Комітет з питань правосуддя рекомендує парламенту відхилити проект закону "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо провадження у справах про обмеження реалізації права на мирні зібрання"
14 листопада 2011, 16:42
Проектом (реєстр. №9052) пропонується внести зміни до статей 100 та 182 Кодексу адміністративного судочинства України з метою врегулювання проблемних питань, пов'язаних із визначенням чітких строків, у межах яких органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування мають право звертатися до адміністративного суду з позовом про заборону мирних заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання, на недопущення зловживань можливістю поновлення пропущених процесуальних строків, на встановлення вимог щодо належного повідомлення учасників процесу по таких справах, на визначення правил розгляду такої категорії справ та конкретизацію підстав для задоволення відповідних позовів.
Прийняття законопроекту, на думку автора, створить на законодавчому рівні необхідні умови для реалізації прав громадян, передбачених статтею 39 Конституції України.
Однак, наголошувалося на засіданні Комітету, положення частини першої статті 39 Конституції України зазначають про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій - масових мирних зібрань.
Зазначалося також, що деякі організатори таких акцій термін "завчасно" трактують як такий, що передбачає лише "попереднє інформування" відповідних органів про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Непоодинокими є випадки, коли подібна інформація направляється до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування за добу до початку масових акцій, а інколи - за кілька годин.
Тривалість строків завчасного сповіщення, вважають народні депутати, має бути у розумних межах і не повинна обмежувати передбаченого статтею 39 Конституції України права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Такі строки мають слугувати гарантією реалізації цього права громадян. Крім того, упродовж цього строку зазначені органи мають здійснити і ряд підготовчих заходів, зокрема, для забезпечення безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингу, походу чи демонстрації, підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей. У разі необхідності органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування можуть погоджувати з організаторами масових зібрань дату, час, місце, маршрут, умови, тривалість їх проведення тощо.
Строк завчасного сповіщення має бути достатнім і для того, щоб органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування могли визначитися, наскільки проведення таких зібрань відповідає закону, та в разі потреби, згідно з частиною другою статті 39 Конституції України, звернутися до суду для вирішення спірних питань.
Проте, наголошувалося на засіданні, запропонованою проектом частиною третьою статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд в той же день повідомляє позивача та організатора (організаторів) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань. Судові виклики і повідомлення осіб здійснюється виключно рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами або зазначених у процесуальних документах поданих до суду.
Таким чином, вважають парламентарії, прийняття проектом змін унеможливить своєчасний розгляд справ за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання.
Таким чином, перш ніж приймати проект закону "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо провадження у справах про обмеження реалізації права на мирні зібрання", на думку народних депутатів, необхідно на законодавчому рівні вирішити питання щодо тривалості строків завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій.