04 березня 2011, 15:40
У П'ЯТНИЦЮ, 4 БЕРЕЗНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 3 березня.
В.Литвин привітав жінок України з святом 8 Березня.
Головуючий повідомив про те, що представники депутатських фракцій внесли пропозицію заслухати під час "Години запитань до Уряду" інформацію Кабінету Міністрів щодо реформування в освітній галузі.
У засіданні взяли участь перший віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв, члени Кабінету Міністрів.
На запитання відповідав Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник.
Перше запитання стосувалося того, що у статті 23 проекту закону нової редакції Закону "Про вищу освіту" (реєстр. №7481) пропонується запровадити лише кількісні критерії визначення типу вищого навчального закладу. Наприклад, для того, щоб визнати університет класичним, у ньому має навчатися 10 тисяч студентів. Парламентарії запитали у Міністра, на підставі яких псевдорозрахунків виникли ці чисельні показники?
Д.Табачник відповів, що розроблений групою народних депутатів з різних фракцій законопроект не є продуктом Міністерства. "Питання запровадження у законопроекті, що розробляється, Міністерством нових критеріїв визначення типів вищих навчальних закладів сьогодні є предметом широкого обговорення та експертного аналізу. Адже саме кількість студентів, аспірантів, докторантів - це не лише зовнішня ознака показника якості освіти. Нормативи можуть також стосуватися галузей знань та наукових спеціальностей. Є пропозиції щодо запровадження певних узагальнених зведених показників університету, які найкраще будуть відображати якість надання освітніх послуг", - зазначив Міністр.
Д.Табачник також нагадав, що у проекті закону, який вносили члени фракції БЮТ у 2009 році, визначення "класичний профільний університет" і "академія" саме спиралися на кількісні показники. Міністр нагадав, що за цей законопроект народні депутати голосували у залі. "Тому ваші колеги у цьому законопроекті просто запозичили ваш, очевидно, позитивний досвід", - сказав він.
Народні депутати з фракції "Наша Україна-Народна Самооборона" попросили Міністра освіти оприлюднити перелік шкіл, які підлягають закриттю, і окремо поінформувати про кількість тих шкіл, в яких навчання ведеться українською мовою у Донецькій і Луганській області.
Д.Табачник нагадав, що згідно з чинним законодавством за 20 років Міністерство освіти не закрило жодної школи, оскільки не має на це права. Повноваження об'єднувати, реорганізовувати школи є тільки у місцевих органів влади. "Тому ніяких списків щодо закриття та об'єднання шкіл Міністерство не готувало і не могло цього робити, бо цим порушило би чинне законодавство", - повідомив Міністр.
Водночас Д.Табачник повідомив деякі статистичні дані. Зокрема, за час роботи уряду під головуванням Прем'єр-міністра Ю.Тимошенко, за даними Державного комітету статистики, кількість середніх загальноосвітніх шкіл зменшилась на 640 одиниць. "Ми провели детальний аналіз, згідно з яким за 2010 рік рішеннями місцевих органів влади було припинено діяльність і закрито 115 середніх загальноосвітніх шкіл. Звичайно, це багато. І саме тому, Міністерство неодноразово зверталося до органів місцевого самоврядування з рекомендаціями необхідності чіткого дотримання чинного законодавства щодо вдумливого розроблення планів оптимізації з врахуванням думки громадськості", - зазначив Міністр.
Д.Табачник далі відповів на запитання, яке стосувалося того, яким чином Міністерство збирається забезпечити навчальні заклади автобусами, за рахунок яких джерел? Він повідомив, що впродовж 2008-2009 років жоден шкільний автобус не був придбаний за кошти державного бюджету. Таким чином, реалізація державної програми "Шкільний автобус" у ці два роки була фактично зірвана і зупинена. Міністр нагадав, що ця програма діє в Україні з 2004 року. "У 2010 році Кабінет Міністрів відновив виконання цієї програми. Впродовж минулого року було закуплено 112 шкільних автобусів і направлено сільським школам. Крім того, 58 автобусів було закуплено за кошти Світового банку за проектом "Рівний доступ до якісної освіти". У цьому році передбачені кошти на закупівлю 250 автобусів і ще 16 автобусів для дітей з особливими потребами. Загальна ж потреба у шкільних автобусах складає приблизно 2 тисячі", - сказав Д.Табачник.
Міністр освіти відповів на низку запитань, які стосувалися того, яких заходів вживає Міністерство щодо надання якісної освіти та забезпечення соціальних прав та гарантій учителів та інших педагогічних працівників.
Д.Табачник також відповів на запитання щодо скорочення державного замовлення; поширення практики завищення оцінок у випускних атестатах, що створює певні переваги під час вступу до вищих навчальних закладів.
Парламентарії також цікавилися чи вдасться Міністерству освіти нинішнього року ліквідувати черги абітурієнтів, що подаватимуть документи на вступ до вищих навчальних закладів, які були минулого року?
Д.Табачник повідомив, що у цьому році абітурієнти зможуть подавати заяву на вступ в електронному вигляді. За його словами, для цього необов'язково мати персональний комп'ютер. Єдина умова, щоб комп'ютер, з якого надсилаються документи, мав персональну адресу.
Міністр також повідомив, що подача документів абітурієнтів цього року буде поширюватися на вузи III та IV рівнів акредитації, які ведуть підготовку за програмою "Бакалаврат". "В системі буде забезпечено автоматичну перевірку за допомогою центра оцінювання якості знань, дійсності і відповідності всіх сертифікатів 2008-2009-2010 і цього років та дійсність документа, авторизацію документа про загальну середню освіту. Після цієї перевірки абітурієнт зможе продовжити внесення своїх персональних даних, які будуть направлені до порталу вищого навчального закладу. І після отримання вищим навчальним закладом електронної заяви абітурієнт отримає повідомлення по електронній пошті", - зазначив Д.Табачник.
Народні депутати просили Міністра освіти дати їм відповідь на запитання, які стосувалися впровадження у навчальний процес можливостей, які надає електронна мережа Інтернет, заходів Міністерства для здобуття якісно вищої освіти, невиконання державної програми "Школа майбутнього" тощо.
Д.Табачник відповів і на деякі звинувачення, які містилися у запитаннях.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, який далі вів засідання, зачитав депутатські запити.
Проект закону про центральні органи виконавчої влади доповів Міністр юстиції Олександр Лавринович. Він зазначив, що проектом закону пропонується ввести чітку градацію і визначити систему центральних органів виконавчої влади з тим, щоб розвести функції, які можуть або створювати корупціогенне середовище, або не можуть сприяти тому, щоб державна функція виконана була найефективніше.
За словами О.Лавриновича, Міністерства передбачаються як органи, які будуть розробляти державну політику у відповідній сфері чи кількох сферах, як це визначено буде Президентом України. Інші центральні органи будуть надавати адміністративні послуги, здійснювати керування державною власністю і здійснювати контрольні функції. Функції контролю, функції управління і функції вироблення політики розводяться по різних типах центральних органів виконавчої влади таких, як міністерство, служба, агенція та інспекція. Окрім того, передбачається, що в Україні будуть функціонувати незалежні регулятори, які мають регулювати ринок природних монополій.
"Основні завдання міністерства реалізуються через розробку нормативно-правових актів, які пропонуються для ухвалення або у цій сесійній залі, або Президентом України, Кабінетом Міністрів і визначених у законах випадках регулюються актами, які видають самі міністерства", - наголосив урядовець.
Перший заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Ольга Боднар доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
Вона також повідомила, що під час обговорення члени Комітету висловили зауваження щодо неконституційності деяких положень законопроекту, зокрема: визначення організації та порядку діяльності Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна, Державного комітету телебачення і радіомовлення, які регулюються, крім Конституції та законів України, також актами Президента; наділення глави держави повноваженнями видавати доручення, які є обов'язковим актом для міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в той час, як відповідно до частини третьої статті 106 Конституції Президент видає укази і розпорядження. Ознаки неконституційності також мають пропозиції про покладання на Президента України повноважень призначати на посади першого заступника та заступника міністра, а також звільняти їх з посади одночасно з міністром.
Під час обговорення народні депутати висловили різні точки зору. Прихильники наголошували на тому, що прийняття закону закріпить на законодавчому рівні статус, організацію та порядок діяльності, компетенцію та місце міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в системі органів виконавчої влади.
Опоненти висловили низку зауважень до деяких норм проекту. Промовці, зокрема, наголошували на тому, що частина важливих питань, які пропонується законодавчо врегулювати цим проектом, залишається неврегульованою або недостатньо врегульованою: зокрема, принципи діяльності центральних органів виконавчої влади, їх функції, такі як нормотворча та контрольно-наглядова, та повноваження, види цих органів та їх система, статус органів зі спеціальним статусом, статус територіальних органів тощо.
Верховна Рада прийняла законопроект за основу 262-ма голосами.
Міністр юстиції Олександр Лавринович доповів ще один законопроект, поданий Президентом України, - про внесення змін до Закону "Про Кабінет Міністрів України" (щодо повноважень). За його словами, проект закону є одним із складових, які мають забезпечити проведення реформи виконавчої влади в Україні. Він є достатньо коротким, оскільки торкається тільки кількох позицій, які визначені Президентом України для реформування вищого органу в системі органів виконавчої влади.
Перша пропозиція стосується ліквідації урядових комітетів як додаткових органів, які не несуть позитивного навантаження для прийняття рішень урядом. Проектом пропонується, щоб згадка про них в законі була відсутня.
Пропонується також, щоб був змінений статус секретаріату Кабінету Міністрів України. До цього часу був достатньо великий апарат, який дублював функції всіх без винятку міністерств, які функціонували в Україні і окремих центральних органів виконавчої влади. Пропонується, щоб очолював секретаріат його керівник і працювали ті підрозділи, які забезпечують функціонування уряду як вищого колегіального органу виконавчої влади.
Проектом пропонується ліквідувати таке явище як урядові органи управління, яких було створено дуже багато, як окремі юридичні особи публічного права в складі міністерств, що створювали свою інфраструктуру для здійснення повноважень, притаманних самому міністерству.
Проектом також пропонується, щоб Прем'єр-міністр України відповідно до закону мав право давати обов'язкові для виконання доручення членам уряду і органам виконавчої влади.
Голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Василь Демчишен доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу.
Під час обговорення частина парламентаріїв підтримала законопроект, наголошуючи на тому, що його прийняття забезпечить можливість більш ефективного здійснення Кабінетом Міністрів та міністрами як членами Уряду своїх повноважень.
Деякі народні депутати висловлювали зауваження до законопроекту, які зводилися до того, що законопроект містить не чітко визначені норми, а тому потребує значного доопрацювання.
За результатами голосування законопроект був прийнятий у першому читанні 254-ма голосами.
Верховна Рада ухвалила Постанову "Про відзначення 150-річчя від дня смерті та дня перепоховання Тараса Григоровича Шевченка.
Народні депутати продовжили розгляд поправок до проекту закону про засади запобігання і протидії корупції в Україні. Парламентарії розглянули і проголосували за всі 33 статті законопроекту і приступили до розгляду Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення", який передбачає внесення змін до законодавчих актів України.
Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Мартинюк повідомив, що розгляд законопроекту буде продовжено на наступному пленарному засіданні.
Головуючий закрив пленарне засідання.
9-11 березня народні депутати працюватимуть у комітетах, комісіях і фракціях.
Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться у вівторок, 15 березня.