01 червня 2005, 18:15
У СЕРЕДУ, 1ЧЕРВНЯ, СЬОМА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради в пленарному режимі 31 травня. Було розглянуто 44 питання порядку денного. За результатами розгляду прийнято 14 законів, шість законопроектів прийнято в першому читанні за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, 10 законопроектів відхилено, прийнято одну постанову, сім законопроектів включено до порядку денного сесії. За результатами розгляду пропозицій Президента України два закони прийнято у новій редакції, один закон скасовано.
Головуючий також поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про входження народного депутата України Леоніда Мордовця до складу депутатської фракції Соціалістичної партії України.
Далі Голова Верховної Ради оголосив депутатські запити.
Після цього головуючий у зв'язку з тим, що час відведений згідно з Регламентом на виголошення депутатських запитів, заяв, повідомлень, внесення пропозицій, запропонував перейти до обговорення питань порядку денного. Однак, народні депутати не погодилися з цією пропозицією. Вони аргументували необхідність виголошення заяв, повідомлень тим, що накопичилося багато питань, про які вони хочуть поінформувати своїх виборців. Врешті питання про продовження часу на виголошення заяв, повідомлень було вирішено голосуванням.
Уповноважені представники депутатських фракцій і груп виступили із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій.
Народні депутати заслухали інформацію про інцидент між народними депутатами України та працівниками правоохоронних органів, що стався 21 травня у місті Ужгороді. Спочатку слово було надано одному з учасників тих подій народному депутатові України Володимиру Воюшу. Він детально розповів про події, які передували інциденту (затримання правоохоронними органами колишнього голову Закарпатської облдержадміністрації І.Різака), а також про сам інцидент.
Володимир Воюш наголосив, що цей випадок став "ілюстрацією свавілля діючої влади. Він показав, що будь-який громадянин України в будь-який момент може бути звинувачений по будь-якій надуманій справі і без всяких обгрунтувань, лише на основі суб'єктивної думки слідчого, і поміщений в СІЗО.
Цей випадок показав, що навіть у момент загрози життю людини народні депутати намагаються згідно з законом вжити заходів для припинення порушення прав людини, правоохоронні органи застосовують насилля по відношенню до народних депутатів України, порушуючи ст.80 Конституції України. При цьому міліція не турбується навіть про формальне дотримання Кримінально-процесуального кодексу".
Володимир Воюш також наголосив на тому, що міліція, прокуратура і суд використовують владу у боротьбі з політичними противниками.
Свого колегу доповнила народний депутат України Тамара Прошкуратова. Вона переповіла події, що трапилися 21 травня в Ужгороді.
Точку зору Генеральної прокуратури України на події доповів заступник Генерального прокурора Віктор Шокін (міністр внутрішніх справ і Генеральний прокурор, які мали доповідати Верховній Раді, перебували у відрядженнях). Він відзначив, що у зв'язку з цими подіями особисто Генеральний прокурор України виїхав в Ужгород і там знаходився декілька днів. Після цього за вказівкою Генерального прокурора було порушено 2 кримінальні справи. Перша справа стосується факту перевищення службових повноважень працівниками УВС України Закарпатської області під час виконання постанови суду про взяття під варту І.Різака за ознаками злочину частини 2 статті 3.6.5 Кримінального кодексу України.
Друга справа була порушена за фактом втручання народних депутатів України в діяльність працівників правоохоронних органів. В зв'язку з важливістю і першої справи, і другої прийнято рішення про прийняття до впровадження цих справ слідчими Генеральної прокуратури України.
В.Шокін відмовився коментувати хід слідства по цих кримінальних справах у зв'язку з їх особливістю і тим, що вони пов'язані з порушенням прав народних депутатів, особистий контроль за ними здійснює Генеральний прокурор України.
Заступник Генервального прокурора далі доповів про обставини затримання колишнього керівника Закарпатської облдержадмінстрації І.Різака та про те, що захворювання, які є у затриманого, не перешкоджають утримувати його в СІЗО.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, В.Шокін повідомив, що проти І.Різака не порушено кримінальної справи по факту "кришування бандитського угрупування". Він також наголосив, що Генеральна прокуратура України ніколи не переймалася політичними поглядами. Якщо будуть підстави для порушення кримінальної справи будь-якого, то вона буде порушена і доведена до логічного завершення.
В.Шокін також доповів про те, що сьогодні Генеральною прокуратурою порушено близько 700 кримінальних справ про порушення виборчого законодавства, і ці справи стосуються як прибічників Ющенко, так і прибічників Януковича.
Заступник міністра внутрішніх справ Михайло Вербенський доповів про роль і місце міліції у подіях, пов'язаних із притягненням до кримінальної відповідальності колишнього голови Закарпатської облдержадміністрації І.Різака, зазначивши що вона може бути визначена виключно у контексті реалізації норм права.
Заступник міністра наголосив, що окремі дії працівників міліції, спрямовані на усунення перешкод щодо переміщення І.Різака до слідчого ізолятора, які розцінюються як порушення депутатської недоторканості, стали можливими лише зважаючи на незвичність і динамічність подій, що відбувалися. На даний час проводиться службове розслідування дій працівників міліції у зазначеній ситуації, на період якого вони відсторонені від виконання службових обов'язків. Також порушено дві кримінальні справи, про які доповів заступник Генерального прокурора В.Шокін.
Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина Віктор Мусіяка доповів висновки членів комісії, які виїздили на місце подій. За його словами, є об'єктивні підстави говорити, що до депутатів була застосована надмірна сила, на що є відповідні медичні висновки.
Віктор Мусіяка доповів рішення Комісії про те, що Верховна Рада має обов'язково заслухати річну доповідь Уповноваженого з прав людини щодо стану прав людини, громадянина в Україні і заслухати щорічний звіт Генерального прокурора.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова у своєму виступі зазначила, що нова влада, яка прийшла, має вимагати від правоохоронців діяти по-іншому. Вона висловила жаль з приводу того, що правоохоронці як робили за старої владу, так вони сьогодні і продовжують чинити.
З окремою думкою виступив член Тимчасової комісії народний депутат Михайло Ратушний. Він зазначив, що народні депутати створили комісію на захист прав і свобод громадян, а "комісія і звіт голови перетворилися на захист прав і свобод І.Різака, а не простих громадян, порушення права яких доволі серйозні".
Оцінку подій 21 травня в Ужгороді дали представники депутатських фракцій і груп. Представники як провладних, так і опозиційних фракцій засудили дії, які здійснені щодо народних депутатів. Наголошувалося, що по відношенню щодо народних депутатів не можуть застосовуватися насильство, приниження і таке інше.
Водночас ставилося питання чи має право народний депутат забороняти правоохоронним органам виконувати рішення суду? Зазначалося, що ніхто не має права.
Представник фракції ПППУ Микола Оніщук, зокрема зазначив, що обговорювана тема може виявитися тестом для молодої української демократії на політичну і громадянську зрілість основних державних і правових інститутів. Адже побиття народних депутатів, навіть за умов виконання постанови суду щодо обрання запобіжного заходу є явищем ганебним і ніщо не може його виправдати.
М.Оніщук висловив переконання, що сучасний правовий порядок в Україні, його конституційні підвали повинні виключати опричину, як спосіб втілення в життя виборчих гасел, і тим більше, як спосіб політичного життя, в принципі. Це мало місце у минулому,однак, на жаль, це має місце сьогодні.
М.Оніщук запропонував на законодавчому рівні заборонити використання спецпідрозділам МВС та інших силових відомств масок, окрім випадків знешкодження, чи затримання озброєних бандформувань. Такий законопроект підготовлений і найближчим часом буде зареєстрований у Верховній Раді.
М.Оніщук також вважає, що є потреба і в внесенні змін в Закон "Про статус народного депутата України" та Кримінальний кодекс з метою посилення відповідальності посадових осіб за перешкоджання виконання народними депутатами їх депутатських повноважень та за будь-яку фізичну протидію цьому.
Лідер фракції СДПУ(о) народний депутат України Леонід Кравчук зазначив, що "нова влада фактично перекреслює все, що було до неї, заперечує саму імовірність існування будь-якого позитиву до так званої помаранчевої революції. Прикро, але держава поступово перетворюється на інструмент політичної сваволі і дрейфує до встановлення режиму, де все буде вирішувати одна особа або група осіб, об'єднаних інтересами родинно-бізнесового клану.
Президент України і його команда не витримують іспиту на здатність організувати ефективне управління країною. А суспільство тривожно вичікує, все сподівається, все вірить, може щось відбудеться на краще".
Л.Кравчук наголосив, що замість ефективною влади, де працює єдина команда професіоналів, є відсутність продуманої стратегії розвитку країни, публічні шоу-конфлікти на владному олімпі, які викликають багато роздумів, сіють нудьгу і безнадійність.
Лідер фракції "Єдина Україна" Богдан Губський також підтримав попереднів промовців, зазначивши, що "силові дії стосовно народних депутатів є неприпустимим і статус народного депутата, який визначений сьогодні Конституцією, законами України, повинен і зобов'язаний виконуватися".
Б.Губський запропонував провести відповідне службове розслідування.
Підсумовуючи обговорення. Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зазначив, що ці події стали можливими тоді, коли поділили, коли нацьковували, розсварювали Верховну Раду. "Ми своїми діями таким чином заохочуємо, щоб так поступали не лише з народним депутатом, а з іншими громадянами".
Володимир Литвин наголосив, щоб в Україні діяв закон, потрібно щоб Верховна Рада була об'єктивною і єдиною в оцінках того, що відбувається.
Голова Верховної Ради також зазначив, що народні депутати не вийшли на консолідовані позиції, але з обговореного питання треба зробити висновок, враховувавчи відповідальність за процеси в Україні.
Верховна Рада прийняла Постанову про ситуацію, що склалася у зв'язку із застосуванням правоохоронними органами сили до народних депутатів України у м. Ужгороді.
Народні депутати взяли до відома інформацію щодо ситуації, яка склалася у зв'язку із застосуванням сили до народних депутатів правоохоронними органами. Вони також звернулися до Генерального прокурора та Голови Служби Безпеки України з пропозицією дати правову оцінку факту застосування сили правоохоронними органами до народних депутатів України та притягнути винних до відповідальності, а також звільнити із займаної посади прокурора Закарпатської області Бенца Ю.Ю.
Цією Постановою запропоновано міністру внутрішніх справ звільнити із займаних посад начальника УМВС України в Закарпатській області Ю.Рахівського та в.о. начальника Ужгородського міського відділу внутрішніх справ С.Довбиша причетних до факту побиття народних депутатів України в м. Ужгороді в ніч з 20 на 21 травня.
Постанова набирає чинності з дня прийняття.
Далі народні депутати заслухали звіт Голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина Віктора Мусіяки.
Голова Комісії повідомив, що з часу створення комісії 21 квітня 2005 року, на її адресу надійшло більше 300 звернень громадян, їх заяв, скарг щодо порушення конституційних прав і свобод. Аналіз цих звернень, їх опрацювання дозволило комісії дійти окремих висновків узагальнюючого характеру. Але Комісії не вдалося грунтовно всі ці звернення і матеріали опрацювати. Тому В.Мусіяка попросив підтримати пропозицію Комісії про продовження роботи над цими матеріалами.
За словами Голови Комісії, найбільша кількість звернень надійшло з Кіровоградської, Луганської, Закарпатської областей, міст Києва, Ялти і Донецька. Питання, що найчастіше піднімаються у зверненнях, це: щодо невиконання органами прокуратури своїх прямих обов'язків по контролю за дотриманням законності діяльності органів державної влади, щодо незаконних дій органів місцевого самоврядування, особливо з приводу земельних питань, щодо прийняття незаконних рішень органів місцевого самоврядування - місцевими радами і виконкомами, щодо невиконання судових рішень виконавчою службою, щодо неправомірного затягування кримінальних справ органами слідства, питання щодо відновлення прав жертв політичних репресій і щодо безпідставного звільнення з роботи, в основному шляхом погроз і тиску з боку посадових осіб органів місцевого самоврядування на службовців з метою поставити на посаду своїх людей.
Найменше прийшло заяв щодо питання про вільне волевиявлення.
Тимчасовою слідчою комісією також проводилося дослідження матеріалів щодо дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина, діяльність органів прокуратури, МВС, СБУ, податкових органів та органів виконавчої влади, здійснювався аналіз судової практики в сфері реалізації конституційних прав і свобод громадянина.
Комісія вивчала матеріали щодо затримання голови Донецької обласної ради Бориса Колеснікова і встановила цілий ряд порушень.
За словами В.Мусіяки, комісія вивчала також обставини пов'язані з фактом застосування до колишнього голови закарпатської облдержадмінстрації І.Різака запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Комісія вважає, що можна було б застосувати інший запобіжний засіб.
Комісія досліджувала матеріали щодо фактів порушень конституційних право громадян на працю. Працювала окрема робоча група і члени комісії були в Харкові, Запоріжжі, Закарпатті, в Житомирі. Проведені зустрічі з громадянами, конституційні права на працю яких були порушені. Вони підтверджували ці факти і заявляли по факту тиску, погроз щодо них з боку органів влади з тим, щоб вони полишили свої посади.
В.Мусіяка звернувся до такої гучної справи щодо незаконного звільнення генерального директора, художнього керівника театру російської драми імені Лесі Українки Резніковича Михайла. Комісія зазначила, що відсутні законні підстави для звільнення Резніковича з займаної посади міністром культури та туризму.
В.Мусіяка також навів деякі цифри, які характеризують ситуацію у сфері конституційних прав громадян протягом останніх років. Так, у 2003 році судами України при населені в 48 мільйонів було надано 40 тисяч дозволів на прослуховування громадян. У 2004 році - близько 45 тисяч. У 2004 році було затримано, доставлено в органи внутрішніх справ більше мільйона громадян, видано дозволів на проведення обшуків 50 тисяч, більше 15 тисяч на оперативне проникнення до приватних та службових приміщень. На громадян України було складено більше 11 мільйонів адміністративних протоколів.
В.Мусіяка зазначив, що у засобах масової інформації високі посадовці постійно оголошують, на кого мають компрометуючі матеріали, кого підозрюють, кого куди викликають, хто має з'явитись і в яку державну установу, що є прямим порушенням статті 32 Конституції України.
Він також повідомив, що 40 відсотків звернень до Президента України є скаргами на порушення з боку правоохоронних органів і 49 відсотків звернень до Верховної Ради України із скаргами з питань дотримання законності.
Більшість звернень, що надійшли до комісії, стали предметом розгляду, є заявами та скаргами громадян у комісію як до останньої інстанції.
Голова Комісії підсумував: "якщо вчора били депутатів в Мукачево, сьогодні рецидив повторився в Ужгороді, то чи відбуваються взагалі реальні зміни в системі найбільш чутливих зв'язків між суспільством і владою? Питання відкрите залишається. Якщо чесно і чітко не визначати реальні механізми, що забезпечують такий порядок речей, кінцевою жертвою стануть як окремий громадянин, так держава і суспільство в цілому.
Нові люди прийшли до влади, але в сталену систему влади, яка вже багато років існує і демонструє свою небезпеку як для окремого громадянина, так суспільства в цілому. Безконтрольність з боку громадянських інститутів, безмежність можливостей, негласна, по суті, змова мовчазного користування цими можливостями у власних корпоративних інтересах. Конституційний каркас влади має для загалу привабливий вигляд, але за ним антиконституційний механізм фактично державної влади".
В.Мусіяка наголосив, завершуючи свій виступ, що основний чинник, здатний змінити ситуацію в стані функціонування силових, правоохоронних, судових органів і всієї системи влади - це зміна цієї системи влади! "Ми почали рух в цьому напрямку, і головне - не зупинятися. Необхідно до кінця довести політичну конституційну реформу, і не можна на цьому зупинятися".
Свої позиції щодо дотримання конституційних прав громадян висловили заступник міністра внутрішніх справ Михайло Вербенський, заступник Генерального прокурора України Віктор Шокін, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова, уповноважені депутатських фракцій і груп.
Верховна Рада, ухваливши Постанову про звіт Тимчасової слідчої комісії з питань перевірки дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина, взяла його до відома і продовжила роботу Тимчасової слідчої комісії.
На цьому ранкове засідання завершилося.
З 15-ої години у сесійній залі Верховної Ради проходили парламентські слухання з питань бюджетної політики на 2006 рік.