02 березня 2011, 17:46
У СЕРЕДУ, 2 БЕРЕЗНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 1 березня.
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
В.Литвин у відповідь на деякі пропозиції, що прозвучали під час виступів і стосувалися організації роботи Верховної Ради, а саме: у частині голосування народних депутатів, подякував народним депутатам і повідомив, що з наступного тижня він підпише розпорядження про введення в експлуатацію нової системи для голосування. Головуючий повідомив, що зараз ця система готується до роботи, буде проведено тестування цієї системи.
Народні депутати розглянули питання ратифікації.
Проект закону про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення доповів перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту Євген Суліма. Він зазначив, що метою акта є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Конвенцією про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення.
Є.Суліма нагадав, що однією з можливих форм передачі дитини на виховання в сім'ю є міждержавне усиновлення. За його словами, забезпечення дієвого механізму міждержавного усиновлення потребує врегулювання питань міжнародно-правового співробітництва у цій сфері.
Доповідач звернув увагу на те, що відповідно до статті 21 Конвенції ООН про права дитини Держави - учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку, сприяють у необхідних випадках досягненню цілей цієї статті шляхом укладення двосторонніх і багатосторонніх домовленостей або угод та намагаються на цій підставі забезпечити, щоб влаштування дитини в іншій країні здійснювали компетентні органи.
Заступник міністра зазначив, що пропозиції про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення вносилися на розгляд Верховної Ради чотири рази. На порушення прав дитини в Україні у зв'язку з неприєднанням до Конвенції, неодноразово звертав увагу Комітет ООН з прав дитини. "Вихід у цій ситуації, що склалася, Президент України бачить у приєднанні України до Конвенції про захист дітей та співробітництва з питань міждержавного усиновлення", - завершив доповідач.
Перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту доповів ще один, внесений Президентом України законопроект, пов'язаний з попереднім проектом, - про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення. За його словами, цей проект спрямований на створення законодавчих умов для забезпечення належного виконання положень зазначеної Конвенції в Україні. Документ складається з двох розділів. Розділом І пропонується внести зміни до Сімейного кодексу України, якими передбачається заборонити комерційну посередницьку діяльність щодо усиновлення дітей, а також передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї.
Водночас, з урахуванням положень Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення, законопроектом встановлюється, що посередницька діяльність з надання послуг консультаційного та допоміжного характеру при усиновленні дітей може здійснюватися в Україні неприбутковими організаціями, які спеціально уповноважені на це в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів.
Крім того, продовжив доповідач, проектом пропонується встановити, що за здійснення комерційної посередницької діяльності щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Проектом також пропонується узгодити норми Закону "Про охорону дитинства" з відповідними нормами Сімейного кодексу, зокрема, щодо встановлення переважного права на усиновлення дитини, яка є громадянином України, для іноземців, які є родичами дитини, або які є громадянами держав, з якими Україна уклала договір про співробітництво з питань усиновлення. Іншими змінами пропонується відтворити положення Сімейного кодексу, за яким забороняється комерційна посередницька діяльність щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян України, іноземців або осіб без громадянства.
Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл доповів рішення Комітету стосовно обох законопроектів - рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду направити їх на доопрацювання.
Під час обговорення народні депутати висловили низку суттєвих зауважень до обох законопроектів. Виступаючі наголошували на тому, що над цією Конвенцією і над самим фактом приєднання України до неї ще потрібно попрацювати.
В обговоренні взяла участь Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова. Н.Карпачова наголосила на тому, що "усиновлення має бути виключно національним, пріоритетним має бути державне усиновлення".
В.Литвин, підсумовуючи обговорення, зазначив: "нам потрібно прийняти погоджене рішення, запропонувати Президенту України врахувати аргументи Верховної Ради України і викласти до цього проекту відповідні застереження. Запропонувати Президенту України, враховуючи настрій і дискусії, які були, ще раз уважно подивитися на цей документ і запропонувати відповідні запобіжники, які б гарантували безпеку наших дітей. Окрім того, нам, очевидно, треба подумати над питанням щодо того, щоб був Уповноважений з прав дитини, бо проблема потребує особливої уваги".
За результатами голосування обидва законопроекти були направлені на доопрацювання.
На прохання автора знято з розгляду було проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють контррозвідувальну діяльність).
Проект закону про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок доповів народний депутат Володимир Яворівський. В.Яворівський запропонував продовжити термін мораторію на внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарського товариства та продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення до 1 січня 2015 року, оскільки досі не прийняті закони про державний земельний кадастр, про ринок землі, про реєстрацію земельних ділянок, про облік земель сільськогосподарського призначення тощо. За словами автора, також відсутня достовірна інформація про якісний склад земель для чого необхідно декілька років, грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, тобто ціновий механізм та нормативна оцінка землі.
Продовження мораторію на 3 роки, вважає В.Яворівський, дасть можливість реалізувати заходи, пов'язані з організаційним та правовим забезпеченням обігу земель в Україні, а також захистити майнові інтереси власників сільськогосподарських земель.
Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити цей законопроект.
Г.Калетнік зазначив, що розгляд законопроекту є передчасним, оскільки 23 березня у парламенті відбудуться парламентські слухання, присвячені врегулюванню проблем земельного законодавства. За його словами, доцільно було б цей проект розглянути після парламентських слухань.
В обговоренні взяли участь представники фракцій. Підтримали законопроект представники фракцій опозиції.
Представники фракції Партії регіонів висловились проти прийняття законопроекту.
За результатами голосування законопроект був відхилений.
Суть проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо зарахування до доходів бюджету міста Києва податку на доходи фізичних осіб) доповів народний депутат Олександр Чорноволенко. Він нагадав, що чинним Бюджетним кодексом передбачається відрахування 50% податку на прибутки фізичних осіб, сплачених на території міста Києва, до Державного бюджету України. За своїм визначенням податок на доходи фізичних осіб є основним ресурсом формування місцевих бюджетів.
О.Чорноволенко запропонував виключити норму, яка передбачає відрахування 50% податку на прибутки фізичних осіб, сплачених на території міста Києва, до Державного бюджету України, з Бюджетного кодексу і зараховувати 100 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується на території міста Києва, до бюджету міста Києва.
На думку народного депутата, це дозволить забезпечити стабільний розвиток столиці України.
Голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити цей проект. Члени Комітету аргументували рішення тим, що запровадження законодавчих пропозицій потребуватиме коригування доходної та видаткової частини Державного бюджету. У цьому зв'язку, відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України та Бюджетного кодексу до законопроекту необхідно надати належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття витрат Держбюджету у зв'язку із зменшенням (на 6,8 млрд. грн.) його доходної бази.
Народні депутати під час обговорення висловили різні позиції щодо законопроекту. Прихильники виключення норми, яка передбачає зарахування до доходів бюджету міста Києва податку на доходи фізичних осіб, аргументували тим, що м. Києву доводиться розв'язувати проблеми, пов'язані як із розв'язанням проблем великого міста, так і проблем, пов'язаних із гідним представленням міста як столиці держави.
Опоненти законопроекту наголошували на тому, що місто Київ нічим не відрізняється від інших міст країни, які частину відрахувань з податку на прибутки фізичних осіб, сплачених на їх територіях, віддають до Державного бюджету.
Верховна Рада відхилила проект закону.
Народний депутат Антоніна Болюра представила проект закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо медичних транспортних засобів для сільської місцевості). Вона запропонувала виділити з державного бюджету 700 млн. грн. на придбання автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров'я. Автор зазначила, що ці кошти можна асигнувати за рахунок зменшення видатків на придбання Державною авіаційною службою повітряних суден в сумі 295,0 млн. грн. та скорочення державних капітальних видатків, що розподіляються Кабінетом Міністрів, в сумі 405 млн. грн.
А.Болюра аргументувала необхідність прийняття закону складною ситуацією, в якій опинилася сільська медицина. За її словами, жителі багатьох українських сіл позбавлені можливості отримувати належну медичну допомогу через віддаленість населених пунктів від закладів охорони здоров'я і відсутність у цих закладах спеціальних автомобілів для транспортування хворих. "Сільський мешканець практично не має доступу до сфери охорони здоров'я, а задекларована безоплатна медицина на селі фактично відсутня", - наголосила народний депутат.
За даними, яка навела доповідачка, дев'яносто відсотків фельдшерсько-акушерських пунктів не мають необхідного обладнання, а лікарськими препаратами всі сто відсотків забезпечені менше, ніж на половину. На думку А.Болюри, для розв'язання цієї проблеми необхідно придбати близько 8 тисяч автомобілів швидкої медичної допомоги і забезпечити ними у сільській місцевості центральні районні лікарні, дільничні лікарні, амбулаторії.
Голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов повідомив, що Комітет ухвалив рішення рекомендувати парламенту відхилити законопроект.
За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття і був відхилений.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив ранкове засідання.
Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться у четвер, 3 березня.