24 грудня 2010, 16:19
У П'ЯТНИЦЮ, 24 ГРУДНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ СЬОМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, нагадав: щоп'ятниці проводиться "Година запитань до Уряду". Представники депутатських фракцій внесли пропозицію заслухати під час "Години запитань до Уряду" інформацію Кабінету Міністрів щодо перспективи проведення пенсійної реформи.
На запитання відповідав віце-прем'єр-міністр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко.
Перше запитання стосувалося того, чому текст законопроекту про пенсійну реформу більше тижня був недоступний для ознайомлення, приховувався від громадськості. Представники фракції "Наша Україна-Народна Самооборона" також цікавилися: уряд боявся збурити суспільство так, як збурив його проектом Податкового кодексу і чи негативна позиція мільйонів громадян щодо запроваджених пенсійних змін для Кабміну нічого не означає?
С.Тігіпко пояснив, що в уряду виникли технічні питання і тому він забрав законопроект на доопрацювання. За його словами, зараз проект повернутий до Верховної Ради і оприлюднений. Всі громадяни України можуть звертатися за телефонами гарячої лінії з питань пенсійної реформи.
Народні депутати далі нагадали С.Тігіпку його заяву від 3 листопада щодо того, що Україна відмовилася від можливого підвищення пенсійного віку для жінок. Тоді ж С.Тігіпко заявив, що уряд знайшов компенсатори тих доходів, які планувалося отримати до Пенсійного фонду від підвищення пенсійного віку для жінок.
Парламентарії запитали: чому ж пенсійний вік все-таки підвищується? Куди поділися компенсатори?
Віце-прем'єр-міністр повідомив, що від заходів, запропонованих цим проектом, уряд передбачає в перший рік отримати додатково до бюджету 1,8 мільярда гривень. Ця цифра суттєво не вплине на бюджет наступного року.
С.Тігіпко пояснив: сама пенсійна реформа націлена, в першу чергу, на середньо- і довгострокову перспективу. Її основна мета - це підняти пенсії людям і зробити цю пенсію достойною у середньостроковій перспективі. За його словами, більше всього страждають не сьогоднішні пенсіонери, яким призначаються пенсії, а ті люди, яким пенсія була призначена 15, 10, 20 років тому. "Якщо ми матимемо дефіцит, то з таким дефіцитним бюджетом підняти пенсію цим людям ми не зможемо. Тому всі ті компенсатори, які ми нараховували, вони були націлені на рік-півтора. А якщо говорити про середньострокову перспективу, то тут ключове питання - це співвідношення працюючих людей до пенсіонерів. Таке співвідношення постійно погіршується в країні. Якщо чисельність пенсіонерів сьогодні складає 13 мільйонів 700 тисяч, то ті люди, які працюють і сплачують внески до Пенсійного фонду, сьогодні складають 14 мільйонів 400 тисяч. А якщо взяти ще 2006 рік, то працюючих, які сплачували внески до Пенсійного фонду, було 15 мільйонів 859 тисяч, а кількість пенсіонерів була приблизно такою ж - 13 мільйонів 800. Тобто нам потрібно, що б ми не робили, досягати збільшення кількості людей, які працюють", - відповів С.Тігіпко.
Народні депутати попросили у віце-прем'єр-міністра уточнити: скільки саме коштів не доплачуватимуть пенсіонерам внаслідок маніпуляцій з надбавками? Яку економію коштів на пенсіонерах закладе Кабінет Міністрів?
С.Тігіпко звернув увагу на те, що ніякі зміни, запропоновані до пенсійного законодавства, не торкаються тих пенсіонерів, кому пенсії уже призначені. За його словами, ті люди, які отримали свої пенсії, всі категорії, всі будуть отримувати пенсії, які отримували. Ніяких заходів по них не передбачається.
Віце-прем'єр-міністр пояснив, що зміни торкнуться тих людей, яким пенсія буде призначатися. "Коли буде призначатися нова пенсія, то понаднормований стаж буде рахуватися для чоловіків не з 25 років, а з 35 років, а для жінок не з 20 років, а з 30 років. Понаднормований стаж рахується таким чином: він додається до робочої пенсії, яка призначається, і рахується таким чином: береться середня призначена пенсія людини, множиться на 1 відсоток від кожного понаднормованого року, який людина працювала, але це не повинно перевищувати 7 гривень 34 копійок", - відповів він.
Ще одне запитання стосувалося того, чи пенсійна реформа передбачає ліквідацію права на достроковий вихід на пенсію і принципу врахування року за два на небезпечних підприємствах. "Чи передбачав уряд, вносячи такі пропозиції, можливість масового звільнення людей зі Збройних сил, міліції, шкідливих підприємств, що вже почалося? Якими будуть наслідки звільнення найдосвідченіших працівників цих установ та підприємств?", - запитували парламентарії.
С.Тігіпко зазначив, що вся пенсійна реформа направлена на те, щоб людина працювала довше. Він пояснив: працюючим пенсіонерам, всім військовим, які будуть виходити на пенсію після прийняття цього закону, пенсії будуть нараховуватися так само, як і всім, за винятком людей, які мають спеціальні пенсії, крім державних службовців і категорій, прирівняних до них.
Щодо державних службовців, сказав віце-прем'єр-міністр, ця категорія людей отримує пенсію сьогодні, яка нараховується за іншим принципом: середній заробіток за два останніх роки множився на коефіцієнт до 90, бралось до 90 відсотків. Зараз цей коефіцієнт зменшується до 80 відсотків. Але коли людина захоче продовжити працювати, то за таким принципом її пенсію не будуть нараховувати, їй будуть нараховувати пенсію за загальним принципом. Тобто такий коефіцієнт заміщення - це відношення її заробітної платні до пенсії - буде становити 50 відсотків, як зараз в середньому по Україні. Тобто вона буде отримувати приблизно 50 відсотків від свого заробітку пенсію і буде отримувати заробітну платню.
С.Тігіпко також пояснив як нараховується пенсія військовим: після 20 років кожен рік вислуги множився на 3 відсотки, додавалось до пенсії 3 відсотки. Зараз цей принцип залишається повністю для військових, але пенсії не можуть бути вищі, ніж 80 відсотків, до цього часу було більше ніж 90 відсотків їх заробітку. "Залишаються всі вихідні виплати по військовим. Всі військові, які підуть на пенсію, можуть працювати і отримувати повну свою пенсію на своїх робочих місцях. Тобто нічого не змінюється", - сказав урядовець.
Народні депутати також запитували у віце-прем'єра про заплановане заощадження коштів на обмеженні максимального розміру пенсії, який пропонується встановити на рівні 12 прожиткових мінімумів для непрацездатних. "Чи правда, що через рішення Конституційного Суду це торкнеться лише тих, хто оформлював пенсії після 1 січня 2011 року? Поясніть, яким буде реальний обсяг зекономлених за цією статтею коштів і чому в законопроекті робляться винятки для членів уряду?" - запитували народні депутати.
Віце-прем'єр-міністр зазначив, що в законопроекті не робиться ніяких винятків щодо максимальних пенсій для жодної з категорій. Передбачається, що максимальний розмір пенсій, який сьогодні необмежений, буде складати 12 прожиткових мінімумів відразу, як буде прийнятий закон. За його словами, торкатися це буде тільки новопризначених пенсій. Ті люди, які до цього часу вже оформили пенсії, вони будуть отримувати ці пенсії.
Представники фракції Партії регіонів запитали: чи не планує влада розпочати пенсійну реформу саме з себе? Чим вона обернеться для державних службовців?"
С.Тігіпко повторив відповідь на одне з попередніх запитань, додавши: прийняттям цього закону буде відновлена певна соціальна справедливість.
Парламентарії також поцікавилися: як довго існуватиме практика ходіння людей по підприємствах, організаціях та установах для одержання довідок про зарплатню 10-20 річної давнини, необхідних для оформлення пенсії органами Пенсійного фонду України? Яким чином зараз нараховується пенсія?
Віце-прем'єр-міністр відповів: всі люди, які сьогодні працюють, і які працювали, починаючи з 2000 року вже мають, так званий, персоніфікований облік. "Для того, щоб сьогодні нарахувати пенсію, люди беруть довідку по цим персоніфікованим своїм рахункам і шукають ще 5 років перед цим. Зараз ми вводимо норму, що нарахування пенсії буде відбуватися тільки по персоніфікованим рахункам. Для тих людей, які цей час не працювали, залишається принцип такий, який був до цього. Вони можуть брати той період роботи, який у них не був з 2000 року, а брати до цього відповідні роки", - пояснив він.
Відповідаючи на запитання: яких змін в законодавстві чекати працівникам освіти, культури та охорони здоров'я, віце-прем'єр-міністр зазначив, що для цих працівників залишається норма, згідно з якою вони можуть вийти на пенсію за тими ж принципами за вислугою років, яка становить від 25 до 30 років. Певні категорії до 30, а в основному всі мають можливість, відпрацювавши 25 років, вийти і отримати пенсію в тому разі, якщо вони не продовжують працювати. За його словами, пропонується ввести норму, якою прирівняти вчителів, лікарів і працівників культури до державних службовців і прирівняних до них.
Віце-прем'єр-міністр відповів на інші запитання народних депутатів.
С.Тігіпко, завершуючи, зазначив: зараз уряд робить для себе не дуже вигідні кроки. Він підкреслив: "на наступний рік ми отримаємо ефект 0,2% ВВП, а через 10 років це буде 1,8% ВВП. Ми не будемо мати пенсійну систему, яка має сьогодні навантаження одне з найбільших в світі: з 18% до 16,4% ми спустилися. Але це все одно одне із самих великих в світі навантажень по відношенню до ВВП. Ми поступово перейдемо до десяти і тоді ці 1,8 відсотка по відношенню до 10, це буде надзвичайно суттєво".
Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" наполягли на наданні їм можливості для виступу.
Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Сергій Соболєв заявив: "зміст пенсійної реформи, яка йде слідом за податковою реформою, звівся до одного - знищення середнього класу в Україні".
Він також звернув увагу на прийнятий учора Закон "Про Державний бюджет України на 2011 рік". За його словами, "прийняття бюджету без постатейного обговорення, фактично привело до незбалансованого бюджету, в якому всі показники дуті, починаючи від рівня інфляції, закінчуючи дохідною частиною бюджету. Але зрозуміло, за рахунок чого буде це зроблено".
С.Соболєв заявив, що фракція не буде брати участі у засіданні до розслідування справи і покарання винних за побиття депутатів і припинення репресій.
Представники фракцій "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" залишили сесійний зал.
Головуючий оголосив депутатські запити.
Народні депутати внесли уточнення до тексту законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо розрахунків за природний газ та електричну енергію.
За пропозицією головуючого до порядку денного сесії був включений проект закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2010 рік" щодо додаткових джерел фінансування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов зазначив, що метою прийняття акта є встановлення у Законі "Про Державний бюджет України на 2010 рік" видатків на фінансування погашення заборгованості місцевих бюджетів з різниці в тарифах на теплову енергію для населення для забезпечення джерел погашення заборгованості підприємств теплопостачання за спожитий природний газ.
В.Баранов також повідомив, що реалізація законопроекту потребує асигнувань із Державного бюджету у сумі 2 400 тис. грн. Голова Комітету також зазначив, що реалізація закону дозволить значно покращити ситуацію з розрахунками за спожитий природний газ, що буде запорукою здійснення розрахунків з постачальником імпортованого природного газу в повному обсязі, як умови забезпечення безперебійних поставок природного газу для споживачів України у період осінньо-зимового періоду 2010-2011 рр.
Верховна Рада прийняла законопроект за основу та в цілому 263-ма голосами.
Народні депутати проголосували за доповнення до закону, згідно з яким пропонується надати право Кабінету Міністрів здійснювати перерозподіл загального обсягу зазначеної субвенції між місцевими бюджетами, виходячи з прийнятих рішень щодо проведення таких розрахунків.
Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації представив Голова Тимчасової слідчої комісії Ігор Прасолов. Він зазначив, що у звіті проаналізовано стан системи кредитної кооперації як у світі, так і в країні.
За період роботи Комісії та відповідно до її рішень направлено 35 звернень, отримані належні відповіді від державних органів, інформація за якими вивчена, узагальнена та проаналізована.
І.Прасолов нагадав, що в Україні сучасні кредитні спілки почали утворюватися на фінансовому ринку у 1992 році. Вони мають статус неприбуткових організацій та є кредитними установами кооперативного типу. В основному вони орієнтовані на надання фінансових послуг малозабезпеченим категоріям населення, домогосподарствам, дрібним підприємцям та фермерам. Частина кредитних спілок працює не за територіальною ознакою, а на базі трудових колективів, профспілок, громадських організацій та релігійних спільнот.
Голова Комісії відзначив, що навіть в умовах світової фінансової кризи більшість кредитних спілок, на відміну від банків, продовжували кредитувати населення, залишаючись фактично єдиним джерелом фінансової підтримки для тисяч пересічних українців у цей складний час. І це, не зважаючи на те, що кредитні спілки були невиправдано позбавлені будь-якої державної підтримки, хоча мова йшла про інтереси мільйонів їх членів - громадян України. Проте, навіть за умови відносного падіння основних показників діяльності більшість кредитних спілок, зберігали фінансову стабільність та проводили активну ринкову політику.
Говорячи про ринок кредитних спілок в цілому, І.Прасолов зазначив, що певна частина кредитних спілок (близько 10% від усієї кількості) сьогодні мають значні проблеми з фінансовим станом, а, відповідно, із розрахунками за депозитними зобов'язаннями. Причому, причина такого стану справ у половині випадків пов'язана із зловживанням з боку керівництва спілок, включаючи кримінальні дії. В іншої половини - проблеми, пов'язані із неналежним управлінням, порушенням кооперативних принципів, надмірно ризиковою кредитною політикою, різким погіршення платоспроможності позичальників, знеціненням заставного майна. Зазначені проблеми в умовах фінансової кризи і зумовили різке падіння платоспроможності таких кредитних спілок.
За словами голови ТСК, проблемою є й те, що серед кредитних спілок, які мають суттєві труднощі, - значна частина великих кредитних спілок. Тому на долю 10 відсотків зазначених проблемних спілок припадає до 40% всіх активів ринку і, відповідно, всіх вкладників. Іншими словами, із 70,6 тисяч вкладників труднощі повернення виникають приблизно у тридцяти тисяч громадян (цифри, які часто озвучувалися у засобах масової інформації щодо кількості постраждалих у кредитних спілках громадян на рівні орієнтовно 2,5 млн. осіб є явно завищеними та необґрунтованими).
Комісія констатувала: держава не приділяла належної уваги розвитку цього різновиду кредитних установ. Спеціальний у цій сфері Закон "Про кредитні спілки", за словами доповідача, вже вимагає суттєвого доопрацювання з метою усунення необґрунтованих перешкод та існуючих ризиків у діяльності кредитних спілок на сучасному етапі їх розвитку. Водночас, протягом останніх чотирьох років відповідні законодавчі ініціативи так і не було реалізовано.
І.Прасолов доповів про проблеми у сфері державного регулювання діяльності кредитних спілок: підтримки адекватного рівня ліквідності; достатньої капіталізації та платоспроможності; захисту прав членів кредитних спілок тощо.
Комісія з метою врегулювання проблемних питань діяльності ринку кредитних спілок України на сучасному етапі його розвитку запропонувала кілька невідкладних кроків. Зокрема, з метою усунення загрози для збереження вкладів членів кредитних спілок запропоновано створити за участю та під контролем держави систему гарантування вкладів, як це має місце у випадку з вкладниками банків. Це можливо за умови прийняття законопроекту "Про фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок" (№3265).
Члени Комісії також пропонують забезпечити доступ кредитних спілок до рефінансування з боку Національного банку України як кредитора останньої інстанції з метою підтримки їх короткострокової ліквідності та відновлення поточної платоспроможності; забезпечити реальний захист прав членів кредитних спілок; упорядкувати ситуацію, що склалася навколо профільного регулятора кредитних спілок - Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг; вжити негайних заходів щодо забезпечення обов'язкової участі усіх учасників ринку кредитної кооперації у Саморегулівних організаціях.
За результатами заслуховування Верховна Рада прийняла Постанову "Про Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації", взявши Звіт до відома.
Постановою визнано відсутність довгострокової державної політики щодо розвитку і підтримки національної системи кредитної кооперації та наявність проблем державного регулювання діяльності кредитних спілок в Україні як на законодавчому, так і на виконавчому рівнях.
Верховна Рада звертає увагу Кабінету Міністрів, міністерств фінансів, економічного розвитку і торгівлі та Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг на необхідність збільшення ефективності державної політики у сфері регулювання системи кредитної кооперації.
Постановою доручено Тимчасовій слідчій комісії продовжити роботу і за результатами роботи опублікувати звіт у газеті "Голос України".
Народні депутати розглянули проект закону про внесення зміни до Закону "Про тваринний світ" (щодо збереження диких птахів). Його суть доповів заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища Михайло Томахін. Він повідомив, що проект розроблено з метою приведення Закону "Про тваринний світ" у відповідність до Директиви Ради ЄС від 02.04.79 № 79/409/ЄЕС про збереження диких птахів. За словами доповідача, проектом пропонується включити до Закону "Про тваринний світ" нову статтю, присвячену науковим дослідженням у сфері охорони та раціонального використання об'єктів тваринного світу. Ця стаття деталізує й конкретизує базове положення статті 37 зазначеного закону, яка до складу заходів з забезпечення охорони тваринного світу відносить "організацію наукових досліджень, спрямованих на обґрунтування заходів щодо охорони тваринного світу".
Законопроект був прийнятий за основу 228-ма голосами.
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України в частині видачі особи (екстрадиції) доповіла заступник Міністра юстиції Валерія Лутковська. Вона нагадала, що свого часу Верховна Рада внесла зміни в Кримінально-процесуальний кодекс, врахувавши пропозиції уряду стосовно необхідності законодавчо врегулювати питання екстрадиції, видачі особи. Одночасно Верховна Рада дала доручення уряду підготувати зміни до тих законів, які потребуватимуть змін у зв'язку із тією процедурою, що врегульована зараз вже Кримінально-процесуальним кодексом.
За словами доповідачки, проектом пропонуються зміни до Кримінально-процесуального кодексу, які пов'язані із набуттям чинності Закону "Про судоустрій і статус суддів". Зокрема, пропонується внести відповідні зміни до Кримінального кодексу, врегулювавши питання стосовно попереднього ув'язнення особи, яка знаходиться на екстрадиційному арешті. У цьому зв'язку пропонується внести відповідні зміни до Закону "Про попереднє ув'язнення" для того, щоб права цих осіб були належним чином забезпечені.
Перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник повідомив рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
Парламентарії підтримали рішення профільного комітету 243-ма голосами.
Народні депутати розглянули законопроект про внесення змін до Закону "Про жертви нацистських переслідувань" (щодо фонду "Взаєморозуміння і примирення"). Заступник Міністра праці та соціальної політики Ігор Лушніков, представляючи проект, зазначив, що метою прийняття закону є врегулювання норм законодавства у зв'язку із тим, що Український національний фонд "Взаєморозуміння і примирення" при Кабінеті Міністрів закінчив свою діяльність у сфері компенсаційних виплат жертвам нацистських переслідувань за рахунок німецької сторони. Проектом передбачено виключити частину четверту статті 3 та статтю 7 Закону "Про жертви нацистських переслідувань".
Прийняття законопроекту, зазначив доповідач, надасть можливість уряду в установленому порядку здійснити процедуру ліквідації Українського національного фонду "Взаєморозуміння і примирення". Реалізація законодавчого акту не потребує видатків з Державного бюджету.
Верховна Рада прийняла законопроект за основу та в цілому.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, завершуючи остатнє у нинішньому році пленарне засідання, привітав усіх із завершенням 2010 року, який приніс певну надію і перспективи, а також побажав народним депутатам плідної праці в 2011 році.
27-31 грудня народні депутати працюватимуть з виборцями.
Наступне пленарне засідання сьомої сесії відбудеться у вівторок, 11 січня 2011 року.