14 червня 2005, 10:15
На засіданні Комітету зазначалося, що протягом останніх років у галузях паливно-енергетичного комплексу намітилась позитивна тенденція щодо зростання основних показників діяльності.
Однак, занепокоєність членів Комітету викликає незадовільний технічний стан об’єктів ПЕК, що характеризується критичним рівнем зношеності основних фондів (рівень зношеності магістральної трубопровідної системи складає 70%; вугледобувної галузі – 60%; у електроенергетиці - 65% ) та пов’язані з цим збільшення питомих витрат на виробництво і транспортування енергії. А також перманентний характер кризових явищ на ринку нафтопродуктів, відсутність реальних результатів щодо диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, насамперед, нафти, природного газу та ядерного палива, відсутність стратегічних енергетичних резервів України тощо.
Голова Комітету Андрій Клюєв зазначив, що існуюча нормативно-правова база містить всі недоліки, притаманні перехідній економіці, не є цілісною, має значну кількість неузгодженостей між законами та підзаконними актами, з нормами податкового та інших галузей законодавства. Превалюють норми, що містяться в інструкціях, а не в законах. Прийняті закони роками чекають механізмів втілення, зокрема, Енергетична Хартія, закони про угоди про розподіл продукції, про рентні платежі за нафту, природний газі газовий конденсат тощо.
Слід особливо звернути увагу, підкреслив А.Клюєв, відсутність науково обґрунтованої і прийнятної для суспільства довгострокової енергетичної стратегії, спрямованої, передусім, на системне розв’язання зазначених проблемних питань, що ставить під загрозу не лише подальший розвиток стабілізаційних процесів у ПЕК, але й енергетичну безпеку держави.
Члени Комітету погоджуються з основними підходами Кабінету Міністрів України щодо політики розвитку паливно-енергетичного комплексу України. Однак, вважають, що уряду необхідно прискорити розробку Енергетичної стратегії до 2030 року, яка включала б основні вимоги щодо енергетичної безпеки держави, створення національної системи стратегічних енергетичних резервів України, оптимального поєднання державної регуляторної політики та лібералізації енергетичних ринків України. Створити ресурсно-забезпечену систему (кадри, фінанси тощо) розробки та вдосконалення енергетичного законодавства;
На думку народних депутатів, слід прискорити розробку та прийняття законодавчих актів, спрямованих на вирішення ключових проблем паливно-енергетичного комплексу, розв’язання проблеми заборгованості за спожиті енергетичні продукти, впорядкування відносин власності шляхом визначення умов та сфер приватизації в енергетиці, зокрема, через створення публічних енергетичних компаній з обмеженням концентрації акцій в одної особи та вільним обігом акцій на фондовому ринку;