Про заходи, спрямовані на реалізацію Закону "Про доступ до публічної інформації" в Апараті Верховної Ради України, йшлося під час брифінгу заступника Керівника Апарату Верховної Ради України, керівника Головного юридичного управління Апарату Михайла Теплюка та заступника Керівника Апарату Верховної Ради України Дмитра Маркова

На початку брифінгу заступник Керівника Апарату Верховної Ради Дмитро Марков звернув увагу на те, що у парламенті було підготовлено і сьогодні підписано Головою Верховної Ради України Розпорядження "Про забезпечення виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Апараті Верховної Ради України".

Д.Марков зазначив, що з питаннями щодо набуття чинності Законом "Про доступ до публічної інформації" пов´язано багато публікацій, "багато з яких було критичними, були навіть публічні виступи журналістів, в тому числі у вигляді маніфестацій, але це було, мабуть, пов´язане з тим, що рівень поінформованості про роботу Верховної Ради України, її Апарату, комітетів щодо підготовки до імплементації і виконання цього закону був дуже низьким". За його словами, "це Розпорядження допоможе надолужити згаяне і ви будете більше знати про Верховну Раду, про її діяльність, про інформацію".

Заступник Керівника Апарату Верховної Ради України, керівник Головного юридичного управління Апарату Михайло Теплюк звернув увагу на те, що зазначеним Розпорядженням деталізовано, уточнено, якою публічною інформацією володіє Верховна Рада і її Апарат. М.Теплюк наголосив, що Апарат Верховної Ради, згідно з пунктом 1 Розпорядження, є розпорядником інформації, яка була отримана або створена в процесі реалізації Верховною Радою чи її органами повноважень, визначених законом, і яка перебуває у володінні Апарату Верховної Ради України.

Крім того, зазначив М.Теплюк, Апарат Верховної Ради є розпорядником публічної інформації, яка створена або отримана Апаратом Верховної Ради в процесі забезпечення її діяльності. При цьому у Розпорядженні визначається, розпорядником якої інформації не є Апарат Верховної Ради. До неї належить інформація, яка стосується безпосередньо діяльності народних депутатів або посадових осіб Верховної Ради, інших органів державної влади, інших держав чи міжнародних організацій, а також стосовно інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб.

М.Теплюк підкреслив, що, не дивлячись на те, що закон набрав чинності 9 травня, до Апарату Верховної Ради та комітетів з посиланням на закон вже надійшла значна кількість запитів на інформацію. Серед них є ті, відповідь на які потребує серйозної аналітичної роботи.

Статтею 16 Закону передбачено, наголосив він, що, зокрема, в Апараті має бути визначений структурний підрозділ, який відповідає за роботу із запитами на інформацію. Згідно з Розпорядженням Голови Верховної Ради, Інформаційне управління Апарату Верховної Ради є структурним підрозділом з питань запитів на інформацію розпорядника інформації. Цей же підрозділ є Держателем Єдиної бази запитів на інформацію Верховної Ради України. Інформаційне управління також відповідатиме за ведення розділу "Запити на інформацію" на головній сторінці веб-сайту Верховної Ради.

М.Теплюк також повідомив, що, згідно з Розпорядженням, Управління комп'ютеризованих систем Апарату Верховної Ради визначено Адміністратором Єдиної бази, який здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Єдиної бази та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у ній.

Заступник Керівника Апарату акцентував увагу на тому, що закон, безперечно, містить низку загальних положень, які потребували адаптації в умовах Апарату Верховної Ради. У цьому зв'язку Розпорядженням передбачені відповідні положення, які деталізують документообіг, який існував до сьогоднішнього дня в Апараті. Зокрема, у пункті 4 зазначається, що "документообіг в Апараті Верховної Ради здійснюється з урахуванням деяких особливостей". Передусім, Інформаційне управління після надходження інформаційного запиту, визначатиме той структурний підрозділ, який відповідатиме на інформаційний запит.

Під час брифінгу також наголошувалося, що кожний із структурних підрозділів Апарату Верховної Ради підготував пропозиції до проекту Розпорядження, які будуть зведені в єдину таблицю стосовно того, якою інформацією володіє той чи інший структурний підрозділ. Саме на основі цієї узагальненої інформації Інформаційне управління буде визначати той структурний підрозділ, який має надати відповідь на запит на інформацію.

Зокрема, зауважувалося, що можливі випадки, коли інформаційний запит буде стосуватися предметів відання і інформації, яка знаходиться у декількох структурних підрозділах Апарату. За такої ситуації Розпорядженням передбачено, що Інформаційне управління має звернутися до Керівника Апарату, який має визначити відповідальний структурний підрозділ, що має надати відповідь на інформаційний запит.

М.Теплюк звернув увагу на застереження у статті 2 закону стосовно того, що закон не поширюється на суспільні відносини, які виникають у зв'язку із зверненнями громадян. Він нагадав про те, що поряд із Законом "Про доступ до публічної інформації" діє Закон "Про звернення громадян". У цьому зв'язку виникає низка організаційних проблем щодо одночасної реалізації цих законів. Адже громадяни можуть надіслати звичайне звернення, маючи на увазі запит на інформацію, або навпаки. Він звернув увагу на суттєву різницю між цим, зокрема, на строки роботи із запитами на інформацію (5 днів) та зверненнями (30-денний термін).

У цьому зв'язку у Розпорядженні містяться відповідні положення, які дозволять розв'язати ці проблемні питання.

Окрім того, Розпорядженням дано доручення окремим структурним підрозділам Апарату щодо матеріально-технічного, фінансового забезпечення реалізації закону.