01 листопада 2004, 12:12
Відповідно до проекту, захист грошових претензій працівників, які виникли у зв’язку з виконанням ними трудових обов’язків та залишились не задоволеними при ліквідації роботодавця за недостатності його майна та коштів, має здійснюватись на принципах солідарної відповідальності роботодавців на випадок захисту трудових прав працівників при банкрутстві підприємств на засадах реалізації прав громадян, гарантованих Конституцією України. Законопроектом передбачається компенсація частини належних працівникові від підприємства-боржника коштів з оплати праці. Розмір цієї гарантованої частини коштів з оплати праці визначено відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №173 “Про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця”.
Загальний обсяг виплат працівника, що підлягають компенсації за рахунок коштів Фонду, не може перевищувати трьох середньомісячних заробітних плат, оголошених цим центральним органом за основним видом економічної чи промислової діяльності роботодавця-банкрута за квартал, у якому відбулося припинення трудового договору.
За словами автора, схвалення запропонованого акта потребуватиме встановлення додаткового збору на випадок компенсації грошових вимог, визнаних погашеними за недостатністю майна ліквідованого роботодавця-банкрута для роботодавців – у відсотках до суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законодавства України, та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.
За попередніми розрахунками цей розмір може складати 0,2-0,3 відсотка до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону "Про оплату праці”, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.