25 травня 2005, 08:49
Він привернув увагу учасників до того факту, що сьогодні дуже важко говорити про інформаційний вимір поступу України, якщо держава ще не сформулювала свою дієву національну політику подальшого розвитку.
Крім того, підкреслив Г. Удовенко, ми й досі не маємо дієвої національної політики побудови інформаційного суспільства. Хоча ця політика повинна розглядатися в контексті загальної стратегії здійснення модернізації України. Разом з тим, тут, як і в багатьох інших питаннях, не можна не помітити відвертого штучного перекосу. Головний наголос робиться на необхідності впровадження сучасних інформаційних технологій. Згадується проблема так званого “цифрового розриву” –інформаційної нерівності у можливостях та способі життя між державами, що будують інформаційне суспільство, та рештою країн і регіонів.
Г. Удовенко вважає, що передусім необхідно зосередився на аналізі проблем, пов’язаних із втіленням у життя положень Статті 10-ої Конституції України. Особливо, зважаючи на те, що останнім часом дуже часто можна чути заклики до перегляду питання державної мови. За його словами, українська мова так і не досягла світових стандартів державних мов. А без цього, впевнений народний депутат, будь-які розмови про формулювання дієвої національної політики побудови інформаційного суспільства залишаться тільки розмовами. А не побудувавши інформаційного суспільства ми ніколи не зможемо серйозно говорити про поступ України. Майбутнє української держави нерозривно пов’язане із реальним забезпеченням всебічного розвитку і функціонуванням української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Саме від цього залежить наше подальше життя.