18 березня 2011, 18:24
У П'ЯТНИЦЮ, 18 БЕРЕЗНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 17 березня.
Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали оголосити перерву або надати їм можливість зробити заяву.
Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Андрій Кожем'якін заявив, що фракція неодноразово вимагала негайних дій влади щодо приборкання стрімкого росту інфляції, цін на товари і послуги, знецінення заробітних плат, пенсій, стипендій, інших соціальних виплат. "Влада фактично втратила контроль над процесами в державі. Уряд Азарова звітує про перевиконання бюджету, про 9 відсотків інфляції, переконує, що стало жити краще, жити стало веселіше. Але реальні показники зовсім інші. За оцінками незалежних експертів, рівень інфляції в країні за 2010 рік становив щонайменше 42 відсотка", - наголосив А.Кожем'якін і додав: фракція "БЮТ-Батьківщина" наполягає на невідкладному розгляді законопроекту про індексацію пенсій, заробітних плат та соціальних виплат на рівень інфляції.
Головуючий повідомив про те, що представники депутатських фракцій внесли пропозицію заслухати під час "Години запитань до Уряду" інформацію Голови Фонду державного майна України Рябченка О.В. щодо приватизації об'єктів державної власності протягом 2010-2011 років.
У сесійному залі були присутні члени Кабінету Міністрів.
Олександр Рябченко на початку виступу відзвітував про діяльність Фонду державного майна, починаючи з квітня минулого року. За його словами, першочерговим завданням нового керівництва фонду за цих умов стало одночасно вирішити і оперативні питання, пов'язані з активізацією планів 2010 року, і питання розробки стратегій роботи органів приватизації. Оперативно було проведено зміцнення кадрового потенціалу на провідних ділянках роботи, посилено виконавська дисципліни, проаналізовано хід виконання поточних робіт фонду. Це дало можливість ще до кінця року суттєво покращити динаміку приватизаційних процесів, підвищити ефективність корпоративного управління та якість орендних відносин. Незважаючи на суттєве відставання за результатами перших чотирьох місяців, в цілому за минулий рік від приватизації державного майна до державного бюджету надійшло 1 мільярд 93 мільйони гривень, що в 1,4 рази більше ніж у 2009, та у 2,3 рази більше ніж у 2008 році.
"Значна організаційна робота з підготовки до приватизації, виконана фондом, дозволила закласти міцний фундамент для виконання планових завдань у 2011-му і наступних роках. Була також проведена ретельна ревізія причин невдалого продажу об'єктів державної власності у минулі роки. Розроблені більш напружені, порівняно з минулими роками, завдання на 2011 рік як по об'єктах великої, так і малої приватизації, а також незавершеного будівництва", - зазначив доповідач.
Голова ФДМУ відзначив позитивні зрушення в роботі Фонду, поінформував про соціально-економічні аспекти приватизації.
О.Рябченко також розповів про проект нової програми приватизації до 2014 року, яку було розроблено на принципово новій основі. Програма враховує накопичений досвід минулих років та має на меті ліквідацію всіх тих недоліків, які притаманні чинній програмі приватизації на 2000-2002 роки.
"Реалізація нової програми дозволить завершити приватизацію в Україні як широкомасштабний соціально-економічний проект по трансформації державної власності. Важливою умовою при цьому є гармонізація процесів приватизації зі стратегією розвитку національної економіки та окремих її галузей", - відзначив О.Рябченко. Нова програма, продовжив він, розроблена в пакеті з необхідними змінами до законів з питань приватизації, що гарантує правову основу її реалізації вже з моменту її затвердження. Зараз ця програма доопрацьована Фондом з урахуванням зауважень та пропозицій уряду та знаходиться на розгляді уряду. Найближчим часом очікується, що програма буде направлена до Верховної Ради. Її прийняття дозволить максимально скоротити суб'єктивізм при проведенні приватизації та забезпечить прозорість, відкритість приватизаційних процесів та доступність громадськості.
Голова Фонду повідомив, що керівництво Фонду розробило нову редакцію закону про Фонд державного майна. Проект вже опрацьований з міністерствами і відомствами і після гармонізації з ухваленими Верховною Радою законами про внесення змін до Закону "Про Кабінет Міністрів України" і "Про центральні органи виконавчої влади" буде поданий на розгляд уряду. "Таким чином, з прийняттям Державної програми приватизації, закону про Фонд державного майна створюються всі організаційно-правові засади для підвищення якості приватизації та виконання фондом покладених на нього функцій", - зазначив він.
Відповідаючи на запитання, О.Рябченко повідомив, що за роки незалежності від приватизації державного майна до державного бюджету надійшло понад 43 мільярдів гривень.
Голова ФДМУ також повідомив, що в процесі приватизації державного майна не брали участь компанії, зареєстровані в офшорних зонах.
О.Рябченко, відповідаючи на одне з численних запитань, які стосувалися приватизації ВАТ "Укртелеком", оприлюднив прізвища реальних власників підприємства, якими є п'ятеро австрійських громадян.
Народні депутати запитали у голови Фонду: чим викликаний поспіх у приватизації кількох обленерго? Парламентаріїв також цікавило чи буде і надалі здійснюватися приватизація великих державних підприємств і в який спосіб?
Представники фракції БЮТ запитали в О.Рябченка: як будуть використані кошти, отримані від приватизації ВАТ "Укртелекому" і чи не будуть вони "проїдені".
Низка запитань стосувалася приватизації ЗАТ "Міжнародні авіалінії України".
Народні депутати також цікавилися чи існує стратегія приватизації і на що вона спрямована?
О.Рябченко повідомив, що всі 100% коштів, отриманих від приватизації, направляються до державного бюджету, звідки перерозподіляються у тому числі на виплати заробітних плат, пенсій, соціальних допомог.
Голова Спеціальної комісії з питань приватизації Є.Мармазов запитав: що урядом і Фондом робиться для усунення суперечностей у законодавстві в сфері приватизації?
О.Рябченко погодився з тим, що проблема є. Він повідомив, що є доручення уряду. І Міністерство економіки разом з Фондом відпрацювали законопроект, який вносить зміни одночасно і в Перелік об'єктів, які не підлягають, і в п'яту статтю. "Після того, як буде прийнятий закон, ситуація буде абсолютно чітка і зрозуміла. Я теж прихильник того, що в переліку підприємств треба чітко зафіксувати всі назви, які не підлягають приватизації, тоді не буде жодного питання можна чи ні", - завершив О.Рябченко.
Головуючий зачитав депутатські запити.
В.Литвин нагадав, що 24.09.2010 року Верховна Рада прийняла Постанову "Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування випадків цензури в засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів". Сьомим пунктом цієї постанови було передбачено заслухати на засіданні Верховної Ради Генерального прокурора України і Міністра внутрішніх справ про хід розслідування справи про зникнення журналіста Василя Климентьєва, інших резонансних справ, пов'язаних із захистом прав журналістів.
Головуючий надав слово Генеральному прокурору В.Пшонці.
Віктор Пшонка зазначив, що кожна справа про злочини стосовно працівників засобів масової інформації, пов'язані з їх професійною діяльністю, для Генеральної прокуратури вважається резонансною.
В.Пшонка відзначив, що кількість злочинів, вчинених проти журналістів, з року в рік збільшується. За його словами, якщо у 2008 році таких злочинів було 14, у 2009 - 20 то у 2010р. вже 33. Водночас, кількість злочинів, пов'язаних із професійною діяльністю журналістів, у 2008 році було скоєно 1, у 2009р. - 5, минулого року - 8. У кожному випадку вживалися адекватні заходи для їх розкриття та розслідування.
Генеральний прокурор повідомив, що незважаючи на те, що більшість злочинів проти журналістів вдається розкрити, дотепер залишається не розкритим зникнення головного редактора газети "Новий Стиль" В.Климентьєва. "За наслідками заслуховувань надавалися вказівки, спрямовані на всебічне повне і об'єктивне дослідження обставин справи. Досудове слідство триває", - повідомив В.Пшонка.
Генеральний прокурор також повідомив, що Генеральною прокуратурою продовжується досудове слідство у кримінальній справі за фактом вчинення вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.
В.Пшонка, завершуючи, наголосив, що стан досудового слідства у кримінальних справах про злочини стосовно працівників засобів масової інформації, пов'язані з їх професійною діяльністю, надалі перебуватиме на особистому контролі Генерального прокурора. Водночас органи прокуратури у межах своєї компетенції вживатимуть усіх можливих заходів для запобігання протиправним діям проти журналістів та забезпечення додержання законності у медійній сфері.
Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов стосовно розслідування справи щодо зникнення журналіста В.Климентьєва, повідомив, що слідчі дії та оперативно-розшукові заходи у справі тривають цілодобово. Це дало змогу звузити напрямки розшуку та залишити на період цього розслідування на першому етапі чотири версії зникнення Климентьєва, зокрема перша - це вчинення злочину у зв'язку з його професійною діяльністю, друга - вчинення злочину на ґрунті родинних відносин, третя - вчинення злочину на ґрунті боргових відносин і четверте - це інсценування злочину. При цьому, одною із основних розглядається версія вчинення злочину у зв'язку з професійною діяльністю Климентьєва.
Міністр зазначив, що сьогодні залишилися для відпрацювання дві версії. Перша - це вчинення злочину у зв'язку з виконанням Климентьєвим своїх професійних обов'язків. Це пріоритетна версія. І друга - це викрадення та подальше вбивство, вчинені особами, які мали за мету дискредитувати певних високих посадових осіб виконавчої влади в Харківській області.
А.Могильов водночас зазначив, що розслідування ускладнюють відсутність даних про обставини зникнення потерпілого і про його місце перебування. Незважаючи на те, що в розпорядженні слідства та оперативних служб практично не було даних про обставини злочину, за результатами розслідування вдалось визначити напрямки роботи, спрямовані на його розкриття, які не можна озвучити через таємницю слідства. "Сьогодні у справі активно проводяться заходи до встановлення місця перебування певних фігурантів, які мають безпосереднє відношення до злочину. У мене немає ніяких сумнівів, як і в слідчих, які ведуть цю справу, що цей злочин буде розкрито, а причетних до нього осіб притягнуто до кримінальної відповідальності", - наголосив Міністр внутрішніх справ.
Проект постанови про відзначення 130-річчя з дня народження видатного українського вченого-медика Олександра Олександровича Богомольця доповів народний депутат Володимир Карпук. В.Карпук зазначив, що проект постанови передбачає підготовку та відзначення на державному рівні 130-річчя від дня народження видатного вченого-медика О.О. Богомольця. Для цього пропонується створити відповідний організаційний комітет, розробити та затвердити план необхідних заходів.
Голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти проект постанови в цілому. В.Яворівський також поінформував про деякі зауваження і пропозиції Комітету, які він запропонував врахувати в остаточному тексті постанови.
Верховна Рада прийняла постанову 297-ма голосами.
Проект постанови про відзначення 120-річчя з дня народження видатного письменника Михайла Опанасовича Булгакова доповіла народний депутат Інна Богословська. Вона зазначила, що проект постанови передбачає підготовку та відзначення на державному рівні 120-річчя від дня народження Михайла Булгакова. Для цього пропонується створити відповідний організаційний комітет, розробити та затвердити план необхідних заходів, забезпечити висвітлення заходів, що проводитимуться, у засобах масової інформації.
Народні депутати ухвалили постанову 294-ма голосами.
Проект постанови про Національне військове меморіальне кладовище доповів народний депутат Вадим Колесніченко. Він нагадав, що у 2011 році український народ відзначатиме 20-у річницю Незалежності України, 70-у річницю початку Великої Вітчизняної Війни і 66-у річницю Перемоги над фашизмом. За його словами, загальнодержавне значення має увічнення подвигу воїнів-визволителів, захисників своєї Батьківщини та гідне вшанування ветеранів війни. "Країни-переможці будуть віддавати почесті своїм загиблим та померлим героям у місцях їх поховань, які мають загальнонаціональне значення та є символами доблесті і честі для усього народу. Народи будуть вшановувати пам'ять своїх синів на воїнських меморіальних кладовищах", - зазначив народний депутат.
В.Колесніченко обґрунтував прийняття постанови необхідністю створити в Україні Національне військове меморіальне кладовище на зразок тих меморіалів, які є в деяких країнах, а також створити військові кладовища в обласних та районних центрах України. На його думку, це дозволить гідно увічнити пам'ять загиблих воїнів-визволителів у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, учасників війни в Афганістані, інших військових конфліктах та під час виконання службових обов'язків і присяги на вірність народу України, забезпечити вшанування та гідне поховання ветеранів війни, учасників бойових дій, військовослужбовців.
Секретар Комітету з питань національної безпеки і оборони Юрій Самойленко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти проект постанови за основу з урахуванням висловлених народними депутатами зауважень та пропозицій під час підготовки до другого читання.
Більшість парламентаріїв, які взяли участь в обговоренні, підтримали проект постанови. Водночас вони висловили свої зауваження до проекту, внесли пропозиції щодо подальшого його доопрацювання.
Верховна Рада прийняла проект постанови 249-ма голосами за основу.
На прохання автора знято з розгляду проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення процедури розмежування земель державної та комунальної власності).
Наприкінці пленарного засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Головуючий закрив пленарне засідання.
21-25 березня народні депутати працюватимуть з виборцями.
23 березня у Верховній Раді України відбудуться парламентські слухання на тему: "Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації".
28 березня-1 квітня народні депутати працюватимуть в комітетах, комісіях і фракціях.
Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться 5 квітня.