13 січня 2011, 19:25
У ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ СЬОМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 12 січня.
Народні депутати, приступивши до розгляду питань порядку денного, прийняли в цілому обговорений на одному з попередніх пленарних засідань законопроект про внесення змін до Закону "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо скасування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових валют).
Повторно розглянувши Закон "Про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" з пропозиціями Президента України, парламентарії підтримали пропозицію глави держави про відхилення цього закону.
Проект постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Законодавче врегулювання запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні" доповів голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік. Він нагадав, що 18 грудня 2010 року виповнилось 20 років з часу прийняття Постанови Верховної Ради Української РСР "Про земельну реформу". Саме в цьому акті було проголошено, що земельна реформа є складовою частиною економічної реформи, здійснюваної в Україні в зв'язку з переходом економіки держави до ринкових відносин, визначені її завдання та окреслені шляхи проведення цієї реформи.
Доповідач також нагадав, що 30 січня наступного року виповниться 20 років з дня прийняття Закону "Про форми власності на землю", а 25 жовтня поточного року виповниться 10 років з дня прийняття чинного сьогодні Земельного кодексу України, і підкреслив, що започаткована в 90-х роках земельна реформа, яка продовжується вже 20 років, була покликана запровадити ринкові засади у практику земельних відносин. "Немало зроблено під час виконання заходів земельної реформи, проте вона і досі не завершена і своїх головних цілей не досягла", - сказав доповідач.
Г.Калетнік зазначив: Земельний кодекс, який набув чинності 1 січня 2002 року, в цілому є достатньо збалансованою законодавчою основою для розв'язання проблем у земельних відносинах. Але він не охоплює всіх питань, пов'язаних з функціонуванням ринку землі. Тому, за словами доповідача, до Земельного кодексу було внесено понад 50 законодавчих змін. У "Прикінцевих положеннях" Земельного кодексу, нагадав голова Комітету, було доручено в 6-місячний строк опублікувати і розробити низку нормативно-правових актів, передбачених цим кодексом. Проте ці питання, важливі для розвитку земельних відносин, для запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, досі залишаються неврегульованими, незважаючи на неодноразове декларування попередніми президентами та урядами, та й самим парламентом, їх терміновості та невідкладності. Всі зареєстровані з 2003 року та ухвалені Верховною Радою версії законопроектів про Державний земельний кадастр та ринок землі не знаходили логічного завершення, відкликались, подавались на заміну в іншій редакції, ветувались тощо.
Г.Калетнік у цьому зв'язку зазначив: неодноразове, починаючи з 1 січня 2002 року, продовження терміну мораторію на продаж землі призводить до стримування розвитку ринку земель та інвестувань в сільськогосподарське виробництво; неможливості сформувати реальну ціну на землі сільськогосподарського призначення; посилення міжгалузевого диспаритету цін через неврахування ціни на землю в собівартості агропромислової продукції; порушення конституційного права громадян вільно розпоряджатися своєю нерухомістю; зростання обсягів тіньового земельного ринку та накопичення тіньового капіталу; ризику падіння цін на землю, що підвищується з кожним роком продовженим мораторієм; ненадходженням коштів до державного бюджету. "Світова практика довела, що розв'язання цих проблем - у перетворенні землі на реальний предмет економічного обігу", - наголосив доповідач.
З огляду на викладене, повідомив Г.Калетнік, Комітет пропонує прийняти постанову про проведення парламентських слухань.
Під час обговорення частина народних депутатів підтримала проведення слухань, зауважуючи: "Верховна Рада до парламентських слухань має підійти з повним пакетом вирішення земельних питань. Тільки після цього можна порушувати питання про перетворення землі сільськогосподарського призначення на товар, викинути повністю її на ринок". Промовці також наголошували: "Люди мають знати, що реально відбувається з землею сьогодні, які є прогнозні оцінки незалежних експертів, яка буде ціна для людини, якщо вона захоче продати свою землю?"
Представники опозиції висловились проти проведення таких слухань, мотивуючи свою позицію тим, що земля, ставши товаром, буде за безцінь скуплена іноземними інвесторами, які і стануть її реальними господарями, та ще й за умов дефіциту харчових продуктів, який загрожує планеті.
Проти проведення слухань висловились і представники фракції Комуністичної партії, які аргументували свою позицію тим, що на парламентських слуханнях будуть розглядатися "не земельні відносини у нашій державі, не проблеми, як вийти з цієї кризи, яка уже 20 років існує, а чітко і ясно сказати: запровадження ринку землі". За їхніми словами, "чесніше ж було б сказати: відкрити шлюзи для продажу землі в нашій державі".
Голова Верховної Ради України В.Литвин, підсумовуючи, зазначив, що проблема проведення таких слухань перезріла. "Мова йде насамперед про з'ясування ситуації в земельній сфері. Тому я пропоную, і прошу вас підтримати цю пропозицію, - розширити тему парламентських слухань, не зводити питання лише до законодавчого забезпечення ринкових відносин, а поставити його в такій площині: "Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації".
В.Литвин запропонував під час слухань обговорити питання в широкому аспекті, після того вийти на інвентаризацію земель в Україні, щоб розібратися - кому і на підставі яких рішень була роздана земля, повернути назад все те, що було незаконно отримано, потім оцінити землю, створити оператора у вигляді банку і, якщо люди захочуть продати свої земельні паї, - накопичувати землю в державному резерві, щоб можна було відновлювати крупнотоварне виробництво і навести порядок у цій сфері.
Верховна Рада прийняла Постанову "Про проведення парламентських слухань на тему: "Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації". Згідно з Постановою, парламентські слухання мають відбутися 2 березня 2011 року.
Народні депутати розглянули поправки до низки законопроектів у другому читанні.
За результатами голосування в цілому були прийняті проекти законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві; про внесення змін до деяких законів України щодо виконання військового обов'язку; про внесення змін до Закону "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (щодо порядку видачі дублікатів та копій ліцензій); про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції.
Верховна Рада направила на доопрацювання законопроекти: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим; про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності наукових парків; про внесення змін до Закону "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (про заборону приватизації приміщень, де розміщаються бібліотеки, книгарні та державні видавництва); про внесення змін до статті 121 Кодексу законів про працю України (щодо гарантій і компенсацій при службових відрядженнях); про доповнення Закону "Про охорону земель" щодо видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву.
Народні депутати відхилили проект закону про техногенну безпеку і зняли з розгляду проекти законів: про внесення зміни до Закону "Про захист рослин" і про внесення змін до Закону "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (щодо імпорту та експорту спирту).
Парламентарії перенесли розгляд проекту закону про внесення змін до статті 1 Закону "Про підвищення престижності шахтарської праці" (щодо поширення дії Закону на шахтарів нерудних та розсипних родовищ); про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму державної реєстрації припинення акціонерного товариства; про ломбарди і ломбардну діяльність.
Народні депутати обговорили два законопроекти, які стосуються забезпечення доступу до публічної інформації.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, оголошуючи до розгляду перший із законопроектів, зазначив, що він не відповідає вимогам статті 116 Регламенту. Головуючий запропонував проголосувати за розгляд законопроекту всупереч вимогам цієї статті Регламенту.
Народні депутати 377-ма голосами підтримали цю пропозицію.
За результатами голосування законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення доступу до публічної інформації) був прийнятий в цілому без розгляду поправок 412-ма голосами.
Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко, доповідаючи підготовлений до розгляду у другому читанні проект закону про доступ до публічної інформації, зазначив: "сьогодні Україна має шанси стати однією із 80 країн світу, де діють закони про доступ до публічної інформації". Він повідомив, що робоча група, яка працювала над обома законопроектами, заклала наступну філософію: "Та інформація, якою володіє чиновник, вона апріорі повинна бути відкритою для всіх громадян, крім чітко окреслених винятків, а саме: перше - коли це є державна таємниця, банківська таємниця та інші види таємної інформації, друге - це конфіденційна інформація і третє - це службова інформація, тобто та інформація, яка є у чиновника в процесі прийняття рішення до ухвалення рішення". Робоча група також виходила з того, що "вся інформація про використання бюджетних коштів має бути максимально відкритою для всіх громадян. В цьому є колосальний антикорупційний ефект". Крім того "інформація про публічну особу, про політика, про державного службовця високого рівня повинна бути максимально відкритою".
Законопроект про доступ до публічної інформації було ухвалено 408-ма голосами.
Верховна Рада прийняла в цілому проект закону про внесення змін до Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (щодо особливостей державної реєстрації центральних органів виконавчої влади).
Народні депутати включили до порядку денного проект постанови про відзначення 120-річчя з дня народження Павла Тичини і проект закону про внесення змін до Закону "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (щодо порядку погашення заборгованості).
Присягу члена Вищої ради юстиції перед Верховною Радою України склали Голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Леонід Фесенко, Голова Вищого господарського суду України Віктор Татьков і заступник Генерального прокурора України Михайло Гаврилюк.
Парламентарії розглянули кілька проектів постанов про обрання та звільнення суддів і ухвалили відповідні рішення.
Проект закону про внесення змін до статті 36 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" доповів голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко. Він обумовив необхідність прийняття закону тим, що сьогодні розміри пенсій в разі втрати годувальника-військовослужбовця суттєво менші від пенсій в разі втрати годувальника іншої категорії, зокрема, державного службовця. Це несправедливо, особливо коли мова йде про загибель військовослужбовця пр. и виконанні службових обов'язків.
А.Гриценко запропонував підвищити розмір пенсій у зв'язку з втратою годувальників для членів сімей військовослужбовців до 70% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї, а якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім'ї, пенсію призначати у розмірі 90% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
А.Гриценко наголосив, що прийняття закону посилить соціальний захист членів сімей померлих військовослужбовців та сприятиме відновленню соціальної справедливості стосовно них.
Народні депутати підтримали законопроект у першому читанні 396-ма голосами.
Парламентарії розглянули низку законопроектів у повторному першому читанні, які стосувалися посилення соціального захисту деяких категорій громадян.
Проект закону про внесення змін до статті 15 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо соціальних гарантій батькам загиблих (померлих) або пропалих безвісти військовослужбовців строкової служби) доповів народний депутат Юрій Самойленко. Він зазначив, що метою проекту є законодавче врегулювання та забезпечення гарантій, наданих державою деяким категоріям громадянам, удосконалення регулювання суспільних правовідносин у соціальній сфері. Проектом, зокрема, пропонується посилити соціальні гарантії батькам загиблих (померлих) або пропалих безвісти військовослужбовців строкової військової служби, підвищивши доплату до основної пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 25 до 40 процентів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Народні депутати підтримали пропозицію головуючого, направивши законопроект суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Проект закону про внесення змін до Закону "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" (щодо державної соціальної допомоги на догляд інвалідам війни) доповів перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко. Він зазначив, що цим проектом пропонується встановити однаковий розмір державної соціальної допомоги на догляд незалежно від закону, за яким їм призначено пенсію, інвалідам із числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією. Автор запропонував встановити соціальну допомогу у таких розмірах (незалежно від закону, за яким їм призначено пенсію): інвалідам війни І групи - 50%, ІІ групи - 25%, ІІІ групи - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законопроект був прийнятий за основу 355-ма голосами.
Верховна Рада прийняла у першому читанні проекти законів: про внесення змін до статті 2 Закону "Про страхування" (щодо відміни вимоги про здійснення перестрахування лише в країнах - членах СОТ) і про внесення змін до Закону "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо фінансового моніторингу діяльності професійних учасників фондового ринку).
Народні депутати повторно розглянули Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо компетенції правоохоронних органів у питаннях охорони підводної культурної та археологічної спадщини" з пропозиціями Президента України.
Представник Президента України у Верховній Раді України Юрій Мірошниченко зазначив, що глава держави не підписав Закон, прийнятий Верховною Радою України 15 грудня 2010 року, висловивши низку зауважень до положень закону. Доповідач наголосив на кількох помилках у законі і зазначив, що Президент України просить Верховну Раду врахувати і виправити ці помилки.
Народні депутати підтримали всі поправки Президента України до закону і прийняли його з урахуванням всіх пропозицій глави держави.
Головуючий закрив ранкове засідання.
На початку вечірнього засідання парламентарії розглянули включений до порядку денного на ранковому засіданні проект постанови про відзначення 120-річчя з дня народження Павла Тичини і прийняли його 323-ма голосами.
Народні депутати обговорили проект закону про внесення змін до Закону "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (щодо порядку погашення заборгованості), який також було включено до порядку денного на ранковому засіданні.
За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу та в цілому 260-ма голосами.
Підготовлений до другого читання проект закону про регулювання містобудівної діяльності (щодо скорочення дозвільних процедур у будівництві) доповів заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Ігор Лисов. Він нагадав, що метою проекту є забезпечення сприятливих умов ведення бізнесу, розвитку будівельної та суміжних галузей шляхом удосконалення дозвільних та погоджувальних процедур у будівництві, адаптації регуляторної політики України до європейських стандартів. Вдосконалення дозвільної системи у будівництві згідно проекту пропонується здійснювати за рахунок: зменшення кількості дозвільних і погоджувальних процедур, скорочення часу їх проходження та зменшення переліку необхідних документів; запровадження у дозвільній системі у будівництві принципів мовчазної згоди, єдиного вікна та організаційної єдності; здійснення окремих видів господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру на основі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства тощо.
І.Лисов повідомив, що під час доопрацювання до Комітету надійшло 494 пропозицій та зауважень суб'єктів права законодавчої ініціативи, з яких 244 враховано, у тому числі частково та редакційно, а 250 - відхилено.
Доповідач поінформував про основні враховані пропозиції, зокрема щодо того, щоб виділити питання землевідведення в окремий законопроект.
Народні депутати під час обговорення зазначали, що законопроект потребує серйозного доопрацювання.
Парламентарії розглянули поправки до законопроекту, на яких наполягали їх автори, і прийняли законопроект в цілому 296-ма голосами.
Головуючий оголосив вечірнє засідання закритим.
Наступне пленарне засідання сьомої сесії відбудеться у п'ятницю, 14 січня.