Пленарне засідання 14 січня 2005 року

У П’ЯТНИЦЮ, 14 СІЧНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ШОСТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.

На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 13 січня. Розглянуто 32 питання порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято шість законів, два законопроекти прийнято у першому читанні, сім законопроектів відхилено, один законопроект направлено на доопрацювання, розгляд двох законопроектів перенесено, знято з розгляду один законопроект, прийнято 11 постанов і один проект постанови відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України подолано вето Президента України на два закони України.

Головуючий також поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про вихід народного депутата Олега Беспалова з фракції „Регіони України”.

Володимир Литвин оголосив депутатські запити.

Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.

Далі народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Першим розглядався проект закону про стимулювання розвитку малих та середніх міст України, внесений народним депутатом України Дмитром Рудковським. За словами авторами, законопроект встановлює спеціальні правові заходи, спрямовані на стимулювання розвитку малих та середніх міст України, подолання кризових та депресивних процесів, що мають місце в функціонуванні цих міст. До числа таких міст віднесено населені пункти з населенням меншим за 50 тисяч жителів. До числа середніх міст віднесено населені пункти з населенням від 50 до 250 тисяч жителів.

Проект встановлює вимоги, при настанні яких місто набуває статусу території пріоритетного розвитку та відносно них здійснюється спеціальний режим інвестиційної діяльності (на строк від 10 до 20 років). Такими вимогами є: протягом останніх п‘яти років темпи скорочення чисельності населення в малих та середніх містах вдвічі перевищує загальноукраїнські темпи скорочення чисельності населення; протягом останніх п‘яти років частка офіційно зареєстрованих безробітних в цих містах серед працездатного населення перевищувала загальнонаціональні показники;

протягом останніх п‘яти років середні доходи громадян за даними державної статистики були вдвічі нижчі за середні грошові доходи громадян України в ці роки.

Автором запропоновані деякі інші новації щодо застосування спеціального режиму інвестиційної діяльності у таких містах, затвердження органами місцевого самоврядування і виконання як поточних бюджетів, так і бюджетів розвитку. На думку автора, прийняття такого закону сприятиме відродженню та розбудові малих та середніх міст, прискорить їх соціально-економічний розвиток та розвиток їх виробничої сфери і залучення інвестицій у пріоритетні галузі економіки.

Народні депутати, що взяли участь в обговоренні законопроекту, зауважували, що запропонована автором пропозиція є неприйнятною, оскільки суперечить Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”, яким встановлюється мораторій на створення нових і розширення діючих спеціальних (вільних) економічних зон та встановлення спеціальних режимів інвестиційної діяльності на нових територіях, а також створення нових технологічних парків.

Зверталася увага й на інші порушення чинного законодавства, зокрема щодо надання суб‘єктам господарювання, розташованих на територіях пріоритетного розвитку, різноманітних податкових та митних пільг, що суперечить положенням закону „Про систему оподаткування”, зазначалося, що законопроект багато в чому повторює положення інших законів, зокрема, Закону України „Про затвердження загальнодержавної програми розвитку малих міст”.

У підсумку законопроект, не набравши необхідної кількості голосів для прийняття у першому читанні, було відхилено.

Далі розглядався проект закону про інформаційну безпеку України, внесений народним депутатом Віктором Кирилловим. Цей законопроект визначає і регулює правові та організаційні засади забезпечення інформаційної безпеки держави. Його метою є забезпечення правових основ інформаційної безпеки, а його дія поширюється на суспільні відносини у сфері інформаційної діяльності, формування і здійснення збалансованої політики та стратегії розвитку інформаційних ресурсів суспільства та держави. Об‘єктами інформаційної безпеки є: інформаційно-аналітична система державної статистики; системи зв‘язку та управління військами та зброєю; світогляд людини, її життєві цінності та ідеали; система вироблення, прийняття і впровадження політичних рішень; права політичних партій, організацій, громадських об‘єднань.

Народний депутат В.Кириллов мотивував внесення законодавчої ініціативи тим, що негативні тенденції розвитку інформаційного простору України, неефективність державної інформаційної політики, стан економіки країни створюють передумови для ескалації загроз інформаційній безпеці у країні, а також тим, що за окремим ознаками рівень інформаційної безпеки в Україні наближається до критичної межі, за якою - втрата демократичних принципів і засад діяльності держави.

Автор вважає також недосконалою правову базу, що регламентує використання новітніх інформаційних технологій та визначає нові види злочинів, вчинених з їх використанням.

У ході обговорення до законопроекту були висловлено низку зауважень щодо того, що його положення повторюють чинні закони у цій сфері, висловлювалися сумніви у доцільності прийняття закону. Висловлювалися думки і щодо прийняття його за умови, якщо він справді покращить інформаційну безпеку держави.

Законопроект, як і попередній, було відхилено.

Народні депутати не включили до порядку денного два запропонованих законопроекти: про внесення змін до деяких законів України щодо порядку сплати єдиного або фіксованого податку, а також страхових внесків на загальнообов‘язкове державне соціальне забезпечення та державне пенсійне страхування суб‘єктами спрощених систем оподаткування, обліку та звітності і про внесення змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (щодо плати за академічні звання).

Далі народні депутати розглянули п‘ять законопроектів про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України (щодо святкових днів). Їх автори пропонували додати до переліку святкових та неробочих днів кілька нових свят: 9 березня – Шевченківський день, 22 січня – День соборності України; 8 травня – День Матері, 23 лютого – День захисника Вітчизни; 7 і 8 листопада – річниця Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Проти впровадження нових святкових днів висловився представник уряду, що, на його думку, потягне за собою зменшення надходжень до бюджету.

Народні депутати в ході обговорення висловлювалися за прийняття не всіх, а окремих законопроектів. За результатами голосування жоден із законопроектів не набрав необхідної кількості голосів для прийняття, і всі вони були відхилені.

Наприкінці ранкового засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями у розділі „Різне”.

На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.

Наступне чергове пленарне засідання згідно із внесеними змінами до календарного плану проведення шостої сесії відбудеться у вівторок, 18 січня.