Питання збереження трудового потенціалу в галузі гірничо-металургійного комплексу України обговорено під час "круглого столу", який Комітет з питань соціальної політики та праці провів у м. Запоріжжі.

23 червня 2011, 17:02

Publish

У заході взяли участь народні депутати, представники органів держаної влади органів місцевого самоврядування, сторін соціального діалогу, керівники підприємств та представники трудових колективів.

Голова Комітету Василь Хара, відкриваючи засідання, зазначив, що розгляд ситуації в гірничо-металургійному комплексі зумовлений акціями протесту профспілок трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості у зв'язку зі спадом виробничих потужностей на підприємствах, попередженнями про звільнення та подальшим скороченням працівників.

Учасники "круглого столу" зазначили, що підприємства гірничо-металургійного комплексу протягом 2008-2009 років вже пережили кризові явища, які характеризувалися зростанням вартості енергоносіїв для промислових споживачів, підвищенням тарифів на залізничні перевезення, вимиванням оборотних коштів за рахунок неповернення ПДВ тощо.

Промовці звертали увагу на те, що ситуація не стала кращою і за останні півтора роки. Рентабельність металургійної галузі в цілому протягом 2010 року тільки почала підвищуватись від негативного до нульового рівня, як додаються фактори, що практично зупиняють підприємства. Зокрема, практично зупинено роботу на ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", 7-ми тисячний колектив якого звільнений, технологічне обладнання частково вивезене, тривають судові тяжби тощо. Як наслідок, проблеми алюмінієвого комбінату зумовили виникнення економічних проблем у ВАТ "Український графіт". За словами промовців, не краща ситуація на інших підприємствах галузі.

У виступах зазначалося, що кожне з підприємств дає можливості працювати іншим суміжним підприємствам, що складають ланцюжкову систему. Тому зупинення одного підприємства автоматично скорочує темпи виробництва або взагалі зупиняє декілька інших. Лише у Запорізькій області чисельність зайнятих у гірничо-металургійному комплексі становить 70 тис. осіб. Враховуючи сімейне навантаження, як мінімум в 3 рази, залежних громадян від ГМК нараховується близько 210 тис. осіб. До того ж, потрібно врахувати, наголошували учасники заходу, що більшість підприємств є містоутворюючими та бюджетоутворюючими, у зв'язку з чим їх зупинка спричинить значну соціальну напругу у суспільстві.

Загрозлива соціально-економічна ситуація у галузі гірничо-металургійного комплексу не обмежується лише наведеними прикладами, а має значно ширшу географію і незворотні соціальні наслідки. Учасники "круглого столу" у цьому зв'язку наголошували на тому, що існуюча ситуація становить загрозу національним інтересам держави.

Серед основних першочергових проблем, які потребують негайного розв'язання, учасники слухань відзначали такі, як: врегулювання тарифів на електроенергію; виділення земельних ділянок для видобутку корисних копалин для безперебійного забезпечення ними потреб металургійних підприємств; незавершена адміністративна реформа, внаслідок якої Міністерство промислової політики України ще не ліквідовано, його функції не передано правонаступнику, а чітких умов діяльності і співпраці металургів з відповідальним органом центральної влади поки немає.

Під час обговорення також відзначалося, що окрім економічних чинників мають місце політичні впливи та уподобання. Незважаючи на це, учасники заходу вважають, що державна політика у сфері кожної окремої галузі має відображати неупередженість ставлення, збереження засад конкурентоспроможності та єдиний підхід у підтримці вітчизняного виробника і збереження трудового потенціалу держави.

Учасники "круглого столу", підсумовуючи виступи представників підприємств, ухвалили рішення узагальнити висловлені пропозиції і направити їх у Комітет з питань соціальної політики та праці для подальшого оформлення у вигляді депутатських запитів.