Пленарні засідання 2 листопада 2004 року

02 листопада 2004, 18:39

У ВIВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА, ШОСТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про рішення Погоджувальної ради, згідно з яким Верховна Рада у вівторок заслухає інформацію Голови Центральної виборчої комісії про попередні результати голосування по виборах Президента України 31 жовтня 2004 року Сергія Ківалова. Однак, через відсутність на засіданні Голови ЦВК Сергія Ківалова, інформував народних депутатів його перший заступник Ярослав Давидович.

Він зняв сумніви щодо закінчення виборчої кампанії у першому турі. Для цього необхідне проведення повторного голосування.

Далі доповідач зупинився на проблемних питаннях, які можуть повторитися і негативно вплинути на організацію виборчого процесу.

До них він відніс забезпечення організації роботи виборчих комісій всіх рівнів, списки виборців, матеріально-технічного та фінансове забезпечення (лише на цю мету потрібно буде додатково не менше як 47 мільйонів гривень) дільничних виборчих комісій, оскільки повторне голосування передбачає практично весь комплекс заходів, які потребують фінансового забезпечення.

Центральна виборча комісія належним чином проаналізує цю проблему та зробить відповідні висновки.

Ярослав Давидович також поінформував про скарги виборців. За його словами, місцеві суди в день голосування розглянули понад 42 тисячі скарг і вирішили по суті питання виборців, які стосувалися порушень у ході голосуванні.

Ще одна надзвичайно серйозна проблема, за словами доповідача, інформаційне забезпечення. Центральна виборча комісія зуміла організувати далеко не просту роботу по налагодженню системи інформаційно-аналітичного збору інформації із територіальних виборчих округів і станом буквально за першу ніч вдалося зібрати інформацію із 94, а фактично з 96 відсотків виборчих дільниць, тобто 32 тисячі 820 виборчих дільниць вже знаходяться у базі даних інформаційно-аналітичної системи виборів. Результати продовжують поступати і будуть відповідно оприлюднюватися у міру їх опрацювання.

Завершив доповідач свою інформацію тим, що сьогодні Центральна виборча комісія зайнята надзвичайно важливим етапом у своїй діяльності - підготовкою до встановлення результатів виборів Президента України.

Він зазначив, що із 120 територіальних виборчих комісій вже поступили протоколи та інша необхідна виборча документація, яка буде у найближчі дні детально опрацьована і Центральна виборча комісія встановить результати виборів Президента України і буде відповідно реагувати, як діяти далі, які рішення приймати, оскільки в Україні відбудеться повторне голосування.

Після інформації ЦВК про попередні результати голосування по виборах Президента України згідно з рішенням Погоджувальної ради відбувалися виступи представників депутатських фракцій і груп, які традиційно проводяться на пленарних засіданнях по середах. У виступах аналізувалися результати виборів, зверталася увага на порушення під час голосування, вносилися пропозиції щодо організації виборів та їх проведення у другому турі.

Підсумовуючи виступи, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зазначив, що є різні оцінки щодо результатів виборів. Потрібно знайти спільний знаменник з урахуванням того, що є розкид думок у міжнародних спостерігачів, під час соціологічних досліджень. Головне, на думку В.Литвина, „треба створити такі умови, щоб кожна людина була переконана, що вона внутрішньо поступила вільно і що її голос і результат буде врахований. Щоб була переконаність у кожного члена виборчої комісії, що він поступає відповідно до Закону, поступає відповідно до совісті”.

В.Литвин закликав двох кандидатів врахувати ті настрої, які є в суспільстві, які віддзеркалені в результатах, що дав перший тур. Другий тур, за його словами, треба організувати і провести так, щоб „у нас дійсно була єдина не лише в територіальному вимірі, а за настроями, за устремліннями Україна. А для цього потрібен діалог”.

Далі народні депутати приступили до обговорення питань порядку денного. Спочатку вони розглянули два законопроекти – про Національну програму охорони родючості грунтів і про Загальнодержавну програму використання та охорони земель. Вони майже нічим не відрізнялися один від одного, хіба що кількістю етапів виконання.

Так, за словами доповідача – заступника міністра аграрної політики Василя Сергеєва, виконання Національної програми охорони родючості грунтів передбачається у три етапи. Але, зважаючи на те, що виконання Загальнодержавної програми використання та охорони земель планується у два етапи, міністерство вважає за доцільне передбачити виконання Національної програми охорони родючості грунтів також у два етапи.

При цьому доповідач зазначив, що і Загальнодержавна, і Національна програми тісно пов‘язані, вони мають розглядатися та прийматися у пакеті. Водночас це цілком самостійні програми. Загальнодержавна програма має на меті впровадження заходів щодо використання та охорони на всіх категоріях земель. До її виконання залучається 15 центральних органів виконавчої влади та інших установ. В той же час метою Національної програми є охорона найціннішої власності родючості грунтів лише однієї категорії земель сільськогосподарського призначення.

У ході обговорення народні депутати частіше звертали увагу на те, що обидві програми „не захищають землі від необґрунтованої приватизації”, що шкодить використанню їх за цільовим призначенням.

Пропонувалося об‘єднати обидві програми в одну з тим, щоб усунути всі розбіжності і, таким чином, створити єдину програму, яка б максимально врахувала всі позитиви цих програм.

У підсумку обидві програми, не набравши достатньої кількості голосів для прийняття у першому читанні, були відправлені на повторне перше читання.

Наступним розглядався законопроект про державну підтримку інноваційної діяльності. Він передбачає встановлення пільгового оподаткування для інноваційних підприємств, що дозволить створити сприятливі умови для залучення інвестицій, в тому числі іноземних, а також сприятиме реалізації найбільш перспективних інноваційних проектів. Встановлення таких податкових пільг, зазначали народні депутати у своїх виступах, суперечить основним принципам побудови системи оподаткування, відповідно до яких, повинен забезпечуватися однаковий підхід до всіх суб‘єктів господарювання при визначенні обов‘язків щодо сплати податків і зборів (обов‘язкових платежів).

Законопроект було відхилено.

Розглядаючи питання за скороченою процедурою, народні депутати прийняли за основу у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо досудового врегулювання спорів.

Його метою є приведення положень чинного законодавства у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Кампускотон клуб” щодо офіційного тлумачення положень статті 124 Конституції України. Цим рішенням Конституційний Суд України визнав, що положення статті 124 Конституції України щодо обов‘язкового поширення юрисдикції судів України на всі правовідносини в Україні означають, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законом, іншими нормативно-правовими актами. Тобто встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб‘єктів правовідносин не є обмеженим юрисдикцією судів і права на судовий захист. Законопроектом передбачено внести зміни до положень Кодексу про торговельне мореплавство в Україні, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а також Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

За основу, а потім і в цілому було прийнято закон про внесення змін до ст.281 Цивільного кодексу України (щодо збереження репродуктивного здоров‘я).

Як зазначив доповідач – міністр охорони здоров‘я Андрій Підаєв, необхідність внесення змін до частини сьомої статті 281 Цивільного кодексу України зумовлено невідповідністю термінів щодо репродуктивних технологій загальноприйнятих у світовій медичній практиці. Всі методики, що використовуються при лікуванні жіночої і чоловічої безплідності з використанням сучасних технологій прийнято позначити об‘єднаною назвою „Лікувальні програми допоміжних репродуктивних технологій”.

Документ містить визначення перинотального періоду як такого, що починається з 22 повного тижня внутрішньоутробного життя плода і закінчується після семи повних днів після народження. Це відповідає критеріям Всесвітньої організації охорони здоров‘я щодо життєздатності плода та перинотального періоду. За словами доповідача, у всіх розвинутих країнах світу переривання вагітності за показанням дозволяється чинним законодавством виключно до 22 тижнів вагітності, інші випадки тягнуть за собою кримінальну відповідальність у зв‘язку з тим, що дитина за медичними чинниками вважається життєздатною. При цьому має місце пряме порушення права немовлят на життя.

А.Підаєв також зазначив, що в Україні ускладнено впровадження критеріїв Всесвітньої організації охорони здоров‘я щодо життєздатності плода та перинотального періоду. На сьогодні чинним законодавством межею життєздатності плода визначено 28 тижнів внутрішньоутробного життя плода. Це є правовою підставою для здійснення переривання вагітності пізніх термінів при наявності відповідних показань до вказаного строку, що означає елімінацію потенційно життєздатних плодів. Впровадження запропонованої норми щодо життєздатності плода створюватиме нормативно-правові, організаційні підстави для розробки та впровадження системи надання медичної допомоги новонародженим вкрай низькою масою тіла при народженні та зменшенню кількості випадків переривання вагітності пізніх термінів. Сучасні медичні технології на сьогодні дозволяють зберегти життя більшості таких дітей.

Підтримав прийняття цього законопроекту і парламентський Комітет з правової політики Віктор Мусіяка. Він зазначив, що внесені зміни до статті 281-ї Цивільного кодексу стосуються стандартів демографічної політики України. Мова іде перш за все про те, що стерилізація людей, недієздатних осіб можлива лише за згодою опікуна і за соціальними показниками. За його словами, ця пропозиція є абсолютно прийнятною. Мова йде лише про те, щоб виключити із Цивільного кодексу соціальний показник.

Переривання вагітності у період після 22 тижнів, за словами В.Мусіяки, є фактично вже посягання на життя життєздатного плоду. Тому Комітет з правової політики вважає, що треба погодитися з положенням і обмежити цей термін 22 тижнями.

Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до Закону України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

За словами доповідача – міністра праці та соціальної політики Михайла Пвапієва, законопроекти передбачають внесення змін до Закону України "Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві”, які передбачається покращання соціального захисту потерпілих на виробництві, профілактичних робіт, а також узгодження норм законів.

Законопроекти також передбачають замість норм розрахунку страхових виплат у залежності від розміру мінімальної заробітної плати призначати виплати у залежності від соціального стандарту такого, як прожитковий мінімум. Передбачається, що виплати по тимчасовій втраті працездатності фонд сплачуватиме з першого дня. Це пояснюється тим, що людина, і це передбачено трудовим законодавством, може працювати не тільки на одній роботі, а на декількох роботах. І тому, якщо втрата працездатності спричинена була на виробництві, де людина працює за сумісництвом, це зменшувало ті страхові виплати, які вона отримувала.

Не підтримавши ці законопроекти за основу першим голосуванням, народні депутати погодилися з пропозицією головуючого повернутися до них на початку вечірнього засідання.

На цьому ранкове засідання завершилося.

  На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного, зокрема прийняли рішення щодо двох законопроектів про внесення змін до Закону України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Так і не підтримавши жоден з них за основу, на повторне перше читання народні депутати відправили перший проект.

Наступним розглядався проект закону про внесення змін до Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (щодо передачі об‘єктів). Ним передбачено упорядкувати діяльність державної санітарно-епідеміологічної служби у Державному лікувально-оздоровчому управлінні у зв‘язку з реорганізацією останнього.

Внесені зміни визначають повноваження санітарно-епідеміологічної служби Державного управління справами, забезпечують її функціонування, як єдиної із ланок системи Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Закон було спочатку прийнято за основу, а потім у цілому.

Далі народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (щодо спеціальних підрозділів).

Ним пропонується привести положення Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” у відповідність до норм Конституції України. Зокрема, передбачено внести зміни до статті дев‘ятої зазначеного закону в частині, що стосується приведення у відповідність до норм Конституції України порядку призначення та звільнення з посади начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю, першого заступника міністра внутрішніх справ України Президентом України за поданням Прем‘єр-міністра України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Пропонується призначати так, як це передбачено зараз у статті 106 Конституції.

Ще одна зміна стосується назви структурних підрозділів УБОЗ. Пропонується привести назви структурних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВС у відповідність до загальної структури МВС України, яка затверджена Законом України про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України.

Цей закон також було прийнято за основу і в цілому.

Народні депутати розглянули далі законопроект про внесення змін до Закону України „Про Збройні сили України” (щодо застосування зброї).

За словами доповідача, начальника Генерального штабу Збройних сил Сергія Кириченка, його прийняття дозволить мати правові підстави щодо застосування зброї, бойової техніки з‘єднаннями, військовими частинами, підрозділами, в тому числі черговими силами Збройних сил України в мирний час, а також Постановою Кабінету Міністрів затвердити завдання чергових сил протиповітряної оборони, порядок застосування, використання ними зброї та повноваження посадових і службових осіб по її застосуванню і використанню в мирний час. Таким чином буде врегульована нормативно-правова база щодо підстав та порядку застосування зброї і бойової техніки черговими силами Протиповітряної оборони держави.

Законопроект було прийнято за основу з урахуванням поправки парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони, яку озвучив Голова Комітету Георгій Крючков. Вона має таку редакцію „Забезпечення виконання покладених на Збройні сили завдань щодо відсічі можливій збройній агресії проти України, забезпечення охорони її повітряного та підводного простору у межах моря України, запобігання терористичним актам у випадках, передбачених іншими законодавчими актами”. Ця поправка була внесена Комітетом для того, щоб не було ніяких підстав для використання Збройних Сил в інших інтересах.

За основу і в цілому Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до Закону України „Про державне оборонне замовлення”.

За основу було прийнято законопроект про внесення змін до Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” (щодо відчуження військового майна). Він передбачає норму щодо надання Кабінету Міністрів повноважень приймати рішення про можливість безоплатної передачі військового майна країнам, з якими Україна має партнерські стосунки.

Під час доопрацювання редакцію законопроекту доповнено положеннями щодо передачі на безоплатній основі країнам, з якими співпрацює Україна, тільки рухомого військового майна; визначені правові засади, на яких може передаватися військове майно: міжнародні договори або контракти. Умови передачі військового майна доповнено зобов‘язанням країн, що отримують, не передавати вказане майно до третіх країн. Крім того, передача військового майна на безоплатній основі буде здійснюватися на підставі постанов Кабінету Міністрів, які перед прийняттям відповідно до тимчасового регламенту Кабінету Міністрів підлягають погодженню з Міністерством економіки з питань європейської інтеграції, Міністерством фінансів, Міністерством закордонних справ, Міністерством юстиції. За всіма закордонними передачами військового майна здійснює контроль Держекспортконтроль України. Всі передачі військового майна на зовнішньому ринку здійснюються Міністерством оборони України виключно через уповноважені урядом підприємства і організації.

Наприкінці засідання народні депутати розглянули ще один законопроект – про внесення змін до Закону України „Про статус народного депутата України” та Постанови Верховної Ради України „Про положення про посвідчення народного депутата України і нагрудний знак „Народний депутат України”. Запропоновані зміни передбачають вилучення із Закону „Про статус народного депутата” позицій, які регулюють взаємостосунки депутата у виборчому окрузі з місцевим самоврядуванням щодо надання можливості працювати, стосунки з місцевою регіональною пресою, і те, що стосується номера на значку, на якому буде не номер округу, а номер, за яким депутат реєструється у Центральній виборчій комісії, оскільки, відповідно до нового виборчого закону, тих, хто будуть обрані в округах, просто не буде. Законопроект було прийнято за основу.

На цьому вечірнє засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання шостої сесії Верховної Ради України четвертого скликання відбудеться 3 листопада.