17 грудня 2004, 09:51
Комітет зазначив, що урядом не враховані зауваження і пропозиції викладені в листі від 30.09.04 р. за № 06-3/7-173040 на адресу Комітету з питань бюджету до проекту Держбюджету, який був внесений у вересні ц.р.
У зв’язку з цим Комітет ще раз звернув увагу Кабінету Міністрів України на те, що розміри державних соціальних гарантій не відповідають рівню встановленому Конституцією України та Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”.
Комітет не погодився з пропозицією стосовно встановлення мінімальної заробітної плати на 11 місяців 2005 року в розмірі 262 грн., яка менша ніж прогнозований розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (409 грн.) і становить 64 відсотка від цього показника.
Члени Комітету зазначили, що ще у 2003 р., згідно листа Кабінету Міністрів України на адресу Голови Верховної Ради України В.Литвина, передбачалося, що стан економіки у 2005 році дасть змогу забезпечити мінімальну заробітну плату у розмірі 70% прожиткового мінімуму для працездатної особи. Народні депутати пропонують встановити розмір мінімальної заробітної плати на рівні 286 грн. (409 грн. або 70%).
Крім того, в проекті Держбюджету на 2005 рік не передбачено запровадження у 2005 році Єдиної тарифної сітки в оплаті праці працівників окремих галузей бюджетної сфери, як зазначалося в Постанові Верховної Ради України “Про основні напрями бюджетної політики на 2005 рік” від 24 червня 2004 р. №1854-IV.
Не передбачено окремим рядком коштів на індексацію доходів населення і компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати.
Встановлення на рівні минулого року, тобто 80 грн. рівня забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб для призначення допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” призведе до зниження цієї соціальної гарантії в порівнянні з розміром прожиткового мінімуму на одну особу з 22,1% у 2004 році до 20,9 % у 2005 році (цей показник повинен у 2005 році становити 35% від прожиткового мінімуму на одну особу, як це передбачено Генеральною угодою).
Народні депутати також звертають увагу на те, що лише на 11 грн. 50 коп. порівняно з минулим роком збільшено розмір допомоги по догляду за дитиною до трьох років незастрахованим особам, що не відповідає чинному законодавству і є нижчим рівня інфляції та межі бідності (220 грн. за даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України). Крім того, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років надається незастрахованим особам у розмірі 60 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму, тобто 54 грн., у той час, коли застрахована особа вже зараз отримує цю допомогу в розмірі 91 грн.
Комітет висловив зауваження і пропозиції щодо пропозиції уряду по вирішенню питання повернення грошових заощаджень громадян у 2005 році. Народні депутати зазначили, що проектом Державного бюджету України на 2005 рік видатки за статтею “Соціальний захист і соціальне забезпечення“, зокрема на поступову компенсацію громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень становлять 6,5 млрд. грн., що на 6 млрд. грн. більше ніж у поточному році.
Водночас члени Комітету вважають за доцільне доцільно зазначити, що видатки на повернення грошима втрачених вкладів заощаджень залишилися на рівні поточного року, тобто 500 млн. грн., а запропоноване здійснення розрахунків з погашення зобов‘язань держави по знецінених грошових заощаджень громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості, що утворилася станом на 1 грудня 2004 року, за спожиті житлово-комунальні послуги в рахунок податкового боргу підприємств житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, що надають ці послуги, заплановані в обсязі 6 млрд. грн.
Загалом заборгованість населення перед житлово-комунальним господарством, за даними управління взаємодії з громадськістю та ЗМІ Міністерства фінансів становить 9 мільярдів гривень.
Передбачаючи при цьому, що у разі коли заборгованість громадян відсутня, такі розрахунки будуть проводитися в рахунок оплати виключно цими громадянами 20 відсотків вартості поточних платежів за житлово-комунальні послуги, що, на погляд членів Комітету, порушує питання щодо рівноправності вкладників, через значну різницю в сумі повернутих таким чином грошових вкладів тим, хто має заборгованість і тим, хто її не має.
На думку народних депутатів, не відповідає діючому законодавству із загальнообов’язкового державного соціального страхування і норма статті 84 Прикінцевих положень законопроекту, якою встановлюється, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованим особам, які працюють у бюджетних установах, виплачується Фондом соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності.
Стурбованість у членів Комітету викликає поява нової статті 88-1, якою передбачено, що кошти на часткове покриття витрат на погашення заборгованості шахтарям з регресних позовів та одноразової допомоги у зв’язку з втратою професійної працездатності, яка склалася станом на 1 квітня 2001 року у сумі 11 млн. 200 тис. гривень, виплачуються за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. При цьому народні депутати зауважили, що фінансовий стан Фонду соціального страхування від нещасних випадків викликає велике занепокоєння. Це питання, зокрема було предметом розгляду „круглого столу” за участю сторін соціального партнерства. Рекомендації Круглого столу були розіслані Кабінету Міністрів України, обласним державним адміністраціям, профспілкам та роботодавцям
Комітет також зазначив, що ст. 89 законопроекту встановлено, що витрати на надання соціальних послуг та матеріальне забезпечення безробітних з числа незастрахованих осіб проводяться за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
На думку народних депутатів, це суперечить принципам соціального страхування і зменшує фінансові можливості Фонду щодо наближення мінімальних розмірів виплат застрахованим особам до рівня прожиткового мінімуму і звужує можливості підвищення якості соціальних послуг.
Комітет застерігає уряд, що введення в дію з 1.01.2005 р. норм Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсійного страхування створить колізію прихованого перерозподілу страхового тарифу між різними страховими фондами. За попередніми розрахунками Мінфіну сплата страхових внесків на пенсійне страхування безробітних осіб з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття потребує не менше 685,3 млн. гривень, за прогнозом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття – не менше 758 млн. гривень. Покриття зазначених витрат не передбачене в розрахунках діючого розміру відрахувань до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття – 2,4% і є можливим лише за рахунок його збільшення до 3,2%.
Водночас, відповідно до проекту бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2005 рік, що включений до проекту закону про Державний бюджет України на 2005 рік, передбачено зменшення на 30 відсотків витрат на фінансування надання соціальних послуг безробітним. Це одночасно призведе до необхідності зменшення майже на третину обсягів надання таких послуг.
Комітет пропонує призупинити введення в дію у 2005 році пункту 3 статті 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо сплати страхових внесків на пенсійне страхування Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за осіб.
З огляду на результати обговорення проекту закону про Держбюджет на 2005 рік , Комітет вніс відповідні пропозиції і надіслав їх для врахування в роботі при доопрацюванні законопроекту Комітету з питань бюджету.