16 лютого 2011, 11:54
Здійснення комплексної пенсійної реформи сприятиме ліквідації дефіциту Пенсійного фонду.
Про це йдеться у статі Голови Верховної Ради України Володимира Литвина «Комплексна пенсійна реформа - перспективна країна», яка опублікована у газеті «Голос України» 16 лютого.
Згідно зі статистичними даними, в Україні налічується 18,3 млн. працюючих та 13,7 млн. пенсіонерів, тобто на 88 пенсіонерів припадає 100 осіб, що сплачують пенсійні внески, зазначає В.Литвин. На балансі держави знаходиться 1,5 млн. непрацюючих інвалідів; безробітних за офіційною статистикою - півмільйона, а реально значно більше. «Уже сьогодні пенсіонери в Україні становлять 30% населення, а кількість платників збору на загальнообов´язкове пенсійне страхування (що завжди є меншою за кількість працюючого населення) - 31%. І надалі це співвідношення змінюватиметься не на користь працюючих. Незважаючи на те, що середні пенсії українців зовсім невеликі, потреби держави на їх виплату порівняно з іншими витратами є непомірними, якщо виходити з наявних фінансових можливостей», - підкреслює він.
Голова Верховної Ради зазначає, що така ситуація з формуванням загальнонаціонального Пенсійного фонду породила хронічну проблему - його зростаючого дефіциту, який з року в рік покривається за рахунок Державного бюджету. «Дефіцит Пенсійного фонду - це не просто брак коштів. Уряд примушує законослухняних платників податків двічі фінансувати виплати непрацюючим громадянам. Уперше - коли сплачуються усі види пенсійних зборів та нарахувань на зарплату. Вдруге - через механізм фінансування дефіциту Пенсійного фонду», - йдеться у статті.
За словами В.Литвина, чинна солідарна (власне, державна) система дозволяє Пенсійному фонду здійснювати виплати на рівні не більше 40 відсотків від середньої по країні зарплати. а якщо ж порівнювати загальний обсяг пенсійних виплат з обсягом всієї заробітної плати, тобто додати до офіційної зарплати ту, яку люди отримують "у конвертах" (стосовно чого є досить коректні підрахунки Мінекономіки), то тоді це співвідношення сягатиме лише 20-25%.
Керівник парламенту підкреслює, що надходження ж до Пенсійного фонду залежать: по-перше, від кількості працюючих; по-друге, від рівня їхньої заробітної плати, фактичний рівень якої є вкрай низьким; по-третє, від ступеню детінізації економічних відносин, у рамках яких здійснюється "конвертна форма" оплати праці. Зараз частка пенсійних видатків в Україні перевищує 16% ВВП, в той час як цей показник в економічно розвинених країнах світу є набагато меншим.
Хоча пенсійний податок в Україні є досить відчутним для платників, зазначає В.Литвин, державному Пенсійному фонду постійно бракує власних грошей для виконання пенсійних зобов´язань. «Дефіцит Пенсійного фонду у 2010 році склав 34,4 млрд. гривень. Перманентні дефіцити Фонду покриваються трансфертами з бюджету, забираючи бюджетні ресурси від фінансування сфер охорони здоров´я, культури, освіти, оборони. Уже очевидно, що за відсутності невідкладних кардинальних змін така ситуація лише загострюватиметься і є надзвичайно чутливою в соціальному вимірі», - йдеться у статті.
В.Литвин нагадує, що у Державному бюджеті на 2011 рік передбачено скорочення дефіциту Пенсійного фонду до 17,8 млрд. грн. Трансферт з державного бюджету Пенсійному фонду зменшується на 6,5 млрд. грн. і складе 58,3 млрд. грн., що, за його словами, є також одним із факторів, що актуалізує здійснення пенсійної реформи.
Передбачається, що упродовж цього року почнуться реальні зміни в пенсійній системі, завдяки чому бездефіцитність Пенсійного фонду держави наступить уже в 2012 році, зазначає керівник парламенту. «Однак є всі підстави вважати, що це з часом (на жаль, не в 2012 р.) справді стане можливим за умови, якщо нині чинну солідарну систему невідкладно підкріпити запровадженням накопичувальної системи пенсійного страхування та недержавними формами пенсійного забезпечення», - зазначає він.
В.Литвин також наголошує, що у рамках запровадження пенсійної реформи держава має встановлювати ставки відрахування від заробітку чи власних доходів працюючих до солідарного пенсійного фонду і розмір прожиткового мінімуму, на забезпечення якого призначається трудова солідарна пенсія.
Конкретним кроком у напрямку реформування пенсійної системи, вважає керівник парламенту має стати застосування насамперед загальнообов´язкової накопичувальної системи пенсійного страхування. В.Литвин зазначає, що у разі її введення гроші будуть надходити не загалом до Пенсійного фонду, а на персональні накопичувальні рахунки працюючих громадян. «Як свідчать розрахунки, бюджет Пенсійного фонду не відчуватиме втрат у разі поступового охоплення громадян другим рівнем накопичувальної пенсійної системи. Йдеться про варіант, коли обов´язкові платежі до другого рівня в рік запровадження системи здійснюватимуться лише на користь осіб, яким виповниться 35 років», - йдеться у статті.
Наступного року, вважає він, коло платників можна розширити за рахунок осіб чергової вікової групи - аж до цілковитого охоплення всього зайнятого населення. «Швидкість цього процесу повинна відповідати економічним можливостям держави, тоді жодних проблем з пенсіями для сьогоднішніх пенсіонерів не виникатиме», - підсумовує В.Литвин.