Пленарні засідання 13 січня 2005 року

У ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ, ШОСТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 12 січня. Розглянуто 24 питання порядку денного. За результатами розгляду прийнято два закони, сім законопроектів прийнято у першому читанні за основу, п‘ять законопроектів відхилено. За результатами розгляду пропозиції Президента України подолано вето Президента України на два закони, шість законів прийнято у новій редакції, три закони скасовано.

Володимир Литвин оголосив також про зміни, які відбулися у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про вихід народного депутата Григорія Бондаренка з фракції „Регіони України” та про входження народного депутата Михайла Поплавського до складу фракції Народної аграрної партії.

Приступивши до розгляду питань порядку денного, народні депутати підтримали Постанову про звільнення членів Рахункової палати у зв‘язку із закінченням терміну їх перебування на посадах.

Далі розглядався проект Постанови про внесення змін до календарного плану проведення шостої сесії Верховної Ради четвертого скликання. Документом запропоновано передбачити продовження її роботи, зокрема: провести пленарні засідання 18, 19, 20 січня. Пропонувалося зробити це з метою забезпечити проведення урочистого засідання Верховної Ради, присвяченого складенню присяги новообраним Президентом України, а також призначення за згодою Верховної Ради Прем‘єр-міністра України з подальшим формуванням уряду.

„За” внесення таких змін проголосувало 246 народних депутатів.

Наступним питанням розглядалася низка проектів Постанов про проведення Дня Уряду та парламентських слухань.

Верховна Рада ухвалила провести: День Уряду України у березні 2005 року (про заходи Уряду щодо підвищення ефективності управління державною власністю у статутних фондах господарських товариств, що приватизуються та товариств, створених за участю держави); День Уряду України у березні 2005 року (про стан виконання законодавства України щодо соціального, медичного забезпечення ветеранів війни і відзначення 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років).

Народні депутати також прийняли низку Постанов про проведення парламентських слухань: „Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку” (у травні); „Національна кінематографія: стан, проблеми та шляхи їх вирішення” (23 лютого 2005 року); „Культурна політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхи реалізації” (20 квітня 2005 року); „Перспективи створення громадського телерадіомовлення в Україні (13 квітня 2005 року).

Відхилено проект Постанови про парламентські слухання „Технічне регулювання як інструмент споживчої політики на шляху підвищення якості життя”.

Після цього дві фракції попросили про оголошення перерви для консультацій. Без її оголошення слово для заяви від фракцій було надано народному депутату Василю Калінчуку. Він привернув увагу до висловленого напередодні фракцією Народної аграрної партії України протесту діям Кабінету Міністрів, які спрямовані на знищення перших паростків паритетності у відносинах села і держави. За його словами, йдеться „не лише про порушення домовленостей аграрників з урядовцями, про конструктивну співпрацю в питаннях реанімації українського села, відбувається дискредитація державної аграрної політики і грубо плюндруються закони України”. Василь Калинчук зазначив, що у зв‘язку з цим, фракція Народної аграрної партії України категорично вимагає від уряду негайно виконати закон і свої зобов'язання - повернути селянам борг і не провокувати їх до застосування протестних заходів.

Далі народні депутати повторно розглянули і прийняли рішення щодо двох законів з пропозиціями Президента України. Закон України „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік”, яким пропонувалося затвердити прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 423 гривні, Президент пропонував відхилити закон, оскільки, на його думку, він „базується виключно на припущеннях щодо можливого рівня інфляції, приведе до додаткових витрат з Державного бюджету у 2005 році і до зменшення його доходної частини”. Однак, народні депутати у ході обговорення висловлювали протилежні думки. У підсумку, не підтримавши пропозицію Президента про відхилення закону, народні депутати 309-ма голосами подолали вето Президента на закон, залишивши в силі раніше визначений рівень прожиткового мінімуму на 2005 рік у 423 гривні.

Подолано було також вето Президента на ще один закон – „Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” з уточненням, що він вступить у дію не з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року.

Згідно з цим законом з районних бюджетів і бюджетів міст Автономної Республіки Крим і міст обласного підпорядкування будуть фінансуватися дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми (театри, бібліотеки, музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей; сільські, селищні та міські палаци культури, клуби та бібліотеки.

Зараз ці заклади культури та охорони здоров‘я фінансуються за рахунок видатків, які здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення.

Президент пропонував залишити існуючий порядок фінансування сільських, селищних і міських палаців культури, клубів і бібліотек.

„За” подолання вето Президента на цей закон проголосувало 318 народних депутатів.

Після перерви народні депутати розглянули і ухвалили дві постанови про обрання суддів.

У другому читанні парламентарії розглянули і прийняли кілька законів. Зокрема, прийняті у цілому закони: про внесення зміни до ст.9 Закону України „Про природні монополії” (щодо контролю цін і тарифів); про внесення змін до деяких законів України (щодо діяльності з розроблення та виготовлення озброєння і військової техніки), яким знято обмеження на виготовлення військової зброї та боєприпасів тільки державними підприємствами; про внесення змін до Закону України „Про Збройні Сили України” (щодо застосування зброї); про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; про внесення зміни до Закону України „Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування; про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

За скороченою процедурою народні депутати розглянули два законопроекти – про внесення змін до Закону України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (щодо втраченого заробітку) і про внесення змін до Закону України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (щодо фонду). Обидва законопроекти були прийняті у першому читанні за основу.

На цьому ранкове засідання закінчилося.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд законопроектів за скороченою процедурою. Першим з них, законопроектом про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо нульової ставки для підприємств ПЕК), який розглядався у повторному першому читанні. пропонувалося звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезенням природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України. Передбачається оподатковувати податком на додану вартість за нульовою ставкою операції з: надання послуг, пов‘язаних з перевезенням (переміщенням) природного газу, нафти та нафтоналивних вантажів транзитом через територію і порти України, відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України; продажу ввезеного природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками податку на додану вартість.

Народні депутати, які взяли участь в його обговоренні називали проект закону „лобістським”, пропонували не приймати рішення, а відправити на доопрацювання. Під час голосування „за” прийняття його за основу проголосувало всього 84 народних депутатів. Законопроект було відхилено.

Наступним законопроектом про внесення змін до Закону України „Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” пропонувалося створити новий технопарк „Машинобудівні технології”. За словами доповідача народного депутата Вадима Гурова, створення в місті Дніпропетровську технологічного парку „Машинобудівні технології” обумовлене економічною ситуацією в Дніпропетровській області. Регіон є одним з розвинених в економічному відношенні регіонів. Разом з тим, негативним явищем вважається формування вкладу області національної економіки за рахунок сировинних ресурсів та продуктів їхньої переробки на фоні відносно малої питомої ваги машинобудування, високотехнологічних виробництв та відставання в галузі легкої, харчової та переробної промисловості.

Для області характерно міжгалузеві і внутрігалузеві диспропорції. На долю енергоматеріалу і капіталоємких виробництв гірничо-металургій комплекс, електроенергетика, вугільна, хімічна промисловість припадає 82 відсотка обсягу виробництва.

Водночас, як внесок галузей з швидкою віддачею та оборотом капіталу: машинобудування, металообробка, легка та  харчова промисловість, складає лише 14 відсотків або в 5,4 рази менше. Доповідач зауважив, що область має великий науково-технічний потенціал, який може суттєво вплинути на створення низки високотехнологічних сучасних виробництв нової техніки.

Другим аргументом доцільності створення технологічного парку машинобудівної технології є кризовий стан економіки регіону, обумовлений великою мірою зношенням основних фондів, незбалансованої структури виробничих сил.

Однак, аргументи доповідача не знайшли підтримки у сесійній залі. Народні депутати, які взяли участь в обговоренні проекту, звертали увагу на „негативний досвід вже існуючих технопарків, які не дають тієї віддачі, яка декларувалася при їх створенні”. Тому і цей законопроект, як і попередній було відхилено.

Далі на пропозицію головуючого першого заступника Голови Верховної Ради України Адама Мартинюка до порядку денного було включено проект Постанови про тимчасове обмеження у сфері приватизації. Постанову було прийнято 282-ма голосами.

Верховна Рада відхилила наступний законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо повноваження державних органів з моніторингу цін).

Ще один законопроект про додаткові умови конкурсу з продажу акцій ВАТ „ДХК „Павлоградвугілля” було знято з розгляду, оскільки він потребує доопрацювання.

Народні депутати після розгляду відхилили ще кілька законопроектів: про внесення змін до деяких законів України (щодо операцій з виробництва та переміщення через митний кордон носіїв для лазерних систем зчитування); про внесення зміни до Декрету Кабінету Міністрів України „Про впорядкування діяльності суб‘єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств” (щодо підприємств авіаційної промисловості); про внесення змін до Закону України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” (щодо порядку ввезення); про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території Чигиринського району Черкаської області; про внесення доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо правил реєстрації нормативно-правових актів).

Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Закону України „Про жертви нацистських переслідувань” і відправили його на повторне перше читання.

На цьому вечірнє засідання завершилося.

Наступне чергове пленарне засідання відбудеться у п‘ятницю, 14 січня.