28 січня 2011, 12:00
Зокрема, з підготовлених Комітетом та ухвалених Верховною Радою протягом сесії документів набули чинності закони:
"Про внесення змін до Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" щодо порядку утворення районних рад" (№2500-VI від 07.09.2010 р.). Згідно із законом, районні ради можуть утворюватися за рішенням територіальної громади міста Києва, прийнятого шляхом проведення місцевого референдуму, або за рішенням Київської міської ради. Документом також передбачено, що рішення територіальної громади міста Києва або Київської міської ради щодо утворення (неутворення) районних рад повинні бути прийняті до дня чергових виборів. Крім цього, документом встановлюється, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві. Голова Київської міської державної адміністрації призначається Президентом України в порядку, передбаченому Конституцією та законами України. Законом також передбачено, що в районах міста Києва діють районні у місті Києві державні адміністрації, які підпорядковуються Київській міській державній адміністрації, а в разі утворення районних в місті Києві рад також є підзвітними і підконтрольними відповідним радам як виконавчі органи таких рад. У разі утворення районної у місті Києві ради на посаду голови районної у місті Києві державної адміністрації Президентом України призначається особа, яка обрана головою районної у місті Києві ради. У разі неутворення районної у місті Києві ради, голова районної у місті Києві державної адміністрації призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України відповідно до Конституції України;
"Про внесення змін до Закону України "Про Державний реєстр виборців" (№2536-VI від 21.09.2010 р.). Закон викладено у нової редакції. Зокрема, передбачено можливість тимчасової зміни місця голосування (на період проведення виборів чи референдуму) виборця, який в день голосування з поважних причин не може проголосувати за своєю виборчою адресою, без зміни виборчої адреси. Крім того, визначено поняття "виборча адреса", зокрема, виборця, який не має зареєстрованого місця проживання; військовослужбовця; виборця, який відбуває покарання; виборця, який проживає чи перебуває за межами України. Законом удосконалено порядок внесення змін до Реєстру за ініціативою виборця. За підсумками вивчення звернення виборця орган Реєстру може звернутися засобами автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру до органу ведення Реєстру за попередньою виборчою адресою виборця про необхідність внесення змін щодо виборчої адреси виборця (якщо попередня виборча адреса виборця не належить до території, на яку поширюються повноваження цього органу ведення Реєстру). Документ містить норму про щомісячне поновлення бази даних Реєстру (замість щоквартального). Законом унормовується також порядок, відповідно до якого відомості подаються до органу ведення Реєстру за місцезнаходженням органу, закладу, установи до 5 числа наступного місяця. Вдосконалено також процедури публічного контролю ведення Реєстру, технології обміну даними між органами ведення Реєстру за допомогою засобів автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру тощо;
"Про Кабінет Міністрів України" (№2591-VI від 07.10.2010 р.). Законом передбачено, зокрема, що до складу уряду входять Прем‘єр-міністр, Перший віце-прем‘єр-міністр, три віце-прем‘єр-міністри та міністри України. Документом також визначається, що посадовий склад новосформованого Кабінету Міністрів визначається Президентом за поданням Прем‘єр-міністра. При цьому, посади членів Кабінету Міністрів належать до політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство та законодавство про державну службу. Документ визначає також, що Прем‘єр-міністр призначається на посаду Президентом за згодою більше ніж половини від конституційного складу Верховної Ради. Президент після прийняття рішення про відставку Кабінету Міністрів або про припинення повноважень Прем‘єр-міністра вносить до Верховної Ради письмове подання про надання згоди на призначення на посаду Прем‘єр-міністра. Відповідно до закону, відставку Кабінету Міністрів приймає Президент. Відставка Кабінету Міністрів настає внаслідок: прийняття Верховною Радою резолюції недовіри Кабінету Міністрів; прийняття Президентом рішення про відставку Кабінету Міністрів; відставки або смерті Прем‘єр-міністра. Документ також містить норму, відповідно до якої Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом. Передбачається також, що у дні проведення пленарних засідань Верховної Ради України щотижня відводиться час для запитань членам Кабінету Міністрів ("Година запитань до Уряду"). Законом регламентується також процедура підготовки й виконання Державного бюджету та розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм. Зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів розробляє та подає не пізніше 15 вересня кожного року до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет на наступний рік та доповідь про хід виконання Державного бюджету поточного року, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою Державного бюджету, подає Верховній Раді звіт про його виконання. Кабінет Міністрів також розробляє і вносить на розгляд Верховної Ради проекти загальнодержавних програм з питань економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку, охорони довкілля та з інших питань. Народні депутати підтримали внесену в ході обговорення пропозицію ухвалити окремим законом положення розділу ХІ цього закону "Перехідні та прикінцеві положення", якими вносяться зміни і доповнення до низки чинних законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність до нині чинної Конституції України. Під час обговорення парламентарії врахували поправки, внесені Тимчасовою спеціальною комісією, утвореною 6 жовтня відповідною Постановою Верховної Ради. Поправки стосуються, зокрема, здійснення Верховною Радою постійного контролю за діяльністю СБУ, а також збереження повноважень парламенту в сфері контролю за формуванням і перерозподілом коштів Державного бюджету та інших контрольних функцій єдиного законодавчого органу держави тощо.
Протягом сесії Комітет організував і провів низку слухань та "круглих столів". 14 вересня 2010 року Комітет спільно з Інститутом виборчого права за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні провели "круглий стіл" на тему: "Проблеми функціонування Державного Реєстру виборців та шляхи їх розв´язання". Захід ініціювався для можливості проаналізувати у колі фахівців, які представляють різні державні органи, практику застосування зазначеного закону, обговорити проблеми, що виникають у роботі з базою даних Реєстру та знайти оптимальні шляхи їх вирішення.
4 жовтня 2010 року відбулися комітетські слухання з питань впровадження Європейської Хартії місцевого самоврядування в Україні. Під час слухань учасників заходу було ознайомлено з експертним висновком Ради Європи щодо відповідності національного законодавства України положенням Європейської Хартії місцевого самоврядування, який розроблено експертами програми Ради Європи "Посилення місцевої демократії та підтримка реформ місцевого самоврядування в Україні". На засіданні обговорювалися також Рекомендації 102 (2001) та Резолюція 123 (2001) Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи про стан місцевої і регіональної демократії в Україні та рекомендації Ради Європи до Національної Стратегії реформування місцевого самоврядування в Україні. За підсумками обговорення було ухвалено Рекомендації комітетських слухань.
12 жовтня 2010 року Комітет провів "круглий стіл" на тему: "Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ". Під час роботи "круглого столу" відбулася презентація дослідження "Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ", здійсненого співробітниками Лабораторії законодавчих ініціатив за підтримки Європейського Союзу в рамках спільного проекту ЄС та Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ.
17 грудня 2010 року Комітетом спільно з Програмою Ради Європи "Посилення місцевої демократії та підтримка реформ місцевого самоврядування в Україні" було проведено конференцію з питань законодавчого забезпечення міжмуніципального співробітництва. Під час конференції були обговорені стан реалізації Плану заходів щодо розвитку міжмуніципального співробітництва в Україні, ознайомлено з досвідом європейських країн та рекомендаціями Ради Європи, а також визначено можливі шляхи законодавчого забезпечення міжмуніципального співробітництва.