16 лютого 2011, 11:52
Потреби суспільства і кожної людини можна збалансувати тільки у рамках трирівневої пенсійної системи.
Про це йдеться у статі Голови Верховної Ради України Володимира Литвина «Комплексна пенсійна реформа - перспективна країна», яка опублікована у газеті «Голос України» 16 лютого.
«При здійсненні комплексної пенсійної реформи важливо розуміти те, у чому вже давно переконався світ: жодна країна не може забезпечити своїм громадянам високий рівень пенсії у рамках солідарної системи. Тільки в рамках трирівневої системи можна збалансувати потреби в цілому суспільства та кожної людини. Йдеться про триєдину систему пенсійного забезпечення», - говорить він.
Перший блок, за словами В.Литвина - це державна обов'язкова система соціального забезпечення, яка повинна гарантувати кожному члену суспільства, який досяг пенсійного віку, виплати у розмірі 20-25% від середньої зарплати в країні (але не менше 75% прожиткового мінімуму). Джерелом виплат мають стати обов'язкові пенсійні внески, податок на зарплату.
Другою складовою національної пенсійної системи, вважає керівник парламенту, має бути система обов'язкових персоніфікованих накопичень кожного громадянина. Ці кошти мусять відраховувати на кожного працюючого як роботодавці, так і самі працюючі за умови надання суттєвих податкових пільг з боку держави. Цей компонент має забезпечувати пенсіонерові ще 30-40% надходжень до майбутньої пенсії, зазначає В.Литвин.
Третьою складовою достойного життя на пенсії Голова Верховної Ради називає персоніфіковані добровільні накопичення платників податків, стимульовані серйозними податковими пільгами. «Разом із першими двома компонентами вони дають пенсію у розмірі від 70 і більше відсотків середньої по країні зарплати», - наголошує він.
На думку В.Литвина, зобов'язання держави виплачувати певний розмір щомісячної пенсії перед кожним громадянином має поставати не після досягнення ним пенсійного віку, а поступово формуватися з перших днів його трудової діяльності. «Вже з перших місяців, коли громадянин починає працювати і робити внески до Пенсійного фонду, повинні виникати і підстави для нарахування йому певного розміру пенсії - зрозуміло, що в перші місяці і навіть роки - досить символічної, - зазначає він. - Однак рано чи пізно настане момент, коли фактично відпрацьований час з опорою на обсяг нагромаджених внесків, точно облікованих достатньо налагодженою системою Пенсійного фонду, дозволить нарахувати вже зароблену пенсію у вимірі, що перевищують мінімальний розмір у солідарній системі».
В.Литвин наголошує, що саме завдяки застосуванню накопичувального принципу виплати пенсій проблема пенсійного віку не набуває гостроти у європейських країнах: «Коли громадянин вважає, що нагромадив уже достатній обсяг коштів на накопичувальному рахунку, він може вийти на пенсію достроково - з розумінням того, що тепер вже його заощадження не зростатимуть, а навпаки будуть зменшуватися шляхом отримання щомісячних виплат».
Зважаючи на світову практику, зазначає В.Литвин, досить перспективними є так звані «корпоративні програми пенсійного забезпечення», у яких закладена паритетна пенсійна основа. Такі програми передбачають, що працівник, відраховуючи кошти із заробітної плати на індивідуальний пенсійний рахунок, водночас отримує на свій рахунок (за рахунок фонду оплати праці) додаткові суми від роботодавця. На його думку, вітчизняне законодавство мало б дозволити вкладати кошти корпоративних пенсійних фондів в акції підприємств, тобто у фінансові інструменти зі змінною прибутковістю, що стимулювало б власників підприємств до активної участі у розвитку недержавних форм пенсійного забезпечення.
«Перехід на дольову участь співробітників і працедавців у накопиченні індивідуального пенсійного фонду є досить перспективним варіантом пенсійного реформування в Україні. Проте реально підійти до вирішення даного завдання можна лише за умови переходу до трирівневої пенсійної системи з потужною обов´язковою накопичувальною складовою, що потребує політичної волі й часу, у тому числі для популяризації серед людей сучасних (на заміну звичних, але застарілих) моделей та механізмів фінансового забезпечення пенсії», - підсумовує керівник парламенту.