Голова Верховної Ради України Володимир Литвин взяв участь в урочистостях з нагоди 170-ї річниці з дня народження Михайла Драгоманова

15 вересня 2011, 17:00

Publish

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин взяв участь в урочистостях з нагоди 170-ї річниці з дня народження Михайла Драгоманова, які відбувалися у четвер в Національній опері України імені Т.Шевченка.

Розмірковуючи у своєму виступі про роль і місце М.Драгоманова у пантеоні українських інтелектуалів та політиків модерної доби, В.Литвин підкреслив, що «ця постать незаперечно посідає почесне і унікальне місце, не вписуючись у традиційні означення». Михайло Драгоманов - людина надзвичайної ерудиції і енциклопедичних знань - сприймався як сучасниками, так і нащадками у різних іпостасях та образах: гуманіст і демократ, космополіт та інтернаціоналіст, ліберал і соціаліст, державник і анархіст, адепт традиційних цінностей і прибічник модернізації, - зазначив В.Литвин, додавши, що до філософського доробку українського інтелектуала зверталися політики і культурно-громадські діячі, які часом обстоювали не лише відмінні, а й протилежні світоглядні й суспільні ідеали, «цитатами з Драгоманова націоналісти побивали марксистів, а марксисти - націоналістів».

Справедливим є і те, що сучасники називали М.Драгоманова - «перший українець у Європі», - сказав керівник парламенту.

В.Литвин підкреслив також, що М.Драгоманов завжди обстоював багатоманітність культурних, духовних, наукових, політичних, економічних контактів та практик, водночас - «категорично і рішуче обороняв рівноправність і вільний розвиток національних культур та мов, передусім - української». М.Драгоманову належить думка, що «ліквідувати якусь мову -це немислимо», «знищити мову народу так само неможливо, як позбавити його одного з п´яти почуттів, даних Богом!».

Керівник парламенту нагадав, що в історію української та європейської суспільної думки М.Драгоманов увійшов не тільки як поборник прав і свобод Особистості, а й принциповий ворог екстремізму і тероризму.

«Визначальною рисою М.Драгоманова було те, що він ніколи не замикався лише у рамках українських проблем, а завжди дивився на них у широкому європейському та світовому масштабі, стверджуючи, що від княжих часів Україна-Русь була складовою частиною європейського світу, попри пограничне становище між Європою та Азією», - зазначив В.Литвин. Він наголосив, що і нинішній рух до загальноєвропейської родини  є для України найголовнішим пріоритетом, який ще в ХІХ столітті сформулював наш великий співвітчизник М.Драгоманов.

Урочисте засідання відбувалося за участі громадських і політичних діячів держави, делегатів Форуму ректорів педагогічних університетів Європи, студентської молоді.