04 лютого 2011, 17:05
У П'ЯТНИЦЮ, 4 ЛЮТОГО, ЗАВЕРШИВСЯ ПЕРШИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання повідомив, що представники депутатських фракцій "БЮТ-Батьківщина" і Комуністичної партії України внесли пропозицію заслухати під час "Години запитань до Уряду" інформацію Кабінету Міністрів щодо реформування житлово-комунального господарства.
Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" С.Сас звернув увагу на те, що на Годині запитань до уряду присутні тільки заступники міністрів, які не є членами уряду. Тоді як, згідно із Регламентом Верховної Ради, під час Години запитань до уряду в урядовій ложі мають бути присутні члени Кабінету Міністрів.
С.Сас звернувся до головуючого із запитанням: "Кабінет Міністрів не поважає закон чи не поважає Верховну Раду України, чи не поважає Вас особисто?"
В.Литвин повідомив, що в середу він зустрічався з Прем'єр-міністром України М.Азаровим. Серед іншого обговорилося питання присутності членів Кабінету Міністрів у Верховній Раді під час Години запитань до уряду. Було домовлено, що з наступної п'ятниці буде зроблено все, щоб виконати закони "Про Регламент Верховної Ради України" та "Про Кабінет Міністрів України". Присутність в урядовій ложі заступників міністрів головуючий пояснив тим, що міністри перебувають у Польщі у складі офіційної делегації, яка супроводжує Президента України.
На запитання народних депутатів відповідав перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Юрій Хіврич.
Перше запитання фракції "БЮТ-Батьківщина": які заходи з реформування житлово-комунальної галузі здійснюватимуться урядом у поточному році і які кошти на це виділені.
Ю.Хіврич відповів: "У загальнодержавній програмі реформування і розвитку житлово-комунального господарства закладено на цей рік 5,6 мільярдів гривень. Згідно із бюджетним запитом Державним бюджетом 2011 року Міністерству виділено 500 мільйонів гривень. Із них 100 мільйонів - на пілотні проекти, 400 мільйонів - за програмою "Питна вода". Крім цього, Міністерство отримало ще один мільярд - це гарантія уряду під запозичення. Також є доручення Прем'єр-міністра виділити із розділу "Соціальний економічний розвиток" 400 мільйонів гривень на підтримку ОСМД і техногенні об'єкти. Більше, на жаль, коштів в цьому році немає. Однак Прем'єр-міністром поставлено завдання розробити проектно-кошторисну документацію на ті об'єкти, які треба реформувати в частині модернізації теплоенергетики, водопостачання житлових будинків для того, щоб наступного року ефективніше виконувати програму".
Фракція КПУ цікавилася у заступника міністра, чи вистачить коштів для надання субсидій всім громадянам, що їх потребують? Адже у 2010 році з проханням надати субсидії на оплату житлово-комунальних послуг звернулося 1.4 мільйони осіб, що у 5,3 рази більше, ніж в 2009 році. В цьому році таких звернень буде ще більше.
Ю.Хіврич повідомив, що минулого року на субсидії було виділено 6 мільярдів, у цьому році дев'ять мільярдів. "За нашими розрахунками цих коштів достатньо для фінансування пільг і субсидій малозабезпеченим громадянам", - сказав він.
Ще одне запитання стосувалося того, коли нарешті будуть розглядатися тарифи для всіх регіонів України, тобто з якого числа Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг почне реально працювати, чи робота НКРЄ полягає тільки в тому, щоб врахувати в своїй роботі інтереси монополістів і автоматично фіксувати підвищення цін на енергоносії? Адже Президент України пообіцяв, що у всіх регіонах України будуть однакові тарифи на житлово-комунальні послуги.
Заступник міністра повідомив, що Національною комісією регулювання житлово-комунальних послуг 14 грудня минулого року прийнято рішення підвищити на 15 відсотків цін для підприємств теплопостачання і 20 січня прийнято рішення підняти ціни на 10 відсотків по воді і на 8 відсотків по водовідведенню для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства.
Щодо регулювання і установлення єдиних тарифів, то, за словами Ю.Хіврича, йдеться не про єдиний тариф, а про тариф, який би відрізнявся в регіонах на 10-15 відсотків.
Народні депутати цікавилися у заступника міністра: як розв'язуватиметься проблема ліквідації черг на житло, чи буде сформований Державний реєстр громадян, які стоять на квартирних чергах?
Наступні запитання до Ю.Хіврича стосувалися адресної грошової допомоги на субсидії, які сьогодні видаються, та впорядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян.
Заступник міністра повідомив: передбачається виконання низки заходів з підвищення ефективності соціального захисту населення, зокрема щодо посилення адресного надання всіх видів соціальної підтримки, в тому числі пільг, а також запровадження економічно і соціально обґрунтованих нормативів споживання послуг. Зокрема, готуються зміни до законодавства в частині встановлення єдиних принципів і критеріїв в наданні пільг за встановленими нормами та нормативами споживання.
Ю.Хіврич також відповів на запитання, які стосувалися зниження обсягів використання газу для потреб населення та на опалення на 25 відсотків; доцільності передбаченого у проекті Житлового кодексу примусового створення ОСББ; незаконного виселення громадян, які багато років працювали на підприємствах і не отримали квартир, із гуртожитків.
Відповідаючи на останнє запитання, заступник міністра повідомив про розроблений проект закону про загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2011-2014 роки, який найближчим часом буде поданий Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради.
Народні депутати запитували у заступника міністра, чи і далі підвищуватимуться тарифи на житлово-комунальні послуги; яким має бути поріг призначення субсидій; куди йдуть кошти, отримані Жеками за оплату цих послуг, у зв'язку з чим така шалена дорожнеча?
Заступник міністр відповів на ці та інші запитання народних депутатів.
Головуючий зачитав депутатські запити.
Народні депутати далі мали розглядати питання про дострокове припинення повноважень окремих народних депутатів України.
В.Литвин повідомив, що вчора він отримав від профільного комітету за підписом голови Комітету Володимира Макеєнка інформацію про те, що Комітет розглянув заяви всіх депутатів, які написали їх, про складення депутатських повноважень. Немає заяв від двох депутатів В.Каськіва і П.Гасюка. За його словами зараз оформляються відповідні подання і запропонував перенести розгляд питання до того часу, коли вони будуть готові.
Народні депутати розглянули і ухвалили Постанову "Про відзначення на державному рівні 1800-річчя заснування міста Судак". Постанова передбачає проведення низки заходів по проведенню ювілею, виділення коштів із державного та місцевого бюджетів, забезпечення висвітлення в засобах інформації.
Проект закону про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в наданні підтримки Операції ООН у Кот-д'Івуарі доповів Міністр оборони Михайло Єжель. М.Єжель нагадав, що Резолюціями Ради Безпеки ООН 1609 (2005 року) та 1865 (2009 року) санкціоновано надання взаємної оперативної підтримки між місіями ООН у Ліберії та Кот-д'Івуарі та здійснення тимчасової передислокації необхідних сил і засобів зі складу однієї місії до іншої. Враховуючи, що Україна є єдиною країною-контрибутором авіаційних ресурсів до МООНЛ, Секретаріат ООН на початку 2009 р. звернувся до Уряду України з проханням розширити район дій авіаційного підрозділу в складі МООНЛ на територію Кот-д'Івуару у зв'язку з необхідністю посилення Місії ООН у Кот-д'Івуарі на час проведення виборчої кампанії у цій країні.
М.Єжель повідомив про те, що Генеральний секретар ООН, вживаючи зусиль з метою недопущення ескалації конфлікту та неконтрольованого розвитку ситуації в Кот-д'Івуарі, звернувся до Уряду України з проханням розглянути можливість розширити участь миротворчого контингенту в ОООНКІ за рахунок додаткового направлення до Кот-д'Івуару на період до трьох місяців трьох бойових вертольотів Мі-24 та військовослужбовців у чисельності, необхідній для виконання завдань згаданого авіаційного загону.
Міністр оборони зазначив: "Основні завдання миротворчого контингенту України на території Кот-д'Івуару не виходитимуть за рамки завдань, визначених при направленні авіаційного підрозділу до МООНЛ, а саме: здійснення повітряної розвідки та спостереження, проведення заходів стримування, перевезення персоналу місії, повітряна підтримка військ ООН, патрулювання та медична евакуація".
М.Єжель також зазначив, що фінансування витрат, пов'язаних із поширенням району дії миротворчого контингенту України у складі Місії ООН у Ліберії на територію Кот-д'Івуару, здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України з подальшим відшкодуванням цих витрат Організацією Об'єднаних Націй.
Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити цей законопроект. А.Гриценко зазначив, що таке рішення під час голосування підтримали 7 з 11 членів Комітету.
Голова Комітету поінформував про мотиви, з яких члени Комітету заперечували проти цього законопроекту. "Правові підстави, згідно Резолюції Ради Безпеки ООН, є тільки до 4 тижнів, 3 місяці - це незаконно. Це перше таке рішення, яке приймає Верховна Рада, бо мова йде про війну. За словами Генсека ООН, там є загроза громадянської війни. Те ж саме говорить наше Головне управління розвідки. Це - перший бойовий підрозділ, не миротворчий. Це ударні вертольоти, які мають ракетне і стрілецьке озброєння, які будуть стріляти. Це пряма загроза нашим солдатам".
Під час обговорення більшість виступаючих підтримали рішення профільного Комітету. Промовці також зауважували, що направлення миротворчого контингенту в наданні підтримки Операції ООН у Кот-д'Івуарі становить загрозу життю українських миротворців, адже мова йде про їхню можливу участь у бойових операціях.
Підтримали законопроект представники фракції Партії регіонів. Вони аргументували позицію тим, що Україна завжди була надійним партнером ООН в міжнародних місіях, але потрібно зробити все можливе, щоб не було небезпеки для наших військовослужбовців.
Верховна Рада прийняла законопроект за основу та в цілому 254-ма голосами.
Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Володимир Макеєнко поінформував про прийнятті Комітетом рішення стосовно дострокового припинення повноважень окремих народних депутатів України.
Верховна Рада ухвалила низку постанов, згідно з якими достроково припинено повноваження народних депутатів В.Демішкана, М.Джиги, Г.Ілляшова, М.Злочевського, Л.Фесенка, Д.Саламатіна, О.Боярчука, І.Калєтніка на підставі поданих ними особистих заяв у зв'язку з призначенням їх на посади у органах виконавчої влади.
В.Макеєнко також повідомив, що народні депутати Г.Васильєв, В.Горбаль і М.Шершун відкликали свої заяви у зв'язку із звільненням їх з посад в органах виконавчої влади.
Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Сергій Сас звернув увагу на те, що заяву про дострокове припинення повноважень також подав народний депутат Олег Бабаєв у зв'язку з обранням його на посаду міського голови м. Кременчук Полтавської області. Однак, за його словами, з часу подання заяви минув місяць, а профільний Комітет не розглянув її. С.Сас запропонував розглянути це питання зараз і ухвалити рішення.
С.Сас також звернув увагу на те, що народного депутата В.Каськіва призначено головою Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України і його також потрібно позбавити депутатських повноважень.
Представник Президента України у Верховній Раді України Юрій Мірошниченко повідомив, що Президент України у грудні 2010 року своїм указом призначив В.Каськіва головою Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, але це агентство ще не утворене.
За його словами, після звільнення В.Каськіва з роботи у Верховній Раді не можна говорити, що він є членом виконавчої влади.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин повідомив, що до нього звернувся Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради щодо необхідності звернення до суду стосовно дострокового припинення повноважень В.Каськіва.
В.Литвин сказав, що він доручив Головному юридичному управлінню підготувати відповідні документи до суду і найближчим часом їх передадуть у суд.
Верховна Рада достроково припинила депутатські повноваження О.Бабаєва.
Народні депутати не підтримали розгляд питання про дострокове припинення повноважень народного депутата В.Каськіва.
Проект закону про внесення змін до статті 75 Закону "Про банки і банківську діяльність" (щодо строку повноважень тимчасової адміністрації) доповів заступник Голови Національного банку Володимир Кротюк. В.Кротюк зазначив, що метою законопроекту є необхідність забезпечення ефективності процедури тимчасової адміністрації системоутворюючих банків. Проектом пропонується надати Національному банку України право продовжувати дію тимчасової адміністрації для системоутворюючих банків на термін до вісімнадцяти місяців.
За словами доповідача, практика проведення тимчасової адміністрації в системоутворюючих банках доводить, що не завжди протягом визначеного законом терміну тимчасовому адміністратору вдається відновити фінансову спроможність банків, особливо великих. Зокрема, продовження терміну тимчасової адміністрації є необхідним заходом для розв'язання проблем, пов'язаних з фінансовим станом системоутворюючих банків, капіталізованих державою в період фінансової кризи 2008-2010 років.
Продовження терміну дії тимчасової адміністрації, зазначив В.Кротюк, дозволить також уникнути витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які виникли б в разі ліквідації банку, та створити умови для найбільш повного захисту фінансових інтересів вкладників та інших кредиторів банку.
Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Олександр Пеклушенко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.
Верховна Рада прийняла проект закону у першому читанні та в цілому 239-ма голосами.
На прохання авторів зняті з розгляду були проекти законів: про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо запобігання корупції та хабарництву у сфері земельних відносин); про внесення змін до Закону "Про столицю України - місто-герой Київ" (щодо порядку обрання секретаря Київської міської ради); про внесення змін до статті 4 Закону "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо збору з підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів).
Проект закону про амністію доповів народний депутат Юрій Мірошниченко. Він нагадав, що Верховна Рада востаннє приймала закон про амністію у грудні 2008 року, тобто майже 2 роки тому, хоча має розглядати це питання щороку і ухвалювати рішення.
Ю.Мірошниченко наголосив: "Президент України говорить про необхідність гуманізації кримінального законодавства. Ми працюємо над Кримінально-процесуальним кодексом, спрямованим на захист прав людини. У нас тюрми переповнені і дуже багато людей, які вже мають бути давно на волі і працювати в господарстві, а сьогодні перебувають у в'язницях".
Ю.Мірошниченко звернувся до народних депутатів з проханням розглянути цей законопроект і прийняти його.
Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Мойсик доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити законопроект.
В.Мойсик нагадав, що 10 лютого 2010 року Верховною Радою прийнятий у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону "Про застосування амністії в Україні" (реєстр. №4179), яким пропонується викласти в новій редакції базовий Закон "Про застосування амністії в Україні".
За словами доповідача, цей законопроект підготовлений для розгляду в другому читанні та внесений на розгляд Верховної Ради.
В.Мойсик зазначив: "Оскільки положення законопроекту про внесення змін до Закону "Про застосування амністії в Україні" (реєстр. №4179) та законопроекту про амністію, який розглядається, спрямовані на врегулювання однакового кола питань, вони мають бути узгоджені між собою. Крім того, підготовка Закону "Про амністію" потребує ґрунтовного кримінологічного дослідження, що, на думку членів Комітету, повинно проводитись урядовими структурами. До того ж, прийняття чергового Закону "Про амністію" не може пояснюватись необхідністю зменшення кількості осіб, які утримуються в місцях позбавлення волі, та заощадженням бюджетних коштів, що витрачаються на утримання засуджених. Адже при цьому девальвується триєдина мета покарання - кара, виправлення засуджених і запобігання вчиненню нових злочинів".
В.Мойсик зазначив: Комітет пропонує дочекатися внесення змін до базового закону "Про застосування амністії в Україні" і потім приймати чергову амністію.
Один з авторів законопроекту про амністію народний депутат В.Писаренко під час обговорення зазначив, що парламент вже два роки не виконує свій конституційний обов'язок і не приймає закон "Про амністію".
В.Писаренко нагадав, що згідно з Конституцією України Верховна Рада зобов'язана щорічно ухвалювати закон саме про амністію, а не про її застосування. Він звернувся до народних депутатів з проханням прийняти законопроект у першому читанні.
Верховна Рада прийняла законопроект за основу 311-ма голосами.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Мартинюк закрив пленарне засідання.
7-11 лютого народні депутати працюватимуть в комітетах, комісіях і фракціях.
9 лютого у Верховній Раді відбудуться парламентські слухання з питань оздоровлення та відпочинку дітей і молоді.
Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться у вівторок, 15 лютого.