для того, щоб реально змінити ситуацію на українських шляхах на краще.

Заступник Голови державної служби автомобільних доріг Євген Прусенко зазначив, що рівень фінансування дорожньої галузі останніми роками становить від 14 до 30%. Говорячи про стан дорожньої інфраструктури держави, доповідач повідомив: 70% доріг вже давно перепрацювала міжремонтний термін і капітально не ремонтувалося 30-40 років. Крім того, більшість доріг не були розраховані на сучасні великошвидкісні та великовагові транспортні засоби, інтенсивність руху яких зростає на дорогах на 7-12%. "Але навіть за таких умов обмеженого фінансування кошти спрямовуються на заходи з безпеки дорожнього руху. Кількість ДТП на автодорогах загального користування становить 12-14% від загальної кількості ДТП в Україні. Більшість ДТП відбувається на міських дорогах, там де більша концентрація транспортних засобів і більша кількість конфліктних точок", - зазначив Є.Прусенко.

Про стан безпеки дорожнього руху в країні та ефективність організаційних, методичних та інформаційних заходів, що вживаються з метою її підвищення доповів Начальник центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України Сергій Буднік. Основними причинами, які негативно впливають на стан забезпечення дорожнього руху він назвав низьку культуру поведінки учасників дорожнього руху, безвідповідальність і правовий нігілізм. "У суспільстві сьогодні вже звикли до тих штрафів, які були встановлені у 2008 році. Їх тоді називали "драконівськими", такими, що не відповідають рівню життя, соціального захисту громадян тощо. Навіть такі "високі штрафи" сьогодні не впливають належним чином на зниження рівня аварійності. Серед основних причин дорожнього-транспортних пригод залишаються - перевищення швидкості (24%), порушення правил маневрування (20%), керування транспортними засобами в нетверезому стані (9%)", - зазначив доповідач.

Про удосконалення медичного забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні поінформував директор Державного підприємства "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Анатолій Франчук. Він наголосив на тому, що дорожньо-транспортна пригода - це вже наслідок певних подій і обставин, які приводять до трагедії. Тому, зауважив А.Франчук, необхідно звернути увагу на належне забезпечення медичного забезпечення, яке дозволить зменшити кількість трагедій на автошляхах. На його думку, повинна бути тісна співпраця усіх органів влади, які мають відношення до безпеки дорожнього руху.

Інші учасники слухань відзначали, що незважаючи на чинну правову базу та зусилля органів державної влади, спрямовані потягом останніх років на підвищення безпеки дорожнього руху в Україні, а також на певні позитивні результати цієї діяльності, які дозволили знизити рівень смертності на автошляхах, сфера безпеки дорожнього руху в Україні потребує ретельної уваги як з боку законодавця, так і з боку органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронної системи.

Промовці наголошували на тому, що основними причинами високого рівня загрози безпеці руху та перевезення пасажирів є: незадовільний технічний стан, фізична і моральна зношеність транспортних засобів, їх незаконне переобладнання, аварійний стан автомобільних шляхів; порушення правил технічної експлуатації транспорту через неналежний рівень знань та професійної підготовки працівників транспорту, у тому числі водіїв; відсутність належного контролю за станом безпеки руху у сфері транспорту.

Учасники слухань зазначали, що посилення відповідальності учасників дорожнього руху за вчинення порушень у сфері безпеки дорожнього руху є обґрунтованим, а її послаблення - недоцільним.

Під час слухань були висловлені пропозиції Верховній Раді та Кабінету Міністрів, відповідним міністерствам щодо вдосконалення законодавчої роботи, перегляду Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2015 року, поліпшення утримання вулично-дорожньої мережі, своєчасного проведення на автошляхах ремонтно-відновлювальних робіт та будівництва дорожньої інфраструктури; покращення підготовки водіїв та роботи працівників Державної автомобільної інспекції, а також посилення відповідальності учасників дорожнього руху за забезпечення його безпеки.