Комітет з питань правосуддя не підтримує проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо повернення дитини)

14 березня 2011, 17:12

Publish

Законопроект (реєстр. №8003) спрямований на врегулювання порядку повернення дитини у випадках, коли її місце проживання було самочинно змінено одним з батьків або іншою особою без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина.

Зокрема, пропонується внести зміни до низки законодавчих актів з метою вдосконалення порядку реалізації положень статті 162, 163 Сімейного кодексу, які передбачають правові наслідки протиправної поведінки одного з батьків або іншої особи при визначенні місця проживання малолітньої дитини.

Під час обговорення народні депутати, підтримуючи пропозицію щодо необхідності забезпечення додаткових гарантій захисту прав дитини у виконавчому провадженні та удосконалення існуючих процедур виконання рішення про повернення дитини, висловили низку зауважень до законопроекту.

На засіданні зазначалося про те, що викликають заперечення запропоновані проектом зміни до статті 162 Сімейного кодексу стосовно заміни термінів, які у ній використовуються. Народні депутати вважають, що недоцільність заміни терміну "позов" на "заява" пояснюється тим, що зазначені справи згідно з Цивільно-процесуального кодексу розглядаються у порядку позовного, а не окремого провадження.  

На думку членів Комітету, заміна терміну "відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання" на "повернення дитини" матиме наслідком те, що зазначені справи згідно з запропонованими цим же проектом змінами до статті 19 Сімейного кодексу розглядатимуться без участі органу опіки та піклування, що може негативно позначитися на правах дитини.

Крім того, зазначена термінологічна заміна залишає невизначеним, куди саме повертається дитина, щодо якої буде прийнято судове рішення про повернення. Аналогічне за змістом зауваження стосується і запропонованих змін до статті 367 Цивільно-процесуального кодексу, підкреслювали парламентарі.

Водночас, члени Комітету вважають недоцільним вносити зміни до Закону "Про виконавче провадження" (а в проекті йде посилання на чинний закон від 1999 року), оскільки 04.11.2010 року Верховною Радою прийнятий Закон "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)", який набрав чинності 08.03.2011 року, хоча безпосередньо самі зміни стосуються вже нової редакції цього закону.

На засіданні зазначалося й про те, що "проект має бути доповнений змінами до відповідних положень інших законодавчих актів, у яких також розглядаються питання відбирання та/або повернення дитини, зокрема, до законів "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" (стаття 6), "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (стаття 31), а також до статті 249 Сімейного кодексу України".