Питання законодавчого врегулювання земельних відносин було обговорено під час розширеного засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

16 лютого 2011, 17:30

Publish

Засідання було проведено в контексті підготовки до парламентських слухань на тему: "Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації", які відповідно до Постанови Верховної Ради України № 2922-17 від 13.01.2011 р. мають відбутися 23 березня 2011 року.

Як зазначив голова Комітету Григорій Калетнік, відкриваючи засідання, в Україні здійснено важливі етапи реформування земельних відносин: проведено роздержавлення і грошову оцінку земель, приватизовано понад дві третини площі сільськогосподарських угідь. За його словами, більше 6,9 млн. громадян отримали сертифікати на право на земельну частку, майже 6,5 млн. селян (94,2%) замінили сертифікати на державні акти на право власності на земельну ділянку, у власності та користуванні 25 млн. громадян зосереджено 19,7 млн. га сільськогосподарських угідь. Голова Комітету зазначив також, що держава втратила монопольне право на земельні ділянки: якщо на початок 1992 р. весь земельний фонд України перебував у державний власності, то сьогодні частка державної власності склала 48,9%, приватної - 51,0 % і колективної (згідно з державними актами) - 0,1 %.

Г. Калетнік наголосив також: "Започатковано ринковий обіг земельних ділянок поміж землевласниками та землекористувачами, хоча він поки що не є повноцінним, оскільки існує заборона на відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних часток (паїв). Практично цим створено початкові умови для ефективного господарювання на землі в ринковій економіці".

Водночас народний депутат зазначив, що сподівання на радикальну зміну відношення до землі як національного багатства, швидке формування ефективних власників, зацікавлених і спроможних раціонально використовувати сільськогосподарські угіддя, включення вартості землі в економічний оборот гальмується рядом причин, які лежать у площині неврегульованих питань правового, організаційного, економічного та адміністративного характеру, вирішення яких має забезпечити динамічний розвиток новостворених господарських формувань у поєднанні з ефективним використанням і охороною сільськогосподарських земель.

На думку виступаючого, формування ринку земель сільськогосподарського призначення є одним з найбільш дискусійних і заполітизованих питань аграрної політики в Україні. "Суспільство і більшість політичних сил визнали неминучість формування ринку земель сільськогосподарського призначення. Проте й досі нема одностайності щодо того, яким має бути цей ринок. Висловлюються досить протилежні думки і точки зору: від формування виключно ринку оренди землі до зняття будь-яких обмежень на передачу у власність або торгівлю землями сільськогосподарського призначення"- сказав Г.Калетнік.

Голова Комітету висловив сподівання, що Україна уникне "крайніх рішень" щодо формування ринку землі і відповідні прийняті нормативно-правові акти будуть працювати "на людей і для людей".

Заступник голови Комітету Валерій Бевзенко звернув увагу присутніх на низку проблем, які існують сьогодні в галузі земельного законодавства. Серед них виступаючий назвав норму чинного Земельного кодексу, яка передбачає можливість безоплатної передачі земельних ділянок громадянам України. На думку народного депутата, норму щодо безоплатної передачі землі доцільно було б замінити нормою, відповідно до якої земельні ділянки могли б продаватися громадянам України, в тому числі і за умов розстрочки відповідних платежів.

В.Бевзенко наголосив також на необхідності вдосконалення існуючих законодавчих норм щодо землеустрою і землевпорядкування.

Учасники засідання обговорили низку питань, пов‘язаних із майбутнім створенням в Україні ринку землі сільськогосподарського призначення. Виступаючі звернули увагу на питання строків започаткування функціонування ринку сільськогосподарських угідь, подальшого законодавчого врегулювання земельних відносин, ціноутворення на земельні угіддя, включення вартості земельного ресурсу до вартості сільгосппродукції, тощо.