Комітет з питань європейської інтеграції провів "круглий стіл", присвячений виконанню медійних пунктів резолюцій Парламентської асамблеї Ради Європи та Європейського парламенту щодо України

У заході, організованому спільно із Міжнародною громадською організацією "Європейська Медіа Платформа", взяли участь народні депутати України, представники Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення, державних органів влади, засобів масової інформації, міжнародних організації тощо.

Учасники засідання обговорили питання стосовно загального стану справ щодо ЗМІ в світлі останніх резолюцій Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) та Європейського парламенту. Також зверталася увага на необхідність розробки заходів із забезпечення дотримання демократичних стандартів в українських медіа - плюралізму, унеможливлення контролю за змістом новин, гарантії безпеки журналістів тощо.

Відкриваючи засідання, голова Комітету з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк представив президента міжнародної організації Європейська Медіа Платформа Ханне Северінсен, зазначивши, що "її участь у цьому "круглому столі" надає йому належного міжнародного статусу".

Б.Тарасюк підкреслив, що в Резолюції 1755 (2010) ПАРЄ "Функціонування демократичних інституцій в Україні" від 5 жовтня 2010 року та Резолюції Європарламенту щодо України від 25 листопада 2010 року йдеться про нинішній стан свободи слова і свободи інформації в Україні. "Багато докладено зусиль для того, щоб наблизити Україну до європейських стандартів, сьогодні жодна демократична інституція не обходить своєю увагою рівень і стан справ із свободою слова в Україні", - наголосив голова Комітету.

Він також зауважив, що завдання членів Комітету з питань європейської інтеграції полягає в тому, щоб на законодавчому рівні сприяти наближенню країни до стандартів та ідей, які існують для вступу до Європейського Союзу, тому що "мало декларувати прагнення до ЄС, треба встановити такі норми і стандарти, які будуть цьому сприяти".

Б.Тарасюк зазначив, що рівень демократії та свободи слова не може не впливати на економічні показники, оскільки "існує безумовний зв´язок між рівнем демократії і свободою слова та економічним розвитком країни".

Зокрема, у Резолюції 1755 (2010) ПАРЄ "Функціонування демократичних інституцій в Україні" від 5 жовтня року "Асамблея, серед іншого, висловлює занепокоєння щодо все більшої кількості достовірних повідомлень про неналежну участь Служби безпеки України (СБУ) у внутрішніх політичних справах, у тому числі тиск на журналістів, партійних та громадських активістів і їхніх родичів". Асамблея вважає такі дії "неприйнятними для демократичного суспільства і тому закликає органи влади реформувати службу безпеки та її функції відповідно до європейських стандартів".

Також у Резолюції йдеться про те, що збільшення поваги до демократичних свобод і прав було одним з головних досягнень демократичного розвитку України впродовж останніх років, тож будь-який регрес у додержанні або захисті цих прав буде для Асамблеї неприйнятним.

Окрім того, Ассамблея вважає, що "втручання державних органів, зокрема правоохоронних органів та служби безпеки, в роботу журналістів та медіа-організацій є несумісним з демократичним суспільством" та закликає органи влади провести вичерпне розслідування всіх повідомлень про порушення прав і свобод та виправити виявленні порушення". Асамблея закликає органи влади "забезпечити, щоб юридичні процедури не призводили до вибіркового скасування частот на мовлення, а також переглянути будь-які рішення або призначення, які можуть викликати конфлікт інтересів, особливо в правоохоронній та судовій сферах".

У Резолюції щодо України від 25 листопада 2010 Європейський парламент наголошує, що, відповідно до 49 статті Договору про Європейський Союз, Україна може подати заявку на членство в ЄС, як і будь-яка інша європейська держава, яка дотримується принципів свободи, демократії, поваги прав людини та основних свобод і верховенства права.

Також у Резолюції Європарламент, зокрема, "висловлює стурбованість з приводу останніх подій, які можуть підірвати свободу ЗМІ і плюралізм; закликає українську владу вжити всі необхідні заходи для захисту цих важливих аспектів демократичного суспільства, і утримуватися від будь-яких спроб контролювати (прямо чи опосередковано) зміст повідомлень в українських ЗМІ; наголошує на нагальній необхідності реформувати законодавство, що регулює ЗМІ, і тому вітає нещодавню пропозицію створити Суспільне мовлення в Україні; також Європарламент вітає публічні запевнення української влади, що законодавчі основи, необхідні для створення суспільного мовлення, будуть закладені до кінця року; висловлює жаль з приводу того, що два незалежних телевізійних канали: TVi і "5 канал" були позбавлені певної частини частот на мовлення; закликає владу забезпечити, щоб судові процеси не призводили до вибіркового перегляду розподілу частот на мовлення й закликає переглянути будь-які рішення чи призначення, що можуть призводити до конфлікту інтересів; закликає український уряд до приведення законодавства про свободу засобів масової інформації у відповідність зі стандартами ОБСЄ; рішучі дії у цьому зв'язку будуть посилювати кандидатуру України на головування в ОБСЄ в 2013 році".

Під час "круглого столу" голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування випадків цензури у засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ТСК) Ірина Геращенко наголосила на необхідності заслухати на засіданні Верховної Ради в березні інформацію від Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ щодо розслідування справи про зникнення журналіста Василя Климентьєва, інших резонансних справ, пов'язаних із захистом прав журналістів. Вона нагадала, що зазначений пункт був проголосований у постанові під час схвалення попереднього звіту ТСК 24 вересня 2010 року.

І.Геращенко поінформувала, що за 8 місяців роботи ТСК отримала близько 80 звернень від громадських організацій, професійних спілок та журналістів про факти цензури у засобах масової інформації, тиску на свободу слова та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

При цьому, наголосила народний депутат, аналіз звернень і відповідей свідчить про те, що за 171 статтею Кримінального кодексу України, яка захищає права журналістів при виконанні службових обов´язків, справи прокуратурою не порушуються і в судах не розглядаються.

За її словами, справи, які ТСК тримає на особливому контролі, стали резонансними не тільки для України, а вже отримали і оцінку з боку міжнародних інституцій.

І.Геращенко також акцентувала увагу на питаннях підготовки журналістських кадрів. Вона наголосила, що зараз в "журналістиці залишилось мало людей, які можуть відстоювати свою думку і право на професію".

Важливою проблемою народний депутат вважає і те, що самі представники ЗМІ не протестують проти наступу на свободу слова, зокрема, не інформують суспільство в достатній мірі про реакцію міжнародних структур на ситуацію зі свободою слова в Україні. Це стосується, передусім, і резолюцій ПАРЄ.

І.Геращенко поінформувала, що Комісія планує провести "круглий стіл" із запрошенням представників Управління державної охорони, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, громадських медіа та правозахисних організацій, журналістів, на якому обговорюватимуться відповідні законодавчі пропозиції щодо ЗМІ, питання принципів взаємодії журналістів і працівників правоохоронних органів тощо.

За її словами, ТСК також планує разом із профільним комітетом провести спеціальне виїзне засідання у Харкові і на місці розглянути ситуацію зі свободою слова в регіоні.

Голова ТСК нагадала, що за результатами роботи комісії було підготовлено і подано до розгляду Верховною Радою проект закону "Про внесення змін у виборче законодавство щодо мораторію на перевірки ЗМІ під час виборів". Вона нагадала: щороку Верховною Радою приймаються постанови, якими запроваджується мораторій на проведення перевірок контролюючими органами засобів масової інформації у період передвиборної агітації. Разом з тим, за її словами, Верховна Рада не завжди приймає такі постанови у перші дні виборчої кампанії. Зокрема, у 2010 році Постанову "Про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період 2010 року" було прийнято менше ніж за два тижні до закінчення строку, наданого для проведення агітації.

На думку І.Геращенко, така ситуація створює передумови, коли позачергові перевірки, що проводяться органами, повноважними здійснювати контроль за такими суб'єктами господарювання, використовуються для припинення діяльності певних засобів масової інформації на час виборчої кампанії. Зокрема, арештовуються рахунки, вилучаються фінансові документи, без яких діяльність засобу масової інформації не може здійснюватися. За словами народного депутата, дуже часто такі прийоми використовуються місцевими органами влади для припинення висвітлення засобами масової інформації ходу передвиборної кампанії.

Під час "круглого столу" було обговорено й інші питання стосовно виконання медійних пунктів резолюцій Парламентської асамблеї Ради Європи та Європейського парламенту щодо України.