25 лютого 2005, 11:45
Метою законопроекту є сприяння держави соціальному захисту осіб, які самостійно забезпечують себе роботою, шляхом залучення їх до участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та соціального страхування.
Закон спрямований на легалізацію статусу самозайнятих громадян, забезпечення ведення їх діяльності в правовому просторі, що, в свою чергу, дасть їм можливість спланувати та забезпечити собі більш-менш спокійну старість.
Законом визначаються загальні засади державної політики у сфері соціального захисту осіб, які самостійно забезпечують себе роботою, визначається поняття самозайнятості, яке є новим для законодавства України.
Відповідно до норм Закону, особам, які самостійно забезпечують себе роботою нараховується трудовий стаж, про що по закінченню строку самостійної зайнятості робиться відмітка в трудовій книжці.
Окрім загальних положень, які стосуються соціального захисту осіб, які самостійно забезпечують себе роботою (як то, порядок обчислення страхового стажу, порядок реєстрації самозайнятих осіб, порядок сплати страхових внесків тощо), законом також встановлюються соціальні гарантії для осіб, які самостійно забезпечують себе роботою, зокрема порядок їх пенсійного забезпечення та соціального захисту.
Питання соціального захисту осіб цієї категорії повною мірою не врегульовано чинним законодавством України.
Як зазначають автори, реалізація норм закону дасть можливість вивести соціальний статус українських громадян, які самостійно забезпечують себе роботою, в правове поле, що, в свою чергу, дозволить таким особам планувати своє майбутнє та розраховувати на більш-менш забезпечену старість.
Окрім соціальних гарантій, такий закон сприяв би також легалізації коштів громадян, що є важливим при придбанні товарів у розстрочку чи оформленні кредитів у банку.
Крім того, прийняття даного закону дозволить більш ефективно використовувати бюджетні кошти, виділені на подолання проблем безробіття.