17 грудня 2004, 16:31
У П’ЯТНИЦЮ, 17 ГРУДНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ШОСТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про входження народних депутатів Олега Салміна до складу фракції Народної аграрної партії і Дмитра Рудковського до фракції „Трудова Україна”.
Головуючий також поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 16 грудня. На ньому було розглянуто 33 питання. За результатами їх розгляду прийнято 11 законів в цілому, чотири законопроекти прийнято в першому читанні, чотири законопроекти відхилено, знято з розгляду один законопроект, розгляд двох питань перенесено, прийнято п‘ять постанов, один проект постанови відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України: подолано вето Президента України на два закони, два закони прийнято в новій редакції, один закон скасовано.
Далі Володимир Литвин оголосив депутатські запити.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені депутатських фракцій і груп.
Згідно з порядком денним першим розглядався проект закону про інформаційну відкритість органів державної влади та вищих посадових осіб. Доповідач Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко зазначив, що необхідність прийняття проекту зумовлена тим, що громадяни України протягом всього часу існування її як незалежної держави не отримують достатньої інформації, яка б характеризувала органи державної влади, вищих посадових осіб України та їхню діяльність.
Органи державної влади, звичайно ж, інформують населення про свою діяльність, проте ця інформація носить вибірковий характер і майже завжди є пропагандистською, тобто спрямована на створення у громадян певного враження про роботу державного органу. Достовірна і повна інформація про внутрішню структуру будь-якого державного органу, закріплене за ним майно, витрати на його діяльність практично недоступні для звичайних громадян України. Такий же пропагандистський характер, як правило, носить і оприлюднювана інформація про вищих посадових осіб держави та про їхню діяльність.
Така ситуація є вкрай небажаною, оскільки громадяни України позбавлені можливості мати повну та об‘єктивну інформацію про державні інституції. Внаслідок цього громадяни не мають змоги давати правильну оцінку діяльності державних органів та тих політичних сил, які користуються владою у державі. Відтак стає неможливим повноцінне функціонування основних демократичних інституцій. Існуюча державно-правова практика з питань надання інформації громадянам не відповідає стандартам нормальної демократичної держави.
Законопроект передбачає заходи для виправлення цієї ситуації. Його основною метою є запровадження правил, які забезпечують більшу інформаційну відкритість органів державної влади та вищих посадових осіб України. Під „відкритістю” розуміється створення для громадян та юридичних осіб України можливості вільно отримувати інформацію про ці органи та посадових осіб.
Норми проекту спрямовані на оприлюднення у першу чергу фактичних даних, позбавлених будь-якого пропагандистського забарвлення, оскільки громадянин повинен мати можливість отримати факти та самостійно зробити з них належні висновки.
Проектом встановлюються правила, за якими кожен громадянин України, кожна юридична особа може при бажанні отримати на оплатній основі інформацію про органи державної влади та про вищих посадових осіб України.
Проект передбачає оприлюднення широкого обсягу інформації про органи державної влади. В його основу покладено принцип „оприлюднюється все, окрім винятків, передбачених законом”. Загальний обсяг інформації, який підпадає під дію норм про відкритість, має бути досить значним. Зокрема, до цієї інформації мають входити дані про діяльність органів державної влади, їхнє майно, матеріально-технічне забезпечення, фінансування, чисельність працівників, розмір оплати їхньої праці, особливості їхнього соціально-побутового та медичного обслуговування. Виняток щодо оприлюднення зроблено лише для інформації, що становить охоронювану законом таємницю (державну, комерційну, банківську, таємницю слідства тощо), а також для тих випадків, коли вільне отримання інформації небажане з міркувань безпеки громадян та протидії злочинності.
В проекті закріплюється також і певний мінімум інформації про органи державної влади та про вищих посадових осіб, яка підлягає обов‘язковому опублікуванню в пресі та у спеціальних щорічних інформаційних виданнях (бюлетенях чи збірках), врегульовано порядок опублікування цих відомостей.
Передбачається і оприлюднення певної інформації особисто про вищих посадових осіб України (Президента, Прем‘єр-міністра та членів Кабінету Міністрів, Голову Верховної Ради та його заступників, Голову Конституційного Суду, Голову Верховного Суду, Голову Вищого арбітражного суду та їх заступників і деяких інших посадових осіб). Зокрема, запроваджується опублікування відомостей про їхні доходи та майно, а у разі ненадання ними відомостей, що є матеріалом для публікації (тобто декларацій про доходи та майно), передбачається обов‘язкове повідомлення про ці факти у пресі.
За словами М.Томенка, профільний Комітет підтримує прийняття такого закону у першому читанні, хоча вважає, що ідеї, які у ньому є, треба імплементувати або до нової редакції Закону „Про інформацію” або до Закону „Про висвітлення органів державної влади”.
Народні депутати, які взяли участь в його обговоренні, також підтримали його прийняття, оскільки він, на їхню думку, забезпечить відкритість інформації про органи державної влади та вищих посадових осіб України, а реалізація його положень дозволить зробити діяльність державної влади більш прозорою, більш зрозумілою та доступною, підвищить ступінь довіри громадян до своєї влади та конкретних її представників.
Законопроект було прийнято за основу 238-ма голосами.
За скороченою процедурою було розглянуто два законопроекти – про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку „Місто Узин” і про внесення змін до Закону України „Про перелік об‘єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” (щодо підприємств гірничо-рудної промисловості).
Перший спрямований на скорочення темпів міграції громадян з малих міст і містечок військового призначення, залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих міст та працевлаштування громадян, які вивільняються у зв‘язку зі скороченням Збройних сил України.
Питання запровадження ще однієї території пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, навіть за умови розв‘язання проблеми військових містечок, виявилося дискусійним. У виступах висловлювалися великі сумніви щодо того, що інвестиції прийдуть у це місто, і будуть вирішені соціально-економічні проблеми. Обговорення вплинуло на результати голосування. Законопроект було відхилено.
Другий законопроект передбачає включення до переліку об‘єктів, які не підлягають приватизації підприємств „Кривбасвибухпром” і Криворізький залізорудний комбінат.
За словами доповідача народного депутата Вадима Гурова, з втратою керованості підприємствами гірничо-рудної промисловості після прийняття кількох схожих законів раніше розгляд ще одного такого закону є даремним витрачанням часу. На його думку, це питання необхідно вирішувати прийняттям інших законів, зокрема закону про націоналізацію гірничо-металургійного комплексу.
Підтримала прийняття законопроекту Голова Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Валентина Семенюк. Комісія висловилася за прийняття закону, оскільки підприємства, які працюють із вибухонебезпечними матеріалами заборонені до приватизації.
Однак, цей аргумент не спрацював. Законопроект, як і попередній, було відхилено.
Верховна Рада прийняла наступних два законопроекти порядку денного. За основу у першому читанні було ухвалено законопроект про реабілітацію інвалідів в Україні. За основу, а потім у цілому було прийнято закон про внесення зміни до Закону України „Про прокуратуру” (щодо інтересів громадян похилого віку). Ним передбачається включити до категорії громадян, інтереси яких має представляти Генеральна прокуратура і органи прокуратури на місцях, людей похилого віку.
Наприкінці засідання народні депутати виступили із заявами у розділі „Різне”.
На цьому пленарне засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання шостої сесії відбудеться 21 грудня, у вівторок.