Україна потребує уніфікації законодавства у сфері "злочинів ненависті" - В.Литвин

Україна потребує уніфікації законодавства у сфері «злочинів ненависті». Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи у п´ятницю у м. Ялта на засіданні Ради регіонів під головуванням Президента України Віктора Януковича.

«Атмосфера ненависті породжує злочини ненависті, - зазначив він. - Існує навіть такий термін у багатьох демократичних країнах світу - «злочини ненависті» або «злочини на грунті ненависті». При цьому В.Литвин навів дані Міністерства юстиції США, згідно з якими, вони більшою мірою ніж інші провокують конфлікти у суспільстві, заворушення і навіть відверті бунти. Злочини ненависті, сказав він, також істотно погіршують бізнес-клімат в країні. Така юридична кваліфікація злочинів проти особи, здійснюваних під впливом ненависті до осіб іншої раси або національності, віросповідання, етнічного походження, політичних переконань, статі і інвалідів, обтяжує провину і посилює покарання, наголосив керівник парламенту.

На переконання В.Литвина, Україна потребує уніфікації законодавства в цій сфері. Поки що, за його словами, в українському законодавстві є лише окремі статті та положення Конституції і Кримінального кодексу України, які орієнтовані більшою мірою на захист або засудження тієї чи іншої ідеології, а не на захист особи і прав людини. «Такий же підхід відслідковується і в усіх 7 законопроектах щодо заборони проявів радикалізму, які нині опрацьовуються в комітетах Верховної Ради України. Жоден з них не вільний від політичних забарвлень та уподобань», - підкреслив Голова Верховної Ради.

При цьому В.Литвин зауважив, що з огляду на фактичний старт передвиборчої парламентської кампанії «спостерігається намагання примусити Верховну Раду обслуговувати лозунги та гасла тих чи інших політичних структур», і пожалкував з приводу того, що парламент піддається цим тенденціям, приймаючи відповідні рішення без урахування їх наслідків.

На думку Голови Верховної Ради, в Україні існує проблема із застосуванням законодавства щодо попередження проявів радикалізму. Зокрема, він звернув увагу на те, що стаття 161 Кримінального кодексу України, яка регулює порушення рівноправності громадян на основі расового, національного, релігійного походження або за іншими ознаками, починаючи з 2001 року застосувалася в Україні лише п´ять разів.

Для порівняння В.Литвин навів статистику щодо таких злочинів у 2009 році в США та Швеції: у США в той рік було зареєстровано 6,604 «злочини ненависті», а у невеликій Швеції було складено майже 5,800 поліцейських рапортів про скоєння злочинів на ґрунті ненависті. «Не дивно, що цей вид злочинів у цих країнах має тенденцію до скорочення, а ситуація з правами людини жорстко контролюється правоохоронними органами», - зазначив він.

З огляду на ситуацію, що склалася, В.Литвин висловився за необхідність створити центральний державний реєстр злочинів на ґрунті ненависті, сказавши, що, наскільки йому відомо, перші кроки на цьому шляху вже зроблено по лінії МВС і СБУ.

При цьому він висловив думку, що такий реєстр має бути публічним, «аби були підстави давати оцінки, у тому числі, під час політичних кампаній, щоб інститути громадянського суспільства, громадяни мали можливість висловлювати свої застереження».

До речі, зазначив В.Литвин, уряд Російської Федерації публікує списки організацій та осіб, що підозрюються в екстремізмі за рішенням суду.  Крім того, Міністерство юстиції Росії на вимогу закону «Про протидію екстремістській діяльності» веде та публікує в Інтернеті федеральний реєстр матеріалів, визнаних на підставі рішення судів екстремістськими.

«Не дивно, що Європейська комісія проти расизму та нетерпимості в своєму нещодавньому звіті про Україну якраз звертала увагу нашої країни на необхідність посилення уваги до цієї проблеми», - підкреслив керівник парламенту.

«Мова ворожнечі породжує ворожнечу у практичних діях, - сказав В.Литвин. - Ця проблема лежить не стільки у правовій, скільки у моральної площині. І мені як керівнику парламенту щодня доводиться бути на перехресті війни слів, всередині нестримного потоку нестямної «мови ворожнечі», зіткнення словесних образ та звинувачень, а інколи і відповідних дій». При цьому керівник парламенту зазначив, що «весь цей політичний, не побоюся цього слова, мордобій транслюється для наших громадян і приводить їх у стан збудження, знервованості, апатії, і, як наслідок, зневіри».

В.Литвин зазначив, що «тривожне нагромадження політичної некоректності в нашому суспільному житті перестало бути справою лише політикуму та ЗМІ». Політична некоректність, за його словами, породжує нові хвилі мови ворожнечі, перетворюється на своєрідний інформаційний терор проти країни і народу, роз´їдає, як іржа, рівень довіри виборців до влади. «Мова ворожнечі та ненависті виплескується на багато цінностей та святинь людей, ображає їх пам'ять, історію, вірування, національну та людську гідність, на їх рідну мову.  Мова ворожнечі в Україні поступово витісняє й українську, й російську мови. Думаю, якщо ми і далі будемо рухатися таким чином і приймати рішення на користь «своїх», як це часто буває, то в нас залишиться тільки одна мова - мова ворожнечі», - сказав Голова Верховної Ради.

В.Литвин висловив думку, що у розв´язанні цієї проблеми багато чого залежить від органів місцевої влади, від того, наскільки вони будуть «демонструвати толерантність і вибудовувати роботу на тому, що нас об´єднує, а не на тому, що роз´єднує».

При цьому керівник парламенту зазначив, що аналіз рішень місцевих рад засвідчив: чим нижче рівень підготовки до розв´язання проблем територіальних громад, тим більше політичних рішень. «Замість того, щоб організувати належне життя громади, приймаються політичні декларації, - сказав він. - Напрошується висновок: шукаємо роботу».

Підсумовуючи, В.Литвин наголосив на необхідності прийняття правових рішень для розв´язання проблеми потенційної загрози наростання проявів радикалізму, екстремізму та нетерпимості в українському суспільстві. «Ми будемо радитися з вченими та аналізувати, які саме правові кроки нам необхідно зробити у цьому напрямі, - заявив він. - Це має бути цілісний дієвий механізм попередження зазначених негативних явищ».

У цьому контексті В.Литвин підтримав ініціативу Президента України щодо необхідності напрацювання спільної декларації про примирення, порозуміння і співпрацю напередодні 20-річчя незалежності України.