Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва провів "круглий стіл" на тему: "Детінізація ринку праці: баланс інтересів держави і суспільства"

Відкриваючи засідання, голова Комітету Наталія Королевська, зокрема, зазначила, що впродовж останніх 20 років щороку в Україні піднімається питання тіньової економіки і тіньового ринку праці. "Більшою чи меншою мірою тіньові заробітні плати виплачуються у всіх секторах і галузях економіки", - наголосила народний депутат. За її словами, сьогодні в тіні працюють від 5 до 7 млн. українців.

Н.Королевська вважає, що "існування цієї проблеми ніякими заходами не дозволить вивести з кризи Пенсійний Фонд, об'єм втрат можна оцінити тільки приблизно - залежно від року він коливається в межах 140 млрд. гривень в рік".

Йшлося також про те, що "в результаті недоотримання засобів, держава починає просувати непопулярні і антисоціальні рішення в соціальній сфері". Відповідальність за "тіньовий" ринок праці перекладається на населення країни: пенсіонерів і що працюють. Наголошувалося, що в суспільстві "формується замкнутий круг стратифікованого несправедливого розділення ринку оплати праці, оскільки в високооплачувані фахівці в масі своєю орієнтуються на "чорні" або "сірі" заробітні плати, низькооплачувані фахівці - на "білі", але незначні". При цьому, формується громадська думка, що отримувати зарплату в конверті вигідніше - за даними опитування, на "чорну" зарплату згодні 63% економічно активних українців, категорично проти тіньових зарплат - тільки 15% опитаних.

На "круглому столі" зазначалося, що існує пряма закономірність: чим вище податки і збори, чим більше корупційний тиск чиновників, тим більше людей переходять "в тінь".  Н.Королевська переконана, що "легалізувати заробітні плати потрібно і можна". Для цього необхідно, передусім, знизити "податки і надходження до пенсійного фонду і зробити виплату легальної заробітної плати вигідною для підприємців".

На засіданні йшлося й про стимулювання малого і середнього бізнесу шляхом встановлення преференцій для тих, хто створює нові робочі місця, про перегляд споживчої корзини, прожиткового мінімуму і мінімальних заробітних плат і підвищення соціальних стандартів. І лише після цього "потрібно провести жорстку репресивну кампанію по покаранню юридичних осіб, які виплачують заробітні плати в конверті".

Учасники заходу вважають, що за 12 років існування спрощеної системи оподаткування кількість платників єдиного податку збільшилась майже в 12 разів, а надходження до бюджету від сплати єдиного податку зросли майже в 34 рази. При цьому, суб´єкти - "спрощенці" створили кілька мільйонів робочих місць.

Прийняття нових законодавчих актів, нормами яких внесено суттєві зміни в порядок оподаткування суб´єктів підприємницької діяльності, призвело до виникнення проблем в процесі застосування спрощеної системи оподаткування. Крім того, сьогодні актуальною є проблема у необхідності збільшення граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та перегляду видів підприємницької діяльності, що можуть здійснюватися за спрощеною системою оподаткування.

З цією метою було підготовлено проект закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб´єктів малого підприємництва". Запропонована проектом (реєстр. №8276) спрощена система оподаткування дозволить встановити чіткі правила її застосування та усунути схеми використання цієї системи з метою мінімізації податкових платежів.

Було акцентовано також увагу на проекті закону про внесення змін до Закону "Про прожитковий мінімум" щодо формування споживчого кошику" (реєстр. №7536). Перегляд та розширення споживчого кошика, вважають народні депутати, дозволить підвищити соціальні стандарти в Україні, стимулювати зростання заробітних плат і соціальних платежів. Диференційований підхід до різних категорій громадян та окремим виділенням споживчого кошика для пенсіонерів дозволить аргументовано підійти до питання формування пенсій, виходячи з потреб конкретних груп населення.

Проектом передбачається статтю 3 Закону "Про прожитковий мінімум" викласти в новій редакції, встановивши, що набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг за поданням Кабінету Міністрів щороку затверджується Верховною Радою окремим законом до початку розгляду проекту закону про Державний бюджет. Пропонується ввести в закон норму про те, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, розраховується з урахуванням індексу споживчих цін, визначеного в основних прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку України, та щороку затверджується Верховною Радою в законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Проектом пропонується Кабінету Міністрів переглянути набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів та набір послуг з урахуванням потреб пенсіонерів, непрацездатних осіб, осіб з обмеженою працездатністю у лікарських препаратах, спеціальному медичному обладнанні та необхідних медичних послуг.

Народні депутати також повідомили присутніх про законопроект про внесення змін до статті 4 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" )щодо звільнення пенсіонерів та інвалідів від сплати єдиного внеску). Мета і завдання законопроекту(реєстр. №8287) - звільнення пенсіонерів та інвалідів від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Проектом пропонується статтю 4 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнити новою частиною четвертою, яка встановлює, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, а також особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю (науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, медичною, юридичною практикою тощо) звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони являються пенсіонерами або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Також для вказаних осіб пропонується передбачити право на добровільну участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Присутні на засіданні висловили низку пропозицій та зауважень, які будуть узагальнені та використані Комітетом у подальшій законодавчій роботі.