У Верховній Раді України відбулася Четверта сесія Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща

У засіданні взяли участь Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, Голова Сейму Литовської Республіки Ірена Дягутєнє, Маршалок Сенату Республіки Польща Богдан Борусевич, які є співголовами Міжпарламентської асамблеї, народні депутати України, парламентарії Литовської Республіки та Республіки Польща, представники виконавчої влади, науковці.

Учасники засідання обговорити питання щодо гуманітарної складової в європейських інтеграційних процесах: досвід минулого і потреба сьогодення; фактор історії в європейській ідентичності; культурна спадщина: від минулого до сьогодення; історичний вимір взаємовідносин: національні меншини як чинник європейської цілісності.

Голова Верховної Ради України В.Литвин, зокрема, наголосив на тому, що українська, литовська та польська нації залишили свій помітний слід на сторінках європейської історії у різні тисячоліття та епохи. Він зазначив, що "європейська інтеграція почалася не з Маастрихтського Договору 1993 року і навіть не з Європейського об´єднання вугілля і сталі у 1953 році. У моєму розумінні, сьогочасна Європа та її невід´ємна частина - Євросоюз - це цілісний цивілізаційний та ціннісний простір, що сформувався та зміцнів завдяки синтезу історичного, політичного, соціально-економічного, культурного і духовно-морального досвіду всіх європейських націй та держав - великих і малих".

В.Литвин підкреслив, що народи України, Литви та Польщі у різні історичні періоди неодноразово "гуртувалися під одним державним дахом або в рамках одних наддержавних геополітичних систем", що сприяло спільному творенню європейської історії. "Ми продовжуємо разом творити її сьогодні, щоправда Польща і Литва в рамках Європейського Союзу, Україна - у своїй політиці європейської інтеграції, у прагненні у перспективі набути повного членства в ЄС", - зазначив Голова Верховної Ради.

Ідея європейського добросусідства, підкреслив В Литвин, є головною цінністю, яка сприяє формуванню та розвитку контактів між нашими незалежними державами і суверенними народами протягом останніх двадцяти років, а також наголосив на важливості розвитку у конструктивному руслі визначених протягом останніх років напрямів співробітництва.

Голова Сейму Литовської Республіки Ірена Дягутєнє підкреслила, що "ми маємо протягнути один одному руки, щоб знайти те, що об´єднує, а не те, що розділяє". Вона звернула увагу на те, що "вже сьогодні деякі політики визнають, що українська конституція була першою конституцією у Європі, після якої були вже інші конституції" та висловилася за збереження "історії, наших християнських корінь". Також І.Дягутєнє підкреслила, що деякі політики прагнуть того, "щоб дивилися у майбутнє через технократичну призму, щоб сприймали Європу як функціонування митного союзу, європейських виробничих асоціацій" тощо. Вона зазначила, що "на жаль, у питанні європейської інтеграції часто обмежуються абстрактними тезами, які пов´язуються з інститутами демократії і захисту прав людини, а також з символікою європейських цінностей", тоді як питання європейської ідентичності не до кінця зрозуміле, і часто залежить від політичних інтерпретацій. Зокрема, зауважила Голова Сейму Литовської Республіки, європейську ідентичність "часто використовують як політичний інструмент, який допомагає визначити межі ЄС, в той час як Литва приймає європейську ідентичність інакше, ніж противники розширення ЄС". "Ми чітко тримаємося тієї позиції, що доки Україна не стане повноправним членом ЄС, побудова безпеки у спільному європейському домі не закінчиться", - наголосила І.Дягутєнє. Вона також підкреслила, що "Україна - не сусід Європи, а сусід у Європі. ЄС повинен чітко вирішити, де починається і де закінчується Європа і які цінності становлять осереддя європейської ідентичності. Якщо ЄС справді прагне стати союзом цінностей, то економічних інтересів не можна прикривати поняттям європейської ідентичності".

Маршалок Сенату Республіки Польща Богдан Борусевич зазначив, що "у Європейському Союзі по - різному ставляться до його розширення, і йдеться не тільки по розподіл багатства, яке ЄС має (а це об´єднання багатих країн), найбагатші країни міркують навколо того, де Європа закінчується". Він зазначив, що "вони знають, де вона починається - вона починається від них", а чи варто її розширювати ще на одну чи кілька країн викликає питання. Б.Борусевич висловив думку, що Європейський Союз "має бути відкритим, його потрібно розширювати."

За його словами, у Польщі і Литві прийнято таке міркування, що підтримка демократичності ринкових реформ в Україні входить до європейських інтересів. "Нашим інтересом є те, щоб Україна і наш сусід Білорусія мали можливість увійти до ЄС, бо це сприятиме збільшенню нашої безпеки. І це не теорія. Саме тому Німеччина підтримувала вступ Польщі до ЄС - бо розширювали ЄС, щоб Німеччина не була на його окраїні. З нашого боку, інтереси України - європейський напрямок і інтереси Польщі - розширення ЄС збігаються". Він також підкреслив, що найважливішою метою для України є отримання асоціації, а у майбутньому - повноправного членства у Євросоюзі.

Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Андрій Клюєв від імені Кабінету Міністрів України привітав учасників тристоронньої асамблеї та зазначив, що в Україні існує тісна взаємодія між всіма гілками влади. Він, зокрема, наголосив, що "ми досить серйозно пішли шляхом реформ і Президент України В.Янукович в середині минулого року оголосив програму реформ, спрямовану, передусім, на розвиток економіки, суспільства у нашій державі, в якій одним з напрямів є євроінтеграція України". А.Клюєв зауважив, що "вчора у Президента України відбулася нарада з економічних реформ і ми визначилися, що у квітні буде ухвалено багато законів, які дозволять активізувати процес дерегуляції у нашій країні, провести реформу сільського господарства, транспорту, паливно-енергетичного комплексу".

Він зазначив, що як Перший віце-прем'єр-міністр курує і переговорний процес про вступ до зони вільної торгівлі і безвізовий режим з країнами Євросоюзу. "Ми досить інтенсивно ведемо переговорний процес, у нас є ще низка проблемних питань, які необхідно буде вирішити у Брюсселі. Потрібно вирішити, по-перше, все, що стосується квот на експорт і імпорт продукції агропромислового комплексу, все що стосується послуг і товарів у паливно-енергетичному комплексі, у транспорті. Але, в принципі, немає проблем, які не можна розв´язати, я думаю, що ми у першому півріччі практично завершимо переговорний процес, вийдемо на фінішну пряму підписання зони вільної торгівлі і безвізового режиму з ЄС", - підкреслив А.Клюєв.

Під час дискусії щодо проблем історичної освіти в контексті сучасних інтеграційних процесів присутні наголосили, зокрема, на тому, що "актуалізація європейського дискурсу суспільної свідомості України можлива, в тому чисті, і через пригадування історичного минулого". На думку учасників заходу, вектор європейської інтеграції України, щодо якого в українському суспільстві є безумовний консенсус, вимагає ґрунтовного перегляду концепції викладанні історії як шкільної дисципліни та сучасних підручників з історії. "На плечі сучасних користувачів підручників з історії через десять-п´ятнадцять років ляже тягар практичного втілення євроінтеграційного вектору подальшого розвитку України як держави",- наголошувалося під час обговорення. Виступаючі також звернули увагу на необхідність якнайшвидшого перегляду діяльності польсько-української підручникової комісії в руслі зазначених євроінтеграційних процесів.

Зазначалося також, що на території сучасних України, Польщі і Литви "змінювалися держави і кордони, але залишалися культурні традиції, потяг народів один до одного". Виступаючі наголошували, що історія взаємозв´язків нинішніх учасників Міжпарламентської асамблеї - це швидше "не історія держав, а історія суспільств, які завжди мали прагнення до свободи і демократії".

Під час засідання також обговорювалися питання перспектив Міжпарламентської асамблеї, зокрема, зазначалося, що "існуюча сьогодні міжпарламентська асамблея може стати базою для створення в майбутньому міждержавної асоціації Польщі, Литви, Білорусі і України, незважаючи на те, що членами ЄС є наразі лише дві країни". Відзначалося, що асамблея має гуманітарний, людський напрям розвитку, а сучасний світ не може розвиватися без моралі і духовності.

Учасники заходу також обговорили питання культурної спадщини народів держав, що входять до Міжпарламентської асамблеї, та проблеми національних меншин. Зазначалося, зокрема, що країни-учасниці Асамблеї, попри відмінність їхнього історично-культурного шляху і теперішніх соціально-політичних процесів, опинилися віч-на-віч з сучасними культурними викликами, і тому вивчення досвіду вирішення етнічно-культурних питань країн-учасниць надає широкі можливості для вирішення проблем сьогодення. "Слід зазначити, що багаторічне сусідство польського, литовського та українського етносів є прикладом іноді суперечливого, але загалом плідного співіснування різних народів в рамках однієї соціополітичної і культурної системи,"- підкреслили виступаючі.

Серед прикладів соціокультурних пам´яток, що належать до історії народів України, Польщі і Литви було названо Литовський статут - документ, що уможливив існування поліконфесійної і поліетнічної держави, якою в минулі часи була Річ Посполита; серед визначних діячів політики і культури трьох країн названо Станіслава Ожеховського (письменник українського походження, який, зокрема, відстоював права русинів на користування рідною мовою), польського поета українського походження Юліуша Словацького, композиторів Юліуша Зарембського, Кароля Шимановського. Учасники дискусії також називали і видатних українських митців польського походження: архітектор Владислав Городецький, композитор Борис Лятошинський та інші. "Сьогодні настав час для узагальнення наших спільних здобутків",- підсумували учасники заходу.

За підсумками Четвертого засідання співголови Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща В.Литвин, І.Дягутєнє, Б.Борусевич підписали Декларацію.