Пленарні засідання 4 листопада 2010 року

У ЧЕТВЕР, 4 ЛИСТОПАДА, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ СЬОМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про те, що у пленарному засіданні бере участь Президент України Віктор Янукович.

В.Литвин повідомив, що напередодні Президент України вніс подання про надання згоди Верховної Ради України на призначення В.Пшонки на посаду Генерального прокурора України і надав слово для виступу Президентові України.

Президент України В.Янукович зазначив, що термін перебування на посаді Генерального прокурора О.Медведька закінчився і тому він вносить подання про призначення на цю посаду В.Пшонки та просить Верховну Раду дати згоду на його призначення.

Перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник повідомив, що учора Комітет розглянув поданий Президентом України проект постанови про надання згоди на призначення Президентом України Пшонки Віктора Павловича на посаду Генерального прокурора України. Комітет заслухав кандидата, уважно вивчив матеріали та інформацію, яка характеризує особу кандидата на посаду Генерального прокурора, у тому числі і його професійні та морально-ділові якості.

За словами доповідача, "Віктор Пшонка є досвідченим юристом і апаратним керівником в найбільш позитивному розумінні цього слова. Багато років він віддав служінню державі в лавах органів прокуратури, починаючи від так званих польових посад і закінчуючи позиціями прокурора дуже великої області, заступника і першого заступника Генерального прокурора України. Віктор Павлович є знаним фахівцем, він чудово знає всі тонкощі прокурорської роботи і управління великим та непростим колективом органів прокуратури".

В.Олійник повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти постанову про надання згоди на призначення Президентом України Пшонки В.П. на посаду Генерального прокурора України.

Перед народними депутатами виступив Віктор Пшонка. Він зазначив, що бачить свою місію у виконанні головного завдання, поставленого Президентом України перед прокуратурою на нараді 12 березня цього року, а саме - щоб через п'ять років про Україну говорили, як про сучасну європейську державу, в якій панує право, приборкано корупцію, захищаються права громадян, створені належні умови для розвитку економіки.

В.Пшонка проаналізував криміногенну ситуацію в державі, висловив переконання у необхідності перегляду окремих положень досудового слідства. Серед невідкладних завдань він назвав прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу, який має забезпечити послідовність перетворень, їх відповідність національній правовій системі, а також фінансовим можливостям держави. "Це не тільки наші зобов'язання перед Радою Європи, але й нагальна, суспільна потреба у зміцненні правоохоронної системи та наповненні її сучасним змістом", - наголосив кандидат.

На думку В.Пшонки, особливу увагу керівництву Генеральної прокуратури слід приділити боротьбі з корупцією, поліпшенню роботи всіх правоохоронних органів, насамперед, спецпідрозділів МВС і СБУ. "Однак, лише репресивними заходами поширення корупції та хабарництва не зупинити. Важливим документом має стати національна стратегія щодо запобігання і протидії корупції на 2010-2014 роки, проект якої розглянутий на засіданні Національного антикорупційного комітету під головуванням глави держави. Частиною стратегії є пакет нових антикорупційних законів, введення в дію яких ми очікуємо з початку наступного року", - зазначив він.

В.Пшонка звернув увагу на те, що майже 15 років у прокуратурі не існує так званого загального нагляду. Однак, на його думку, функція нагляду за додержанням і застосуванням законів, що передбачено "Перехідними положеннями" Конституції України, залишається вкрай актуальною.

Кандидат підтримав необхідність реформування нинішнього статусу прокуратури, вважаючи за необхідне зберегти при цьому її потужний правозахисний потенціал. У цьому зв'язку В.Пшонка наголосив на актуальності оновлення законодавчої бази діяльності органів прокуратури. "Нинішньому Закону "Про прокуратуру" майже 20 років. Тому у багатьох аспектах він не відповідає сучасним викликам. Потребує вдосконалення конституційний статус прокуратури, про що неодноразово наголошували міжнародні експерти, зокрема Венеціанська комісія. Сподіваюсь, що законодавчий орган за активної участі наших фахівців зробить все необхідне, аби 20-річний ювілей ми спільно відзначили з новим Законом "Про прокуратуру", - сказав В.Пшонка.

В.Пшонка запевнив народних депутатів у тому, що, в разі ухвалення рішення про його призначення на посаду Генерального прокурора України, він вживатиме всіх можливих заходів для забезпечення в державі законності, верховенства права і рівності всіх перед законом.

Представники депутатських фракцій під час обговорення підтримали кандидатуру В.Пшонки на посаду Генерального прокурора. Парламентарії позитивно охарактеризували кандидата, відзначили його професіоналізм, відповідальність, обов'язковість, авторитет серед працівників правоохоронних органів та суддівського корпусу, інші позитивні якості.

Верховна Рада дала згоду на призначення на посаду Президентом України Генерального прокурора України В.Пшонки. Рішення ухвалене 292-ма голосами.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 2 листопада.

Народні депутати включили до порядку денного сесії проект закону про внесення змін до Закону "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (щодо термінів реструктуризації заборгованості).

Верховна Рада 293-ма голосами ратифікувала Договір між Україною та Європейським інвестиційним банком про співробітництво та діяльність Постійного представництва ЄІБ в Україні.

Парламентарії розглянули поправки до низки проектів у другому читанні. За результатами голосування в цілому прийняті законопроекти - про внесення зміни до статті 4 Закону "Про використання земель оборони" (щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей); про внесення змін до статті 43 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (щодо підприємств, які у своїй діяльності використовують ядерну енергію); про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод"; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень.

Народні депутати розглянули низку проектів постанов про обрання суддів і ухвалили відповідні рішення.

Верховна Рада відхилила законопроект про внесення змін до Закону "Про вибори народних депутатів України" (щодо порядку заміщення народних депутатів, повноваження яких були достроково припинені).

Було перенесено розгляд законопроектів про внесення зміни до статті 155 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо взяття під варту); про внесення зміни до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами; про культуру; про ломбарди і ломбардну діяльність, а також проекту постанови про зміну і встановлення меж міста Комсомольськ Полтавської області.

До приведення комітетами у відповідність з Регламентом Верховної Ради відкладено розгляд законопроектів про доповнення Закону "Про охорону земель" щодо видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву та про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму державної реєстрації припинення акціонерного товариства.

Фракції БЮТ і "Наша Україна-Народна Самооборона" наполягли на наданні їм слова для виступу. Представник фракції БЮТ Наталія Королевська повідомила, що під стінами парламенту зібралися підприємці, які протестують проти розгляду Верховною Радою проекту Податкового кодексу.

Н.Королевська зазначила, що підприємці вимагають від парламенту не ухвалювати Податковий кодекс у такому вигляді, оскільки він є нелегітимним і незаконним.

Представник фракції БЮТ повідомила, що підприємці звертаються до Верховної Ради з проханням прийняти Податковий кодекс до 15 серпня 2011 року з тим, щоб він вступив в дію з 1 січня 2012 року.

Н.Королевська повідомила, що вона сьогодні намагалася зареєструвати проект постанови про зняття з розгляду проекту Податкового кодексу, однак їй відмовили у реєстрації.

Голова Верховної Ради України В.Литвин у відповідь зазначив, працівники апарату не зареєстрували проект постанови, поступивши у відповідності з Регламентом. Він зазначив: якщо Верховна Рада розгляне проект Податкового кодексу у другому читанні і не прийме рішення, тоді розгляне питання про скасування рішення щодо цього проекту.

Верховна Рада ухвалила постанови - "Про зняття з розгляду деяких проектів законодавчих актів" і "Про зняття з розгляду окремих проектів законів України з питань паливно-енергетичного комплексу".

До порядку денного сесії був включений проект закону про схвалення рішення Президента України щодо участі миротворчого контингенту України в наданні оперативної підтримки Місії ООН у Кот-д'Івуарі за реєстр. №7289.

Народні депутати повторно розглянули Закон "Про внесення зміни до статті 18 Закону України "Про міський електричний транспорт" з пропозиціями Президента України. Міністр з питань житлово-комунального господарства Юрій Хіврич доповів пропозицію Президента України відхилити цей закон, оскільки Верховна Рада здійснила безпосереднє регулювання тарифів на електричну енергію для міського електротранспорту, тим самим втрутилась у сферу повноважень Кабінету Міністрів, чим порушила норму статей 85 і 116 Конституції України.

Верховна Рада відхилила Закон "Про внесення зміни до статті 18 Закону України "Про міський електричний транспорт", підтримавши пропозицію Президента України.

Проект закону про внесення змін до статті 11 Закону "Про міський електричний транспорт" (щодо впровадження Типового договору про організацію надання транспортних послуг) доповів міністр з питань житлово-комунального господарства Юрій Хіврич. Він повідомив, що проектом пропонується запровадити затверджений Кабінетом Міністрів Типовий договір про організацію надання транспортних послуг міським електротранспортом. Це забезпечить виконання замовниками і перевізниками вимог законодавства, в тому числі правил надання населенню послуг з перевезення міським електротранспортом. За словами доповідача, йдеться саме про дотримання встановленого цими правилами механізму взаєморозрахунків за фактично надані підприємством транспортні послуги, тобто перерахування місцевими органами влади коштів підприємствам за фактично виконану транспорту роботу, пробіг рухомого складу з пасажирами згідно встановленої вартості одного вагоно-кілометру.

Ю.Хіврич зазначив, що прийняття цього законопроекту дозволить створити умови для стабілізації фінансового стану міського електротранспорту, підприємства якого зараз мають рівень збитковості понад 15 відсотків, і подолати постійну заборгованість з виплати заробітної плати, платежів до Пенсійного фонду.

Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Валерій Баранов поінформував про рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у першому читанні.

Верховна Рада прийняла проект за основу. За відповідне рішення проголосувало 237 народних депутатів.

Проект закону про Стратегію національної екологічної політики України на період до 2020 року доповів перший заступник міністра охорони навколишнього природного середовища Микола Романов. Він зазначив: необхідність розробки та прийняття Стратегії зумовлена складною екологічною ситуацією в країні та відсутністю комплексного стратегічного документу, який містив би формулювання цілей і пріоритетних завдань з охорони навколишнього природного середовища, відповідно до вимог сучасного періоду розвитку країни і економіки, міжнародних зобов'язань України та європейських принципів екологічної політики. За його словами, реалізація національної екологічної політики є обов'язковою умовою досягнення цілей, прийнятих в 2000 році на світовому саміті "Впровадження екологічної стратегії для країн Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії", прийнятих у 2003 році на Київській конференції міністрів охорони навколишнього природного середовища "Довкілля для Європи", а також положень міжнародних глобальних та регіональних конвенцій у природоохоронній сфері та проколів до них, стороною яких є Україна.

За словами доповідача, метою стратегії є стабілізація і поліпшення стану навколишнього природного середовища України шляхом поетапного досягнення поставлених цілей як інтегрованого фактору сталого розвитку України та гарантування екологічно-безпечного природного середовища для життя і здоров'я населення і впровадження екологічно-збалансованої системи природокористування.

М.Романов повідомив, що для реалізації пріоритетних напрямів Стратегії Україною досягнуто домовленості з Європейським Союзом про надання бюджетної підтримки Європейської комісії природоохоронному сектору України у розмірі 35 мільйонів євро. Вказані кошти будуть виділені Україні за умови затвердження Верховною Радою проекту закону про стратегію національної екологічної політики на період до 2020 року до кінця цього року та підготовки узгоджених з Міністерством охорони навколишнього природного середовища показників успішності реалізації бюджетної підтримки, що стануть основою підготовки фінансової угоди між Україною та ЄС.

Верховна Рада прийняла законопроект за основу.

Головуючий оголосив ранкове засідання закритим.

На початку вечірнього засідання народні депутати розглянули проект закону про схвалення рішення Президента України щодо участі миротворчого контингенту України в наданні оперативної підтримки Місії ООН у Кот-д'Івуарі за реєстр. №7289. Цим проектом, як повідомив заступник міністра оборони, передбачається направити 4 вертольоти з екіпажем і технічним персоналом загальною кількістю 25 осіб із миротворчого контингенту у складі 56 окремого вертолітного загону, який бере участь у місії ООН в Ліберії, на територію сусідньої держави - Кот-д'Івуара, на період проведення виборчої компанії (до трьох місяців), визначений згідно з рішенням Ради Безпеки ООН.

Згідно із проектом, фінансування витрат, пов'язаних з участю України в наданні оперативної підтримки Місії ООН у Кот-д'Івуарі, пропонується здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету України з подальшим відшкодуванням цих витрат Організацією Об'єднаних Націй.

Законопроект був прийнятий за основу 240-ми голосами.

Народні депутати розглянули і прийняли у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (щодо термінів реструктуризації заборгованості).

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку випуску видавничої продукції на умовах державного замовлення доповів Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Юрій Плаксюк. Доповідач зазначив, що метою проекту є встановлення порядку випуску та розповсюдження видавничої продукції на умовах державного замовлення та регулювання взаємовідносин між замовниками і виконавцями державного замовлення. Законопроектом пропонується внести зміни до Закону "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні", доповнивши статтю 5 новою частиною четвертою та до Закону "Про видавничу справу", доповнивши його новою статтею 5-1 "Державне замовлення на випуск видавничої продукції".

Верховна Рада прийняла законопроект за основу 349-ма голосами.

У першому читанні був прийнятий проект закону про внесення зміни до статті 24 Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність" (щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій).

Народні депутати перенесли на наступний пленарний тиждень розгляд двох законопроектів про внесення зміни до статті 2 Закону "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" (щодо дії цього Закону) і зняли з розгляду проект закону про насінництво.

Парламентарії розглянули два законопроекти про внесення змін до Закону "Про тваринний світ" (щодо посилення заходів з охорони та раціонального використання тваринного світу та боротьби з браконьєрством).

За результатами голосування на доопрацювання був направлений один із законопроектів, автором якого є народний депутат М.Томенко.

Верховна Рада відхилила проект закону про внесення змін до Закону "Про звернення громадян" (щодо строків та порядку розгляду звернень).

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підстав звільнення від доказування) доповів народний депутат Володимир Пилипенко. Він запропонував внести зміни до статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, статті 35 Господарського процесуального кодексу, статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України. Цими змінами передбачається уніфікувати норми процесуального законодавства стосовно підстав звільнення від доказування, а також уточнити умови, згідно з якими обставини, встановлені у судових рішеннях, будуть вважатися обставинами, які не потребують доказування. Зокрема, передбачити, що такими обставинами при розгляді інших справ будуть обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, у яких беруть участь ті самі особи. Тим самим пропонується виключити положення щодо преюдиціальності фактів, встановлених щодо однієї особи.

Доповідач наголосив, що прийняття змін дозволить захистити права фізичних та юридичних осіб від незаконних посягань, повніше та об'єктивніше розглядати справи, зробити неможливим використання фіктивних спорів у цивільному, господарському та адміністративному судочинстві.

Законопроект був прийнятий за основу 247-ма голосами.

Народні депутати розглянули два законопроекти, які стосувалися внесення змін до Закону "Про третейські суди" (щодо підвідомчості справ) і прийняли за основу один з них, автором якого є народний депутат Юрій Мірошниченко.

Наприкінці вечірнього засідання парламентарії обговорили проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим. Законопроект доповів заступник голови Державного комітету із земельних ресурсів Володимир Кулініч. Він зазначив: метою проекту є реалізація основних напрямів державної політики, спрямованих на удосконалення земельних відносин на території Автономної Республіки Крим та упорядкування повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування та Ради міністрів АР Крим.

За словами доповідача, реалізація закону сприятиме визначенню більш чітких повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування та Ради міністрів АР Крим у галузі земельних відносин та усуне неоднозначне розуміння і застосування норм законодавства.

Народні депутати підтримали проект, ухваливши його за основу 232-ма голосами.

Головуючий оголосив вечірнє засідання закритим.

Наступне пленарне засідання сьомої сесії відбудеться у п'ятницю, 5 листопада.