Питання розвитку національного законодавства та перспективи впровадження принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків було обговорено під час "круглого столу" у Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин

Як зазначила голова підкомітету з міжнародно-правових питань та гендерної політики Олена Бондаренко, "тільки впродовж минулої, восьмої сесії ми провели чотири круглих столи з гендерної тематики: "Інноваційні стратегії подолання гендерного насильства"; "Жінки та матері з дітьми в ув’язненні"; "Стан дотримання прав жінок в Україні на сучасному етапі"; "Оптимізація законодавства щодо попередження насильства в сім’ї та перспективи регулювання гендерного насильства". Крім того, з нашої ініціативи Комітетом з питань рівних можливостей жінок та чоловіків Парламентської Асамблеї Ради Європи були проведені слухання щодо становища жінок в Україні".

Народний депутат наголосила також, що лейтмотивом усіх заходів є "констатація не вельми втішного факту: політика в царині гендерної рівності провадиться не послідовно, як того хотілося би, а має вигляд таких собі спонтанних сплесків, за якими неодмінно настає стрімке скочування назад".

Серед прикладів О.Бондаренко назвала "руйнування інституційного механізму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, що мало місце під час так званої оптимізації системи центральних органів виконавчої влади".

Під час виступу О.Бондаренко звернула увагу на наступне.  "В проекті Державного бюджету-2012 має бути відображено фінансове забезпечення реалізації політики рівних прав та можливостей. Але в проекті бюджету на 2012 рік міститься бюджетна програма "Реалізація державної політики з питань сім'ї та дітей". До сьогодні така програма мала назву "Здійснення заходів державної політики з питань дітей, молоді, жінок та сім’ї". Тобто, фінансування програм щодо підтримки жінок дивним чином випарувалося. Я внесла пропозицію, якою коригується назва програми "Реалізація державної політики з питань сім’ї, дітей та жінок" і передбачається виділення її фінансування в обсязі 20 мільйонів гривень, а не 3 мільйони 469,4 тисячі, як це пропонує Уряд. Наш Комітет мою пропозицію підтримав. Однак у Бюджетних висновках, що їх ми отримали, Комітет з питань бюджету пропонує цю пропозицію відхилити".

О.Бондаренко наголосила також, що залишається нерозв’язаною одна з найгостріших гендерних проблем - проблема відсутності паритетного представництва жінок і чоловіків в ухваленні рішень на вищих представницьких та управлінських рівнях. "Тим часом за кількістю жінок у парламенті Україна посідає 110 місце серед 188 країн, а до країн, які зовсім не мають жінок у парламенті, нам залишається менше 20 сходинок. Водночас проекти виборчого закону, внесені на розгляд Верховної Ради України, не містять положень, які би давали змогу забезпечити рівні можливості жінок та чоловіків у виборчому процесі", - підкреслила вона.

Як наголошували учасники обговорення, гендерний баланс - це індикатор демократичності і дотримання основних громадянських свобод, що відображає процес утвердження в Україні соціальних, економічних та політичних стандартів.

На думку виступаючих, недотримання цільових індикаторів гендерного співвідношення призводить до: посилення соціально-економічної диференціації населення залежно від статі; невідповідності фактичних можливостей жінок та чоловіків задекларованій Конституцією України рівності статей та настановам демократичного суспільства; а також сповільнює можливості економічного зростання, послаблює систему державного управління та знижує ефективність стратегій людського розвитку.

Під час "круглого столу" учасники обговорили також законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері праці) (реєстр. №8487), який надійшов до розгляду Верховною Радою України. За ловами виступаючих, документ розроблено з метою забезпечення паритетного представництва жінок і чоловіків у списках політичних партій та виборчих списках, серед депутатів рад усіх рівнів, в органах державної виконавчої влади та органах місцевого самоврядування шляхом впровадження гендерних квот.

Виступаючі акцентували увагу присутніх на тому, що документ, зокрема, містить норму, відповідно до якої пропонується при висуванні виборчого списку кандидатів у депутати місцевою організацією партії обов'язково забезпечувати представництво в кожній п'ятірці кандидатів у депутати  як жінок, так і чоловіків на рівні не менше 2 осіб однієї статі. У разі недотримання цієї норми пропонується надати територіальній виборчій комісії права відмовляти в реєстрації всіх кандидатів у депутати, висунутих місцевою організацією партії у багатомандатному виборчому окрузі.

Документом також пропонується визначити, що дискримінація за ознакою статі – це діяння, що в прямій або непрямій формі чи на системних засадах виражають будь-яке розрізнення, виняток або обмеження чи перевагу щодо окремої особи чи групи осіб за ознакою статі, метою або наслідком яких є знищення або обмеження визнання, використання чи здійснення на рівних засадах прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, інформаційній, культурній чи будь-яких інших сферах життя.

Відповідно до проекту, пряма форма дискримінації за ознакою статі - це будь-які обставини, де ставлення до однієї особи менш сприятливе ніж до іншої за ознакою статі в однаковій ситуації.

На думку авторів законопроекту, непряма форма дискримінації за ознакою статі має місце, коли правова норма, політика, практика, діяння, умова чи критерій ставлять особу або групи осіб однієї статі у потенційно несприятливе становище в порівнянні з особою або групою осіб іншої статі, крім ситуацій, коли такі правові норма, політика, практика, діяння, умова чи критерій об’єктивно обґрунтовані легітимною метою.

Йшлося також про те, що необхідно на законодавчому рівні заборонити будь-яку дискримінацію у сфері праці за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними ознаками; за ознакою віку, стану здоров’я, інвалідності, статусу ВІЛ/СНІД, національності, сімейного стану або сімейних обов’язків та сексуальної орієнтації.