19 травня 2005, 14:16
Законопроект визначає правові засади і гарантії опозиційної політичної діяльності в Україні, а також порядок формування та організації діяльності політичної опозиції, права і обов’язки її суб’єктів.
Визнаючи політичну опозицію як запоруку розбудови демократичного суспільства та зважаючи на різні погляди на саму опозицію, її можливі різновиди і т.п., автори законопроекту розширили поняття “опозиція”, замінивши його на “опозиційну політичну діяльність”.
Основною метою політичної опозиції є розбудова в Україні демократичного суспільства на засадах соціально орієнтованої ринкової економіки шляхом обгрунтованого впливу в законних формах на діяльність всіх органів чинної державної влади.
Відповідно до проекту, не допускається опозиційна діяльність, яка має на меті ліквідацію незалежності України, порушення її суверенітету і територіальної цілісності, підрив безпеки держави, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи громадян та на здоров’я населення, а також створення воєнізованих формувань.
Законопроект визначає політичну партію (блок) головним суб’єктом опозиційної діяльності. Парламентські фракції в поданому законопроекті лише виконують рішення своїх партій про опозиційну діяльність. Громадська опозиція може існувати лише за умови її підтримки опозиційними партіями.
Вищим керівним органом об’єднаної парламентської опозиції є Координаційна рада, до складу якої входять керівники депутатських фракцій, що створили об’єднану парламентську опозицію.
У разі створення об’єднаної парламентської опозиції їй гарантується право на заміщення посади заступника Голови Верховної Ради України та посад голів не менш, ніж однієї третини комітетів Верховної Ради України народними депутатами України – представниками об’єднаної парламентської опозиції.
Політична опозиція, за умови наявності у Верховній Раді України об’єднаної парламентської опозиції, може сформувати альтернативний (“тіньовий ”) Кабінет Міністрів, який діє на громадських засадах, як консультативно–дорадчий орган опозиції. Його склад та представництво визначаються Угодою між опозиційними партіями.