Пленарні засідання 20 вересня 2005 року

У ВIВТОРОК, 20 ВЕРЕСНЯ, РОЗПОЧАВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував народних депутатів про засідання Погоджувальної ради за участю керівників депутатських груп і фракцій, на якому було досягнуто домовленості про те, щоб спочатку заслухати інформацію про економічний і соціальний стан у державі, потім розглянути питання про надання згоди на призначення Прем'єр-міністром України Юрія Єханурова, і третім розглянути питання про включення до порядку денного і прийняття рішення про створення спеціальних слідчих комісій з розслідування тих резонансних моментів, які останнім часом з'явилися в нашому житті.

Далі головуючий оголосив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про вихід народного депутата Людмили Давидової з фракції "Єдина Україна" і її входження до фракції "Вперед, Україно!", а також про виключення зі складу фракції СПУ народного депутата Володимира Гошовського.

В.Литвин поінформував народних депутатів про те, що 12 вересня 2005 року Центральна виборча комісія зареєструвала народними депутатами України Лева Глухівського, Володимира Ступака, Олександра Марченка та Миколу Поровського в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України склали присягу перед Верховною Радою України.

Головуючий оголосив про входження новообраних народних депутатів до складу депутатських фракцій у парламенті: Лева Глухівського до складу депутатської фракції Народного руху України, Володимира Ступака до складу депутатської фракції Української Народної партії.

З інформацією про стан економічного і соціального розвитку України виступив голова Державного комітету статистики Олександр Осауленко. Він охарактеризував економічну ситуацію в країні як "досить непросту і неоднозначну. З одного боку продовжується економічне зростання. Так, ВВП за 8 місяців поточного року зріс на 2,8 відсотка. З іншого, - темпи цього зростання суттєво уповільнились. При чому, як в порівнянні із попереднім роком так і з початком поточного року".

Доповідач також нагадав, що ВВП за підсумками минулого року зріс на 12,1 відсотка, а цей рік розпочався з 6,5 відсотків приросту у січні.

О.Осауленко зазначив, що соціально-економічні процеси та результати, які мають місце сьогодні, багато в чому витікають із попередніх етапів розвитку нашої економіки. Він надав детальні цифри по всіх галузях економіки, розповів про вплив економічної ситуації на фінансовий стан підприємств, про цінову ситуацію на споживчому ринку.

Підсумовуючи результати аналізу економічних показників, голова Держкомстату зробив висновок про існування двох основних на сьогодні чинників уповільнення економічного зростання – несприятлива економічна кон'юнктура на зовнішніх ринках і погіршення з цілого ряду причин інвестиційного клімату.

Говорячи про соціальну направленість економічної політики, О.Осауленко зазначив, що вона обумовила як суттєве підвищення соціальних гарантій і доходів населення, так і призвела до виникнення диспропорції у структурі загальних доходів населення, викликала проблему невідповідності темпів зростання заробітної плати та обсягів виробництва. Це, у свою чергу створює передумови для виникнення додаткових соціально-економічних диспропорцій, одним із проявів чого є відновлення зростання в поточному році загальної суми боргу з виплати заробітної плати, на відміну від минулорічної тенденції скорочення заборгованості.

Голова Держкомстату на завершення ще раз зазначив, що соціально-економічна ситуація на сьогодні є дуже непростою, але водночас вона є цілком керованою і може за рахунок узгодження дій усіх гілок влади надалі суттєво покращуватися.

Доповідач відповів на запитання народних депутатів.

Дві фракції - БЮТ і "Єдина Україна" наполягли на перерві для проведення консультацій. Після її закінчення головуючий повідомив народних депутатів про те, що у засіданні бере участь Президент України Віктор Ющенко.

Народні депутати привітали Президента України.

Слово для виступу від фракцій було надано народному депутатові Сергію Сасу. Він озвучив прохання фракцій до Голови Верховної Ради України відповідно до частини 2 статті 3.1.6 Регламенту Верховної Ради України перед початком голосування з питання щодо надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України провести за допомогою електронних засобів поіменну перереєстрацію народних депутатів України, присутніх на засіданні, повідомити Верховну Раду про кількість депутатів, про яких відомо, що вони відсутні з поважних причин, дати доручення Апарату Верховної Ради України звірити результати електронної реєстрації із письмовою реєстрацією і заблокувати картки всіх відсутніх на засіданні Верховної Ради народних депутатів України.

С.Сас також нагадав, що на 10 годину не зареєструвалися 87 народних депутатів, у відрядженні знаходиться 6 народних депутатів.

Головуючий нагадав процедуру розгляду питання Верховною Радою про надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України.

Перед Верховною Радою виступив Президент України Віктор Ющенко. Він зазначив: "те, що сьогодні відбувається в Україні, є тим моментом, коли політична еліта нації повинна згуртуватися, керуючись вищими інтересами країни, і дати оцінку і відповідь на ті виклики, які у нас існують".

Глава держави дав свою оцінку ситуації в країні, наголосивши, що "сьогодні вирішується доля парламенту, доля Президента ефективно адекватно реагувати на здатність забезпечувати стабільність в Україні. Це тест, який повинен пройти парламент".

В.Ющенко також висловив переконання, що "в країні задіяний цинічний план руйнації влади. При чому, до цього плану залучилися дехто із майдану і дехто ті, хто хотів його розігнати. Такий дивний альянс".

Президент України також охарактеризував економічну ситуації на той момент, коли він прийшов до влади і зараз, після восьми місяців діяльності його першого уряду.

"За вісім місяців 2005 року темпи зростання валового продукту уповільнилися в 2,32 рази. Якщо на початку року вони були 6,5 – сьогодні вони складають – мінус 1,6 відсотка. Ми маємо динаміку нижче попереднього року, або в цілому скоротилися темпи приросту валового продукту більше ніж у п'ять разів. Це – база формування бюджету, соціальних програм і таке інше.

Друге. Темпи зростання промислового виробництва уповільнилися в 2,4 рази, а сільського господарства - в 1,7 рази".

Президент наголосив, що на фоні тих процесів, які почали відбуватися як негативні, особливо починаючи із другого кварталу поточного року, ряд негативних моментів відбулося і у системі відносин команди, яка представляла владу України. Ці конфлікти формувалися на ряді закулісних, непрозорих і незрозумілих рішень, які час від часу приводили до виникнення публічних конфліктів. Останньою каплею в цьому сюжеті був конфлікт навколо приватизації Нікопольського феросплавного заводу. В.Ющенко охарактеризував ці процеси так: "Ми стояли на межі один крок від кровопролиття. Це був "антимайдан". Це не моя політика".

Проблемою конфлікту, який виник у його команді, В.Ющенко охарактеризував не як проблему міжособистих стосунків.

В.Ющенко доповів про план стабілізації, який запропонував обговорити і прийняти. Він полягає у тому, що для максимально швидкої стабілізації ситуації в країні, треба розглянути і затвердити подання на призначення Юрія Єханурова Прем'єр-міністром України.

"Нам треба всім докласти зусиль, щоб цей уряд був не політизований, не партійний. Ми розуміємо, що нам треба 7 місяців прожити у прагматичній роботі. Власне кажучи, в нас є два вибори – 7 місяців проіснувати, жити в стагнації або жити в розвитку", - наголосив глава держави. Він висловив переконання, що тільки уряд, який сьогодні буде сформований із прагматиків може ці 7 місяців активно працювати на Україну.

Другим пунктом президентського плану є стабілізація економіки, стабілізація торгівлі, стабілізація інвестиційного клімату та інших базових факторів.

В.Ющенко запевнив народних депутатів у тому, що на парламентських виборах 2006 року не буде застосовуватися адміністративний ресурс.

Президент України також наголосив, що він зробить все, щоб припинити дестабілізацію, гарантував, що не допустить політичних репресій, політичних переслідувань, а уряд формуватиметься відкритим шляхом проведення взаємних політичних консультацій із фракціями.

Після цього виступив кандидат на посаду Прем'єр-міністра України Юрій Єхануров. У своєму виступі він розповів про те, як буде діяти його уряд в разі призначення. Він пообіцяв народним депутатам за будь-яких обставин виконати Державний бюджет поточного року. Говорячи про Державний бюджет наступного року, зазначив, що є всі підстави для прийняття соціально виваженого бюджету.

Ю.Єхануров також пообіцяв, що він зробить усе для того, щоб було почуто голос регіонів, щоб робота уряду була б прозорою.

Кандидат на посаду Прем'єр-міністра звертаючись до депутатів, зазначив, щоб вони не чекали від уряду сенсацій і щоденних прес-конференцій, бо буде щоденна копітка робота.

Ю.Єхануров висловив впевненість, що "уряду, який буде сформовано, цілком до снаги забезпечення спокою і стабільності у суспільстві".

Ю.Єхануров, відповідаючи на запитання народних депутатів, повідомив, що новий уряд буде на дві третини оновлено і у ньому не буде людей, які займаються системним бізнесом.

Після відповіді кандидата на запитання виступили представники від фракцій, які доповіли позиції політичних сил, представлених у парламенті.

Перед голосуванням картки народних депутатів, які були відсутні на засіданні, було заблоковано.

У ході голосування кандидатуру Юрія Єханурова на посаду Прем'єр-міністра підтримали 223 народних депутати. Для його затвердження на посаду глави уряду не вистачило трьох голосів. У голосуванні не брали участі фракції КПУ (у повному складі), СДПУ(о) (у повному складі), "Регіонів України" ("за" кандидатуру Ю.Єханурова проголосувало 3 народних депутати), БЮТ ("за" - проголосував 1 народний депутат),"Єдина Україна" ("за" проголосувало 4 народних депутатів).

На цьому ранкове засідання завершилося.

На вечірньому засіданні народні депутати першим питанням розглянули питання про створення тимчасових слідчих комісій щодо резонансних подій, які відбулися останнім часом у країні.

На голосування було поставлено три проекти постанов: про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки фактів, оприлюднених протягом вересня 2005 року, у заявах колишнього державного секретаря О.Зінченка, колишнього голови Служби безпеки України О.Турчинова, колишнього віце-прем'єр-міністра України М.Томенка та голови Вищого господарського суду України Д.Притики, авторами якого є народні депутати І.Шурма і Н.Шуфрич; про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки заяви колишнього державного секретаря України О.Зінченка щодо фактів корупційних дій, зловживань службовим становищем з боку окремих державних діячів, автори цього проекту – народні депутати Б.Беспалий і В.Коваль; про створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань встановлення факту незаконного втручання громадянина Російської Федерації зі статусом біженця у Великобританії Березовського Бориса Абрамовича у фінансування виборчої кампанії кандидата у Президенти України В.Ющенка, автор якого є народний депутат Ю.Соломатін.

У ході голосування народні депутати підтримали пропозицію про прийняття першої постанови, розширивши її назву за рахунок другої постанови, і обравши головою цієї комісії народного депутата Володимира Заплатинського.

Верховна Рада також прийняла постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань встановлення факту незаконного втручання громадянина Російської Федерації зі статусом біженця у Великобританії Б.Березовського у фінансування виборчої кампанії кандидата у Президенти Віктора Ющенка.

Далі до порядку денного було включено звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування обставин вбивства журналістів Г.Гонгадзе, В.Олександрова, посягання на життя народного депутата О.Єльяшкевича та фактів порушень державними діячами Конституції і законів України.

З інформацією про результати роботи цієї комісії виступив її голова народний депутат Григорій Омельченко. Він детально розповів народним депутатам про зібрані комісією факти. Проаналізувавши всі докази, Тимчасова слідча комісія дійшла однозначного висновку, за який одноголосно проголосували всі члени комісії, що колишній глава Адміністрації Президента України, нині Голова Верховної Ради України є підбурювачем до вчинення злочину щодо Георгія Гонгадзе, який вилився в організацію викрадення Георгія Гонгадзе, що призвело до його смерті.

Тимчасова слідча комісія одноголосно кваліфікувала такі дії Володимира Литвина, які мають ознаки злочину, передбачені статтею 27, як форму співучасті, і частина третя статті 146 Кримінального кодексу України, що означає – підбурення до організації викрадення журналіста Георгія Гонгадзе, вчиненого організованою групою осіб за попередньою змовою, що спричинило тяжкі наслідки, тобто смерть.

Дії колишнього Президента України Леоніда Кучми Тимчасова слідча комісія одноголосно однозначно кваліфікувала, як організатор викрадення Георгія Гонгадзе. Організатором нижчого рівня, який виконував наказ Президента Кучми, був і комісія кваліфікувала таким же чином його дії, як частина третя статті 146, стаття 27 Кримінального кодексу України покійний міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко.

Тимчасова слідча комісія прийшла до висновку, що колишній голова Служби безпеки України Леонід Деркач є також підбурювачем до злочину, вчиненого проти Георгія Гонгадзе і кваліфікувала його дії так само, як дії Володимира Литвина. Комісія одноголосно проголосувала: Генеральному прокурору України порушити проти цих осіб кримінальну справу за ознаками статі 27, частини третьої статті 46 Кримінального кодексу України, тобто організація та підбурення викрадення журналіста Георгія Гонгадзе, вчиненого організованою групою осіб за попередньою змовою, що спричинило тяжкі наслідки.

Г.Омельченко повідомив, що рішення комісії, всі зібрані докази і матеріали були направлені Генеральному прокурору Святославу Піскуну ще у вересні 2002 року. Такі ж самі висновки, ці ж всі матеріали повторно були направлені третього березня 2004 року колишньому Генеральному прокурору України Геннадію Васильєву для порушення кримінальної справи проти зазначених осіб.

Голова комісії нагадав, що Кримінально-процесуальний кодекс передбачає: коли направляються такі матеріали, Генеральний прокурор зобов'язаний у 10-денний термін винести дві постанови: або відмовити у порушенні кримінальної справи, сказавши, що немає складу злочину; або винести постанову про порушення кримінальної справи проти цих осіб.

Г.Омельченко далі поінформував про те, що Тимчасова слідча комісія одноголосно прийняла ухвалу ще у 2002-му і у 2003 року: звільнити з займаної посади Володимира Литвина, Голову Верховної Ради України, розпочати процедуру імпічменту щодо Президента України Леоніда Кучми, звільнити з займаної посади Генерального прокурора Святослава Піскуна.

Тимчасова слідча комісія, за словами її голови, встановила, що організатором замаху на життя і побиття народного депутата були і є, за висновками комісії, колишній Президент України Леонід Кучма і колишній голова Служби безпеки України Леонід Деркач. Окрім того, Тимчасова слідча комісія встановила цілий ряд фактів тяжких і особливо тяжких злочинів, які були вчинені за організації, чи підтримки, чи пособництва колишнього Президента Леоніда Кучми. Всі ці матеріали з висновками комісії направлені в Генеральну прокуратуру для порушення кримінальних справ. До цього дня процесуальні рішення, передбачені законом, по цих матеріалах не прийняті.

Г.Омельченко відповів на запитання народних депутатів, доповнивши інформацію, яку він озвучив.

Народні депутати у ході обговорення дали оцінку цій інформації, внесли свої пропозиції. Зокрема, народний депутат Олександр Мороз запропонував прийняти постанову, в якій даючи оцінку всьому, що є, Верховна Рада повинна своїм рішенням остаточно поставити перед судом усіх людей, причетних до цього вбивства. Тільки не рекомендувати Генеральній прокуратурі, а вимагати від Генеральної прокуратури провести об'єктивне досудове слідство фактів, встановлених Тимчасовою спеціальною комісією.

О.Мороз також запропонував не ставити на голосування питання про звільнення Голови Верховної Ради з посади, оскільки це визначено спеціальною процедурою.

Народні депутати у виступах наголошували на політичній складовій оприлюдненої інформації Тимчасової слідчої комісії, висловлювалися за те, щоб "за правовою складовою не побачити політичну складову, яка може стояти за кулісами". Звучали пропозиції щодо створення ще однієї комісії, яка б зайнялася вивченням фактів про те, хто протягом трьох років блокував рекомендації і висновки комісії, очолюваної Г.Омельченком.

По закінченню обговорення Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, який вів засідання, поінформував народних депутатів, що з приводу оприлюдненої інформації зареєстровано п'ять проектів постанов, однак частина з них не може бути прийнята, бо вони мають різні процедури. Для прийняття було запропоновано два альтернативних проекти постанов.

У ході голосування була прийнята постанова, якою пропонувалося звіт голови комісії Г.Омельченка взяти до відома, рекомендувати народному депутату Г.Омельченку передати матеріали Тимчасової комісії до Генеральної прокуратури і припинити повноваження Тимчасової слідчої комісії.

Далі народні депутати розглянули проект закону про увічнення пам'яті осіб, що загинули внаслідок політичних репресій, який доповів виконуючий обов'язки міністра юстиції Роман Зварич. Він зазначив, що законопроект розроблено з метою законодавчого забезпечення питання увічнення пам'яті осіб, які загинули чи померли внаслідок воїн та політичних репресій на території України і за її межами.

Основними завданнями прийняття зазначеного законопроекту є удосконалення та належна координація дій в органі виконавчої влади місцевого самоврядування підприємств, установ та громадських організацій у справі увічнення пам'яті осіб, що загинули унаслідок воїн.

Проектом визначається, що увічненню пам'яті підлягають військовослужбовці та працівники органів внутрішніх справ, що загинули або пропали безвісти під час бойових дій, збройних конфліктів тощо. Особи, що визнані жертвами політичних репресій, особи, що визнані жертвами нацистських переслідувань, учасники міжнародних миротворчих операцій і тому подібне.

Основними формами увічнення пам'яті загиблих, за словами доповідача, є упорядження та збереження місць поховань загиблих, встановлення надгробників, меморіальних споруд та інших пам'ятних знаків, упорядження та збереження окремих територій, історично пов'язаних із увічненням пам'яті загиблих, ведення державного обліку місць поховань загиблих тощо.

Законопроектом визначається, що державну політику, спрямовану на увічнення пам'яті здійснюють спеціально уповноважені органи у справах увічнення пам'яті загиблих. Пропонується утворити державну міжвідомчу комісію у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій при Кабінетові Міністрів України. Витрати на проведення робіт, що пов'язані з пошуковою діяльністю, перепохованням, упорядженням, утриманням, збереженням та обліком місць поховання загиблих, що проводиться за державними програмами, фінансується за рахунок Державного бюджету України та інших джерел.

Прийняття цього закону, зазначив в. о. міністра юстиції, сприятиме виконанню державою свого обов'язку по вшануванню пам'яті жертв війни та політичних репресій, а також створить умови для належного виконання Україною своїх міжнародних договорів у сфері увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій.

Після обговорення, у ході якого народні депутати висловили різні точки зору на необхідність прийняття такого закону, законопроект було поставлено на голосування. Набравши 158 голоси, він був відхилений.

На цьому вечірнє засідання завершилося.