Голова Верховної Ради України Володимир Литвин наголошує на важливості узгоджених, скоординованих і безкомпромісних дій у сфері боротьби з проявами антисемітизму, расизму та національної нетерпимості

19 вересня 2011, 12:04

Publish

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин наголошує на важливості узгоджених, скоординованих і безкомпромісних дій у сфері боротьби з проявами антисемітизму, расизму та національної нетерпимості.

Відкриваючи у понеділок спеціальне засідання Міжпарламентської коаліції по боротьбі з антисемітизмом, В.Литвин висловив сподівання, що нинішній захід стане помітним внеском парламентів у справу викорінення антисемітизму, усіх форм расизму та національної нетерпимості у наш непростий час.

На переконання керівника парламенту, необхідно вживати заходів, аби, «принаймні, придушити ці негативні явища, які набувають виразності в наш непростий період». За його словами, «замість вирішення проблем завжди хочуть знайти ворога, - хто винен, - і, як правило, знаходять, і це підтвердила наша минула історія, і це підтверджує сьогодення».

В.Литвин зазначив, що з 6 мільйонів євреїв, які були знищені під час Голокосту, 1,5 мільйони людей загинули в Україні. Пам´ять про цю трагедію, наголосив він, «завжди жила і живе в Україні, а ми, як політики і громадяни своєї країни, не дозволимо їй піти в небуття».

«Втім, я вважаю, що кампанії саме у цьому питанні неприпустимі і неприйнятні», - заявив В.Литвин. «Нам потрібна постійна, жива, активна, і, якщо необхідно, наступальна пам´ять, - зазначив керівник парламенту. - І мова не йде про те, щоб контролювати історичну свідомість, а про те, щоб культивувати свідомість у людей такою, якою вона має бути, і завдяки якій людство забезпечує мирний поступ». «Отже, крім таких конференцій, яка сьогодні розпочинає свою роботу в Україні, нам потрібні і практичні дії, причому узгоджені, скоординовані, і, якщо хочете, безкомпромісні. У таких питаннях, я думаю, поле для компромісу абсолютно невелике, бо мова йде про право людини на життя, право на пам´ять», - наголосив він.

Голова Верховної Ради нагадав, що незабаром Україна згідно з рішенням Верховної Ради на державному рівні вшановуватиме 70-ту річницю трагедії Бабиного Яру. Своєю Постановою парламент України встановив щороку 27 січня відзначати день пам´яті жертв Голокосту, а також ініціював широку програму загальнонаціонального вшанування 70-тої роковини цієї однієї з найбільш трагічних сторінок Голокосту, сказав він.

Голова Верховної Ради також повідомив, що невдовзі на місці трагедії Бабиного Яру за підтримки Президента України Віктора Януковича розпочнеться створення меморіального музею, який, ми сподіваємося, стане аналогічною дослідницько-просвітньою інституцією і партнером таких міжнародних центрів, як національний музей «Яд Вашем» в Єрусалимі, меморіальний музей Голокосту у Вашингтоні, Центру документації та архівів  Меморіалу «Шоа» в Парижі.

В.Литвин висловив думку, що гідним підсумком київської конференції стало би нарощування бази ініціатив в дусі Лондонської Декларації Міжпарламентської коаліції та з урахуванням міжнародних та суспільних подій та явищ, що розгорталися перед людством з часу Оттавської конференції.

У цьому контексті Голова Верховної Ради наголосив на необхідності якнайшвидшої законодавчої розробки та наполегливих виконавчих зусиллях з реалізації програми з втілення в життя законів, в тому числі законодавства у сфері боротьби проти антисемітизму, усіх видів ворожнечі та дискримінації, звернувши увагу на гостру проблему непослідовного застосування вже існуючих законів щодо порушення рівноправності громадян на основі расового, національного, релігійного походження.

Вкрай важливим для України В.Литвин також назвав ухвалення «ефективних законів, що стосуються злочинів на ґрунті ненависті», враховуючи той факт, що наша держава «є багатонаціональним, багатоконфесійним та політично плюралістичним суспільством, причому суспільством у стадії становлення, де щодня вирують зіткнення думок, почуттів та громадських протестів».

За словами керівника парламенту, принципово важливим для України є розвиток учбових матеріалів на тему Голокосту, расизму, антисемітизму і дискримінації, які б були інтегровані в шкільну національну загальноосвітню програму.

Четвертим «наріжним каменем» гармонії у сфері відносин національної, релігійної, і врешті-решт, політичної толерантності в українських умовах В.Литвин назвав «оздоровлення», у тому числі, діючого законодавства, парламентський і виконавчий контроль за загрозами і можливостями, що криються у розвитку нових форм комунікацій, насамперед безмежних інформаційних можливостей, у тому числі, супутникового телебачення, Інтернету, електронних медіа.

«Висновок головний і очевидний: нам потрібно працювати на випередження, - підсумував В.Литвин. - І крім всього іншого, нам потрібно навчитися більш ретельно прогнозувати світ, тоді будуть відповідальні дії». «Зрозуміло, що ми не ставимо за мету і не будемо демонструвати намагання переробити світ. Але зробити цей світ добрішим, людянішим, - переконаний, що це ключове завдання кожного з нас», - наголосив він.