11 травня 2005, 10:10
Всеукраїнські збори представників місцевого самоврядування,
розглянувши перспективи і підходи до реформування інститутів публічної влади в Україні в умовах нових викликів,
обговоривши стан та проблеми здійснення державно-правової реформи в Україні в частині, що стосується місцевого самоврядування,
приділивши особливу увагу питанням функціонування місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в Україні та розвитку місцевого самоврядування,
відзначають таке:
Головним завданням конституційної моделі публічної влади в Україні як результату політичного компромісу було і є утвердження верховенства права в усіх сферах суспільного життя, зміцнення держави, збереження територіальної цілісності та забезпечення ефективного управління процесами суспільного життя як у центрі, так і на місцях. Водночас на практиці недоліки механізмів цієї моделі призвели до того, що інститути влади часто обслуговують не стільки загальні, скільки вузькокорпоративні чи приватні інтереси, а місцеве самоврядування функціонує в умовах обмеження державою його прав і можливостей.
Як наслідок, функції та повноваження, що мають здійснювати органи місцевого самоврядування, не збалансовані з їх фінансовим забезпеченням, частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України щорічно зменшується, у структурі місцевих бюджетів зростає частка видатків на заробітну плату, що сягає в середньому 86%, відбувається занепад фінансування основних галузей соціально-культурної сфери, до цього часу не завершено розмежування державних та комунальних земель, невирішеними залишаються питання комунальної власності, не розв’язані проблемні питання стосовно забезпечення умов належного функціонування комунальних організацій і установ.
Зараз Україна стоїть на порозі нового етапу суспільно-політичного та економічного розвитку, на якому функції та завдання інститутів влади мають суттєво змінитися, набути рис справжнього народовладдя. Влада, маючи великий кредит довіри виборців, повинна своєю ефективною діяльністю відповідати на актуальні запити суспільства, що довело свою готовність і здатність до формування якісно нових інститутів як основи громадянського суспільства. Суспільства, в якому кожен громадянин реально відчуватиме панування принципу верховенства права, неухильно дотримуватимуться конституційні права і свободи людини і громадянина, встановиться механізм демократичного контролю за установами та органами влади, буде відновлена історична справедливість щодо видатних постатей в українській історії, не допускатимуться випадки переслідувань з політичних мотивів.
При цьому публічна влада повинна забезпечувати постійний та безпосередній зв’язок із своїм виборцем. Добробут людей і сильна держава неможливі без рішучих змін у державній політиці, без активної позиції кожного громадянина України, без становлення повноцінного місцевого самоврядування - фундаментальної основи демократичної організації влади.
Новий етап розвитку вимагає нової якості публічної влади: удосконаленої моделі державного управління, наповнення місцевого самоврядування реальним змістом, що відповідали б сучасним вимогам. Організація публічної влади і практика діяльності владних інституцій мають співвідноситися й з намірами України увійти до європейської спільноти.
1. Учасники Зборів переконані, що, з огляду на практику реалізації Конституції України, на часі здійснення реформування інститутів публічної влади, удосконалення її політико-правових основ та проведення на оновлених конституційних засадах парламентської, адміністративної, територіальної, судово-правової реформ і реформи місцевого самоврядування.
2. Учасники Зборів вважають за необхідне у процесі реформування інститутів публічної влади забезпечити, зокрема:
- високий рівень добробуту громадян і правової захищеності людини;
- посилення ролі і значення інституту президента як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина у забезпеченні стабільності закріпленого в Україні конституційного ладу і законності, функціонування органів державної влади у режимі консенсусу і злагоди;
- удосконалення конституційних засад законодавчих та контрольних повноважень Верховної Ради України як єдиного представницького органу Українського народу;
- уточнення конституційного статусу Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади;
- посилення координації роботи і взаємної відповідальності Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
- звільнення центральних органів виконавчої влади від не властивих їм функцій оперативного і господарського управління, недопущення комерціалізації інститутів публічної влади, законодавче визначення їх повноважень у межах функцій держави, а також здійснення ними цілеспрямованої стратегії соціально-економічного розвитку країни, що сприяла б конкурентоспроможності нашої держави у міжнародному співтоваристві;
- перерозподіл та чітке розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на користь останніх з метою наближення надання владних послуг безпосередньо до їх споживачів, а також додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного громадянина, незалежно від місця його проживання;
- законодавче встановлення механізму делегування органам місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади та обов’язкове ресурсне забезпечення їх виконання;
- утворення дієздатних, ресурсозабезпечених територіальних громад, які зможуть самостійно вирішувати питання місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, Європейської хартії місцевого самоврядування;
- забезпечення при виборі моделі адміністративно-територіального устрою умов для формування ефективних сільських та селищних громад виходячи з принципу доступності для всіх мешканців відповідної громади до місця, де знаходяться її органи;
- прийняття законів України про всеукраїнський та місцеві референдуми, про Кабінет Міністрів України, про територіальний устрій України, про місцеве самоврядування в Україні (нова редакція), про місцеві державні адміністрації (нова редакція), про комунальну власність, про місцеві податки і збори, про внесення змін до Бюджетного, Земельного кодексів, до законодавства про оподаткування тощо;
- посилення правового захисту депутатів місцевих рад та голів громад, підвищення ролі асоціацій та інших добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування у представництві і захисті прав та інтересів територіальних громад;
- створення в Україні дієздатної, доступної для громадянина системи судової влади, яка б реально і ефективно захищала права, свободи і законні інтереси громадянина, а також права місцевого самоврядування.
3. Учасники Зборів визнають, що реформування системи владних відносин на місцевому рівні є нагальною проблемою, необхідність вирішення якої зумовлена реаліями, що постали перед суспільством і державою на нинішньому етапі. При цьому належне удосконалення організації влади на місцевому рівні, створення повноцінної, ефективної, повсюдної системи місцевого самоврядування, формування самодостатніх територіальних громад можливе за умови забезпечення комплексності і цілісності здійснюваних реформ.
Попередньо схвалений законопроект про внесення змін до Конституції України (реєстраційний № 3207-1) може розглядатися як перший крок до втілення в життя пропозицій органів місцевого самоврядування, продиктованих вимогами часу. Заслуговують на підтримку його положення, що враховують вимоги Європейської хартії місцевого самоврядування, закріплюють територіальну основу місцевого самоврядування, утверджують принцип його повсюдності і передбачають утворення районними і обласними радами своїх виконавчих органів, ліквідацію на місцевому рівні державних адміністрацій.
Разом з тим, зміни до Конституції України мають забезпечити фінансову та економічну самостійність місцевого самоврядування, реформування міжбюджетних відносин, оптимальний розподіл бюджетних надходжень між державою і органами місцевого самоврядування, належне управління комунальною власністю тощо.
Учасники Зборів свідомі того, що здійснення реформи низової ланки адміністративно-територіального устрою вимагає ряду законодавчих і організаційних заходів (проведення аналізу соціально-економічного, фінансового стану всіх адміністративно-територіальних одиниць, визначення критеріїв і необхідних організаційно-правових та матеріально-фінансових передумов формування дієздатних громад тощо), на проведення яких потрібний відносно тривалий час.
Зазначене свідчить про гостру необхідність вироблення науково обґрунтованих концептуальних засад удосконалення адміністративно-територіального устрою України в контексті забезпечення належного функціонування місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в нових умовах.
4. Учасники Зборів переконані у необхідності вдосконалення системи та процедур проведення виборів до органів місцевого самоврядування, виваженого та гнучкого підходу до її визначення, враховуючи, що перед органами місцевого самоврядування стоять завдання щодо оптимального розв’язання місцевих питань, а також сучасний стан партійного будівництва на місцевому та регіональному рівнях.
Зважаючи на викладене, Всеукраїнські збори представників місцевого самоврядування звертаються до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з такими пропозиціями:
1. Всебічно сприяти процесам демократизації суспільного життя та формування громадянського суспільства в Україні, у тому числі шляхом створення умов, за яких громадяни через відповідні форми їх участі в управлінні зможуть більшою мірою впливати на ефективність діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
2. Продовжити, спираючись на науково обґрунтовані концептуальні засади, процес системного реформування інститутів публічної влади в Україні, забезпечивши поряд з єдністю, демократизацією та подальшою децентралізацією публічної влади безумовну реалізацію принципів і гарантій, визначених статтею 3 Конституції України.
3. Забезпечити прозорість роботи державних органів щодо розробки засад адміністративної реформи, реформи місцевого самоврядування та поетапного удосконалення адміністративно-територіального устрою України, враховуючи історичні, географічні, економічні, мовні, релігійні, культурні та інші відповідні чинники, а також обґрунтовані пропозиції органів і представників місцевого самоврядування.
Підтримати рішення Президента України про створення консультативно-дорадчого органу з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та регіонального розвитку.
4. Здійснити подальші законодавчі кроки, у тому числі шляхом внесення змін до бюджетного та податкового законодавства, з метою створення гарантованих умов для формування стабільної майнової і фінансової основи здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень, формування бюджетів розвитку (зокрема: удосконалити міжбюджетні відносини, систему місцевих податків і зборів та розширити джерела формування місцевих бюджетів, у тому числі за рахунок запровадження податку на будівлі та споруди з диференційованим підходом; запровадити обов’язкову попередню компенсацію витрат органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, встановлення законодавчих механізмів щодо стимулювання створення робочих місць), а також фінансового забезпечення у гарантованих державою обсягах виконання ними делегованих повноважень, що виключить існуючу нині залежність місцевого самоврядування від органів виконавчої влади.
5. Невідкладно, на основі пропозицій, висловлених на Всеукраїнських зборах представників місцевого самоврядування, прийняти у новій редакції закон про місцеві вибори, передбачивши в ньому проведення місцевих виборів на основі максимально ефективних виборчих систем та процедур, які б відповідали Конституції України, а також враховували особливості окремих адміністративно-територіальних одиниць і водночас сприяли політичному структуруванню суспільства.
Рекомендувати Верховній Раді України при розгляді цього питання врахувати пропозиції, викладені у Зверненні Асоціації міст України та громад, Асоціації сільських, селищних та міських рад України, Української асоціації місцевих та регіональних влад до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо стану законодавства України про місцеві вибори.
Ми, учасники Всеукраїнських зборів представників місцевого самоврядування, висловлюємо переконаність у тому, що спільними зусиллями органів державної влади та органів місцевого самоврядування реформи будуть реалізовані, а оновлене, наділене необхідними повноваженнями, ресурсами й правовими гарантіями самоврядування сприятиме становленню України як цивілізованої європейської держави – повноправного учасника спільного європейського дому, утвердженню в українському суспільстві демократії, поліпшенню добробуту наших співгромадян.
Ухвалено 26 квітня 2005 року у м. Києві