Голова Комітету з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк провів прес-конференцію, присвячену Інавгураційному засіданню Парламентської асамблеї ЄС - Східне Партнерство (ПА ЄВРОНЕСТ)

Інавгураційне засідання ПА ЄВРОНЕСТ відбулося 3 травня цього року у м. Брюссель (Королівство Бельгія).  

Керівник української парламентської делегації у ПА ЄВРОНЕСТ Борис Тарасюк наголосив, що Головою Верховної Ради України Володимиром Литвином від імені Верховної Ради України йому було доручено підписати Установчий акт нової організації. Цим актом засновано новий парламентський вимір співробітництва між Європейським Союзом і країнами-партерами Східного партнерства, якими є Азербайджан, Вірменія, Грузія, Білорусь, Молдова та Україна. Враховуючи те, зауважив Б.Тарасюк, що "Європейський Парламент не визнає повноважень Парламенту Білорусі як такого, що був обраний з порушенням принципів ОБСЄ та Ради Європи, довго точилася дискусія відносно участі Білорусі у Парламентській асамблеї". За його словами, було прийнято рішення, що для білоруської делегації будуть залучені 10 місць, і це є сигналом для білоруської влади про те, що вони є бажаними учасниками ПА Східного партнерства. Народний депутат наголосив, що для цього "необхідно дотримуватися демократичних стандартів, перш за все, це стосується звільнення політичних в´язнів, яких було заарештовано внаслідок подій 19 грудня минулого року".

Надзвичайно важливим назвав Б.Тарасюк визначення в Установчому акті Парламентської асамблеї, що до східноєвропейських країн в цілому може бути застосована стаття 49 Угоди про Європейський Союз, яка визначає умови і порядок набуття членства у ЄС.

Також, підкреслив голова Комітету, на засіданні 3 травня було затверджено правила процедури - досить детальний документ, яким визначається порядок формування керівних органів ПА Східного партнерства, а також порядок їх роботи.

Окрім того, на засіданні було обрано керівництво ПА ЄВРОНЕСТ. Зокрема, двох спів-президентів, оскільки Асамблея - це орган, який складається з двох компонентів: делегації, яка представляє Європейський Парламент (60 європарламентаріїв) та делегації, яка складається з представників національних парламентів країн Східного партнерства (5 країн представлені делегаціями по 10 осіб кожна). За умови заповнення своїх місць делегацією Білорусі, буде формат, який передбачає два компоненти, кожний з яких становить по 60 депутатів.

Спів-президентом від країн-членів Східного партнерства було обрано представника України Бориса Тарасюка.

Від компоненту Європейського Парламенту було обрано главу делегації від Європарламенту Крістіана Вігеніна, представника Болгарії у цій організації.

Б.Тарасюк зауважив, що, на відміну від компоненту Європейського Парламенту, компонент країн Східного партнерства є надзвичайно складним у роботі, оскільки у "Європейському Парламенті існує вже усталена практика, де відбувається перерозподіл місць, квот за принципом пропорційності наявності депутатських груп. Що стосується країн Східного партнерства, то тут немає ще практики взаємодії, все це має напрацьовуватися і, очевидно, що тут принцип розподілу по депутатських групах не підходить - застосовується принцип національних парламентських делегацій, а  також треба узгоджувати дії не за політичним пропорційним принципом, а за національною ознакою серед парламентів країн-членів Східного партнерства".

   За словами Б.Тарасюка, було також затверджено керівництво чотирьох головних комітетів Асамблеї, у кожному з яких приблизно має бути по 30 депутатів (15 - від Європарламенту, 15 - від представників парламентів країн-членів Східного партнерства). Комітети визначені з урахуванням чотирьох платформ, які існують у виконавчих структурах Східного партнерства. Зокрема, це комітети: з політичних питань, питань прав людини і демократії; з питань економічної інтеграції, зближення правових норм і конвергенції з політиками ЄС; з питань енергетичної безпеки; з соціальних питань, питань освіти, культури та громадянського суспільства.

Також Парламентська асамблея затвердила дві робочі групи, діяльність яких матиме тимчасовий характер: з питань Білорусі та з питань регламенту. На початковому етапі робочі групи працюватимуть 1 рік, а у разі потреби спів-президенти і Бюро Асамблеї внесуть пропозиції про подовження терміну їх роботи.

Б.Тарасюк акцентував увагу на тому, що рішенням, ухваленим на Установчому засіданні, передували досить складні дискусії. "Ми працювали більше двох років для того, щоб це Установче засідання було проведено і головним каменем спотикання у цій роботі були дискусії щодо запрошення білоруської делегації, однак ми зрозуміли, що парламентський вимір Східного партнерства не може бути заручником однієї країни, навіть такої важливої сусідньої країни, як Білорусь", - підкреслив він.

Керівник української парламентської делегації наголосив, що відповідь на питання щодо значення для України парламентського виміру Східного партнерства він дав у своєму виступі, яке виголосив від імені Голови Верховної ради на Установчому засіданні. "Вона полягає у тому, що ми розглядаємо парламентський вимір Східного партнерства як додатковий механізм нашої співпраці з Європейським Союзом. Головним механізмом цієї співпраці ми вважаємо двосторонні безпосередні контакти як між виконавчими структурами ЄС і Україною, так і на парламентському рівні, тобто для нас головне - це парламентський діалог безпосередньо з Європейським Парламентом", - зазначив Б.Тарасюк.

Він звернув увагу на те, що Україна від самого початку відігравала активну роль у формуванні як Східного партнерства в цілому, так і парламентського виміру Східного партнерства. Зокрема, у січні 2009 року Голова Верховної Ради України у своєму листі на ім´я Голови Європейського Парламенту охарактеризував принципи, на яких Верховна Рада готова брати участь у формуванні ПА ЄВРОНЕСТ, а також підкреслив, що "принципи, які були закладені у листі Голови Верховної Ради України, значною мірою стали тими принципами, за якими, врешті-решт, було сформовано ПА Східного партнерства".

Б.Тарасюк також нагадав, що у травні 2009 року Комітет з питань європейської інтеграції Верховної Ради України ініціював проведення зустрічі голів профільних комітетів, які займаються питаннями європейської інтеграції. За результатами цього засідання, яке відбулося у Києві 19 травня 2009 року, представниками національних парламентів було затверджено рекомендації щодо участі у майбутній Парламентській асамблеї, які були покладені в основу ухвалених на Установчому засіданні документів. Окрім того, він як голова Комітету і Постійної делегації Верховної Ради України у ПА Східного партнерства, брав участь у всіх без виключення засіданнях Бюро, яке обговорювало і готувало питання до формалізації Асамблеї.

"Без перебільшення можна сказати, що внесок України був досить вагомим, це і призвело до того, що і національні парламенти країн Східного партнерства, і Європарламент підтримав кандидатуру саме представника України на керівництво Парламентською асамблеєю", - наголосив Б.Тарасюк.

Він також відзначив, що Постійній делегації Верховної Ради України було приділено особливу увагу, довір´я і подякував членам делегації, які взяли участь у цьому засіданні: народним депутатам Ю.Каракаю, В.Лук´янову, Ю.Ковалевській, С.Курпілю, В.Кравчуку, А.Болюрі, О.Зарубінському, Р.Зваричу.

Б.Тарасюк також висловив вдячність представникам секретаріату як від Комітету з питань європейської інтеграції, так і від Комітету у закордонних справах Верховної Ради України, які працювали над підготовкою цього засідання і зробили вагомий внесок як у процес підготовки засідання, так і у його проведення.