12 січня 2011, 18:11
У СЕРЕДУ, 12 СІЧНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 11 січня.
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
На вимогу фракцій "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" у пленарному засіданні була оголошено перерву для проведення консультацій і засідання Погоджувальної ради.
Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Сергій Сас після перерви нагадав, що дві фракції запропонували сьогодні заслухати інформацію Генерального прокурора. Учора Верховна Рада ухвалила постанову про запрошення Генерального прокурора.
Однак, за словами С.Саса, сьогодні стало відомо, що з інформацією буде виступати не Генеральний прокурор, а виконуючий його обов'язки. "Є відповідний наказ Генерального прокурора про те, що він буде знаходитися у відрядженні. Проте у нас є інформація, що ще вчора Генеральний прокурор знаходився на прийомі у Президента України. І тому ми висловлюємо занепокоєння величезною неповагою з боку Генерального прокурора до вищого законодавчого органу - Верховної Ради України", - зазначив народний депутат.
Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали запросити для надання інформації саме Генерального прокурора.
Голова Верховної Ради повідомив, що він учора направив листа до Генеральної прокуратури з пропозицією, щоб таку інформацію Верховна Рада отримала від Генерального прокурора. "Але у зв'язку з тим, що Генеральний прокурор 12-13 січня перебуває у службовому відрядженні я ознайомив керівників фракцій із відповідними документами, і керівники фракції погодилися на те, щоб інформацію Верховній Раді надав виконувач обов'язків Генерального прокурора - Блажівський Євген Миколайович", - повідомив В.Литвин.
Головуючий надав слово Євгену Блажівському.
Є.Блажівський на початку виступу навів статистичні дані щодо кількості викритих правоохоронними органами упродовж минулого року службових злочинів. Він повідомив, що 500 особам обрано запобіжний захід у виді взяття під варту, до суду з обвинувальним висновком вже надіслано майже 2 тисячі кримінальних справ про корупційні злочини, якими державі заподіяно шкоду на суму понад 130 мільйонів гривень. Більшість з них порушено на підставі матеріалів Контрольно-ревізійного управління, Рахункової палати, незалежних міжнародних аудиторів.
За словами Є.Блажівського, неупереджений аналіз засвідчив, що зазначені кримінальні справи стосуються виключно злочинів в економічній сфері, не мають під собою політичного підґрунтя і не можуть розглядатися як переслідування представників опозиційних партій та окремих колишніх високопосадовців. "Так, минулого року порушено 20 кримінальних справ щодо високопосадовців як колишнього, так і нинішнього урядів, 4 з яких вже надіслано до суду з обвинувальним висновком", - повідомив він.
В. о. Генерального прокурора далі повідомив, що за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, у тому числі якими державі заподіяно багатомільйонні збитки, слідчими органами до кримінальної відповідальності також притягуються: колишній Прем'єр-міністр України Тимошенко Юлія Володимирівна, колишній міністр економіки Богдан Данилишин, колишній міністр охорони навколишнього природного середовища Георгій Філіпчук, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, колишній міністр транспорту та зв'язку Бондар, колишній виконувач обов'язків міністра оборони Іващенко, колишній перший заступник міністра юстиції Корнійчук, колишній заступник міністра транспорту та зв'язку Работньов, колишній голова Державного казначейства Слюз та її перший заступник Грицун, колишній голова Державної митної служби Макаренко та інші посадові особи.
За словами доповідача, відповідно до вимог Кримінально-процесуального законодавства кожна із зазначених осіб має право на оскарження постанови про порушення стосовно неї кримінальної справи. Однак, лише шестеро із них оскаржили зазначене процесуальне рішення, у п'яти випадках постанови слідчого визнали законними.
Є.Блажівський повідомив, що режимні вимоги та умови тримання обвинувачених відповідають вимогам законодавства, систематично перевіряються працівниками прокуратури міста Києва, Дніпропетровської області та Генеральної прокуратури. Стан здоров'я ув'язнених задовільний. Скарг на неналежні умови утримання не надходило. Зважаючи на високе службове становище осіб, притягнутих до відповідальності, підхід до зазначеного питання був особливо прискіпливим і принциповим. Стан досудового слідства у зазначених кримінальних справах обговорено на розширеному засіданні Колегії Генеральної прокуратури 29 грудня 2010 року. Кваліфіковані фахівці, слідчі, працівники, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час досудового слідства, державні обвинувачі, а також усі члени колегії констатували відсутність порушень при обранні запобіжного заходу, проведення розслідування та утримання осіб в установах державної пеніціарної служби. За результатами схвалено рішення, яким визнано, що всі процесуальні дії проводяться у відповідності до вимог закону, а режимні вимоги та умови утримання обвинувачених під вартою не порушуються.
В. о. Генерального прокурора поінформував про хід досудового слідства у конкретних кримінальних справах, зокрема, у кримінальній справі за обвинуваченням колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, у кримінальній справі щодо екс-прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, у справі стосовно колишнього міністра охорони навколишнього природного середовища Григорія Філіпчука тощо.
Є.Блажівський також відповів на запитання народних депутатів.
Представники фракцій опозиції, ставлячи запитання, висловлювали невдоволення отриманою інформацією, наголошуючи на тому, що представник Генеральної прокуратури запрошувався до Верховної Ради не для оприлюднення статистичних даних, а для того, щоб дати відповідь на одне-єдине питання: чому з усіх можливих запобіжних заходів проти міністрів уряду Тимошенко був безпідставно обраний найсуворіший - арешт на два місяці?
Є.Блажівський відповів: стосовно окремих осіб обрано запобіжний захід - утримання під вартою, а щодо інших осіб обрано такий захід як підписка про невиїзд, у тому числі і щодо колишнього Прем'єр-міністра України.
Представники фракцій більшості звернули увагу на те, що більшість викритих злочинів мають економічні ознаки і запитали: чи залучаються слідчими для об'єктивності розслідування, для змагальності захисту і обвинувачення науково-експертні установи обліково-бухгалтерського чи аудиторського складу?
В. о. Генерального прокурора відповів, що у кожній кримінальній справі, а це, переважно, - справи або про хабарництво, або про економічні злочини, - в першу чергу використовуються матеріали Контрольно-ревізійного управління. Крім цього, по тих справах призначаються судово-бухгалтерські експертизи, які проводяться науковцями і тільки вони лягають в основу доказів у справі. За всіма цими справами такі експертизи тривають, за окремими - вже закінчені. "Гірша ситуація з відшкодуванням збитків. Так, на майно обвинувачених накладається арешт. Але суми причиненої шкоди є значно більші ніж те майно, на яке накладено арешти. Такі заходи вживаються, в межах закону проводиться розкриття банківських таємниць і накладаються арешти на рахунки", - повідомив Є.Блажівський.
Головуючий зазначив: оскільки не було внесено жодних пропозицій щодо проектів рішень Верховної Ради з приводу заслуховування інформації, то Верховна Рада України бере інформацію до відома.
Проект закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС доповів заступник Міністра палива та енергетики Микита Константінов. Він нагадав, що рішення щодо будівництва зазначених енергоблоків прийнято у 2009 та 2010 роках на вищому державному рівні та передбачено програмними документами уряду України. Для здійснення співробітництва, передбаченого Угодою, Російська Федерація забезпечує організацію фінансування під державні гарантії уряду України в обсязі, необхідному для проектування, будівництва та введення в експлуатацію енергоблоків номер 3 та 4 Хмельницької АЕС, у тому числі для оплати товарів, робіт та послуг, що поставляються з Російської Федерації в Україну, або закуповуються в Україні, за умови часткового співфінансування з української сторони.
Доповідач повідомив, що у Державному бюджеті України на 2011 рік передбачені державні гарантії за зобов'язаннями ДП НАЕК "Енергоатом" в рамках реалізації проекту будівництва енергоблоків номер 3 та 4 Хмельницької АЕС. Питання співфінансування української сторони буде вирішено за рахунок цільової надбавки до тарифу на атомну енергію та кредитних коштів ДП НАЕК "Енергоатом".
Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді ратифікувати Угоду. Т.Чорновіл повідомив, що таке рішення члени Комітету прийняли з перевагою в один голос, при цьому "загальна позиція членів Комітету у більшості своїй була проти, але з незрозумілих причин частина Комітету під час голосування була відсутня ".
Т.Чорновіл пояснив: "Сама тема необхідна. Ядерна енергетика Україні потрібна. Ми повинні сьогодні цей ціновий дисбаланс, який виник між дешевою ядерною електрикою від ядерних електростанцій і дорогою - від зеленого тарифу, чимось компенсувати, чимось вирівнювати. Очевидно, це найкращий спосіб. Очевидно інші варіанти кредитної угоди виявилися нереалістичними, але за цих умов було б все-таки ліпше, якби було дотримано всіх нормальних процедур і не було стільки зауважень, скільки виникло".
Верховна Рада ратифікувала Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС 240-ми голосами.
Рішення Комітету щодо законопроекту про внесення змін до законів України щодо реформування деяких галузей агропромислового комплексу доповів голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олександр Бондар. Він повідомив, що профільний комітет рекомендує Верховній Раді відхилити законопроект.
О.Бондар зазначив, що у проекті пропонується врегулювати питання щодо можливості здійснення приватизації підприємств, що здійснюють виробництво спирту, горілки, лікеро-горілчаних виробів, та підприємств виноробної промисловості та їх подальшої діяльності. За його словами, у членів Комітету виникло два принципових заперечення проти цього закону. Перше - уряд зараз готує зміни в перелік об'єктів, що не підлягають приватизації і вносити зараз зміни, які передбачають радикальну приватизацію спиртової галузі, вважається недоцільним, передчасним. Неодноразово ставилося питання про вилучення об'єктів горілчаної, виноробної промисловості, але жодного разу питання про вилучення спиртової не ставилося, як це пропонується в цьому законопроекті.
Інше заперечення стосується того, що даним законопроектом надається першочергове право на викуп об'єкта приватизації орендарям майнових комплексів підприємств, які здійснюють виробництво спирту та алкогольних напоїв. На думку членів Комітету, це неприпустимо, оскільки призведе до зменшення обсягів надходжень до Державного бюджету та буде суперечити нормам Закону "Про приватизацію", які передбачають конкуренцію і способи продажу, такі як конкурс і аукціон. Такий захід, як передача орендарям підприємств призведе до монополізму цієї галузі, збільшення цін. Члени Комітету вважають, що будуть приватизовані, в основному, прибуткові підприємства, а збиткові залишаться у державній власності.
Законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття і був відхилений.
Парламентарії розглянули ще низку законопроектів у першому читанні. За результатами голосування відхилені проекти законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за окремі злочини проти власності та недоторканності людини; про внесення змін до деяких законів України (щодо декларування доходів та витрат вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування, та їх близьких осіб); про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за посадові злочини, вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування).
На доопрацювання був направлений законопроект про внесення змін до статей 68 і 69-1 Кримінального кодексу України (щодо призначення покарання за незакінчений злочин).
Проект закону про внесення змін до Закону "Про Збройні Сили України" (щодо забезпечення належного рівня фінансування) доповів народний депутат Іван Заєць. Він від імені кількох авторів запропонував передбачити на законодавчому рівні обсяг фінансування Збройних Сил України не менше 2 відсотків від валового внутрішнього продукту. Аргументом для такої законодавчої ініціативи, за словами народного депутата, стало те, що реальне фінансування Збройних Сил України впродовж останніх років здійснюється в межах від 30 до 50 відсотків від нормативу, визначеного Державною програмою розвитку Збройних Сил України, тобто практично фінансування ЗС України здійснюється на рівні, меншому від 1 відсотка ВВП.
І.Заєць зазначив: "Як свідчить загальносвітова практика, зниження витрат на фінансування Збройних Сил менше 1 відсотка від ВВП призводить до незворотного руйнування армії. Спроби окремих вищих посадових осіб держави переконати суспільство і самих військових, що такий стан фінансування армії зумовлений економічною кризою, не є переконливим. Криза не відбилася на рівні фінансування СБУ, Міністерства внутрішніх справ і інших силових структур. Такий низький рівень фінансування Збройних Сил приводить до стрімкого зменшення кількості військових частин, готових до виконання завдань навіть у мирний час, до зупинки робіт з модернізації озброєнь і переозброєння Збройних Сил".
Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній раді прийняти законопроект за основу.
А.Гриценко повідомив, що члени Комітету розглянули стан фінансування Збройних Сил. Рішення про це було направлено Голові Верховної Ради і РНБО.
Голова Комітету навів дві цитати з цих листів: "Ситуація в армії близька до катастрофи" і "Збройні Сили вже сьогодні неспроможні виконувати завдання мирного часу. Офіцерський склад деморалізований".
А.Гриценко наголосив: "Люди розуміють, що відбувається в армії. Тому "так дальше жить нельзя". І те, що зараз виділили армії, це фактично бюджет руйнації".
Під час обговорення народні депутати також висловили занепокоєння станом фінансування Збройних Сил України. Промовці звертали увагу на невідповідність між збільшенням фінансування СБУ, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ і Міністерства оборони, наголошували на тому, що у них складається враження, що "йде здавання армії".
Деякі народні депутати зазначали, що недофінансування системи оборони - це недофінансування військового комплексу, а "військово-промисловий комплекс - це той локомотив, який тягне за собою все машинобудування". Однак за їхніми словами, "у такому вигляді законопроект при прив'язці до ВВП не піде, тому що 1 відсоток від ВВП фінансує і Німеччина і Канада".
За результатами голосування законопроект був відхилений.
Проект закону про Український інститут національної пам'яті доповів народний депутат Андрій Шкіль. Він запропонував надати Українському національному інституту пам'яті статус центрального органу виконавчої влади, діяльність якого визначається та координується Кабінетом Міністрів за погодженням із Верховною Радою, а також визначити його структуру, завдання та права.
Голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський відзначив, що цей інститут зробив величезний крок у систематизації такої сторінки історії як Голодомор в Україні. За його словами, "Потрібен інститут, який би на фаховому високому рівні, не лише на політичному, а й на історичному рівні, на історичному базисі відпрацював би нормальну систематизовану українську історію, з нормальним поглядом на події, з оцінкою цих подій, з нормальним поглядом на персоналії історичні, які були. І повинні про них сказати все: і добре, а якщо було недобре, треба знати і недобре, але сказати правду про нашу історію".
В.Яворівський наголосив: "Оскільки сьогодні взагалі йдеться про знищення самого Інституту національної пам'яті, ми ввійшли із таким законопроектом".
Під час обговорення народні депутати висловили різні точки зору щодо законопроекту - від прийняття до відхилення. Опоненти проекту аргументували свою точку зору тим, що ніхто не збирається ліквідовувати Український інститут національної пам'яті, ніхто інститут Міністерству культури не передає, а навпаки, Указом Президента Інститут національної пам'яті створюється як науково-дослідна установа при Кабінеті Міністрів.
Верховна Рада відхилила законопроект про Український інститут національної пам'яті.
На прохання авторів було перенесено розгляд проектів законів: про внесення зміни до Закону "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (з питань цивільної відповідальності за ядерну шкоду); про внесення змін до законів України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" та "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" (щодо стимулювання розвитку когенераційних технологій); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стандартизації та обов'язкової сертифікації).
За результатами голосування відхилені законопроекти: про внесення змін до Закону "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (щодо скасування вікових обмежень для кандидатів на посаду члена ради та уточнення окремих положень) і про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо припинення зловживання правом Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення).
Проект закону про внесення доповнення до статті 37 Закону "Про фізичну культуру і спорт" (щодо страхування учасників змагань) доповів член Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Євгеній Суслов. Він повідомив, що метою проекту є вдосконалення правового регулювання страхування спортсменів та інших учасників спортивних змагань. Є.Суслов обумовив необхідність законопроекту тим, що до Комітету неодноразово надходили звернення від батьків з приводу того, що законодавством не врегульовано питання щодо страхування життя дітей, які беруть участь у різноманітних спортивних змаганнях.
Народний депутат у цьому зв'язку запропонував викласти статтю 40 Закону "Про фізичну культуру і спорт" у такій редакції: "Життя та здоров'я учасників спортивних змагань на час проведення спортивних змагань підлягає обов'язковому страхуванню. Порядок страхування життя та здоров'я учасників, спортсменів змагань встановлюється Кабінетом Міністрів України".
Верховна Рада прийняла законопроект за основу 250-ма голосами.
Народні депутати обговорили і направили на доопрацювання проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги з часткового безробіття.
Розгляд законопроекту про внесення змін до статті 39 Закону "Про телекомунікації" (щодо впорядкування плати за телекомунікаційні послуги) було перенесено.
Наприкінці пленарного засідання народні депутати включили до порядку денного сесії проект постанови про відзначення 170-річчя з дня народження видатного українського письменника, публіциста, історика, громадського діяча Михайла Петровича Драгоманова.
Низка законопроектів, запропонованих для включення до порядку денного сесії, не набрала необхідної кількості голосів.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив ранкове засідання.
З 15-ї години у сесійному залі відбувалися парламентські слухання на тему "Про стан та перспективи видобутку вуглеводнів в Україні та запровадження державної монополії на цю діяльність".
Наступне пленарне засідання сьомої сесії відбудеться у четвер, 13 січня.