Земля має державоутворюючу функцію, земля - це наша культура і ментальність, наш світогляд, це збереження особливого укладу життя мільйонів людей, а загалом і всієї України - В.Литвин

23 березня 2011, 15:56

Publish

Земля має державоутворюючу функцію, земля - це наша культура і ментальність, наш світогляд, це збереження особливого укладу життя мільйонів людей, а загалом і всієї України.

Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкриваючи у середу парламентські слухання на тему: «Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації».

«Земля - це не економічна категорія, і, очевидно, до землі ми повинні підходити  відповідально, враховуючи, що вона - не лише національне багатство і стратегічний ресурс України», - сказав керівник парламенту.

У цьому контексті В.Литвин наголосив, що учасники парламентських слухань мають «зробити відповідальний вибір на основі рекомендацій, а для цього знайти золоте рішення з врахуванням і тих обговорень, які відбувались». При цьому він закликав врахувати, що на сьогодні землю розпаювали, і люди отримали акти на право приватної власності на землю, керуватися нормами Конституції і Земельного кодексу, «і жити реаліями, а не ілюзіями».

«Коли ми зробили перший крок, то, очевидно, необхідно говорити, як зробити правильний наступний крок, - сказав Голова Верховної Ради. - Ми можемо скільки завгодно продовжувати мораторій перед виборами, а землю у тіньовий спосіб будуть скуповувати і продавати». Тому, на його переконання, потрібно прийняти чіткі і зрозумілі закони, в яких позитив був би максимальним, а ризики - мінімізованми.

При цьому він нагадав, що законодавча база щодо земельних питань нараховує 37 законів і 86 змін до законодавчих актів, у тому числі до Земельного кодексу - 48, до закону про оренду землі - 22,  64 постанови  Верховної Ради України, 178 указів Президента України, 84 постанови Кабінету Міністрів України і 758 відомчих актів.

Говорячи про запровадження у перспективі ринку землі, В.Литвин акцентував на можливих позитивних і негативних наслідках такого кроку.

Так, за його словами, очевидно, це дозволить землевласнику вибирати один із трьох напрямків: це виробництво на власній землі сільськогосподарської продукції з її наступною ринковою реалізацією, передача землі в орендне користування іншому сільськогосподарському товаровиробнику за орендну плату і продаж або застава землі як джерело грошових надходжень. «І коли ми говоримо про позитив, то, очевидно, він полягає в тому, що зняття мораторію на обіг сільськогосподарських земель матиме важливе інституціональне значення. А сьогодні, нагадаю, в приватній власності селян 84 відсотки ріллі  та садів і трохи більше третини природних кормових угідь», - сказав керівник парламенту.

Голова Верховної Ради також наголосив на важливості проведення реальної оцінки вартості земельних ресурсів.

За словами В.Литвина, до переваг запровадження ринку землі, очевидно, можна віднести і збільшення інвестиційних можливостей, зокрема, через розвиток іпотечного кредитування, а також той факт, що це позитивно вплине на ціни на ринку земельної оренди. Також, сказав він, завдяки розвитку земельного ринку поступово підвищиться рівень концентрації землеволодіння, що сприятиме зростанню земельних можливостей Аграрного фонду як об'єкта оподаткування.

Разом з тим, до можливих загроз і викликів керівник парламенту відніс зростання дефіциту землі, зазначивши, що відповідно до прогнозів фахівців, на рубежі XX - XXI століть «з'явилися нові форми колонізації країн шляхом начебто навіть цивілізованого глобального перерозподілу землі».

В.Литвин також звернув увагу на такі небезпечні фактори, як експортну орієнтацію виробництва в Україні, техногенне перевантаження, експлуатацію природної родючості землі.

З огляду на сказане вище Голова Верховної Ради вважає за необхідне на законодавчому рівні вирішити питання щодо суб'єктів господарювання на землі, правил землекористування, основних принципів ціноутворення та формування орендної плати, наявності державних спеціалізованих інститутів, а також розв´язати проблеми зайнятості в АПК та розселянення аграрного виробництва.

Законодавчими актами, зазначив В.Литвин, також потрібно врегулювати проблеми соціальної сфери та інфраструктури на селі.

«Ми маємо виходити з того, що не можемо зупинити загальну тенденцію в країні, а мусимо і зобов´язані зробити так, щоб у земельних питаннях були людські правила. Я не кажу вже про проблему інвентаризації земель, реєстру власників земель, відновлення законності там, де вона порушена, і на цій основі прийняття відповідних рішень», - підсумував він.