Комітет з питань європейської інтеграції провів слухання на тему: "Перспективи співробітництва між Україною та ЄС після Чотирнадцятого саміту Україна - ЄС (Брюссель, 22 листопада 2010 року)"

Відкриваючи слухання, голова Комітету Борис Тарасюк зазначив, що динаміка взаємин між Сторонами та домовленості, досягнуті під час останнього Чотирнадцятого саміту у Брюсселі 22 листопада ц.р., свідчать, що наступного року планується завершити переговори та підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, перевівши таким чином наші відносини у формат політичної асоціації та економічної інтеграції. За словами Б.Тарасюк, Україна почне виконання заходів, передбачених Планом дій з лібералізації візового режиму, що відкриває перспективу скасування візового режиму для наших громадян, що подорожують до країн-членів ЄС.

Учасники слухань підкреслювали, що Угода про асоціацію розглядається як середньостроковий орієнтир взаємин з ЄС. Зокрема, якщо стратегічним орієнтиром Україна бачить своє членство в ЄС, то до документу, що формулює середньострокову перспективу, має бути включено положення про європейську перспективу для України. На парламентському рівні, зауважив Б.Тарасюк, обґрунтованість наших інтеграційних амбіцій вже визнана як у резолюціях Європейського Парламенту від 25 лютого та 25 листопада цього року, так і у двосторонніх документах, прийнятих Комітетом з парламентського співробітництва між Україною та ЄС.

Під час слухань також зазначалося, що ще до підписання Угоди про асоціацію Україна та ЄС фактично вже почали підготовку до її реалізації, співпрацюючи в рамках Порядку денного асоціації Україна - ЄС. 15 червня цього року Спільний Комітет відзвітував Раді з питань співробітництва про певний прогрес в імплементації Порядку денного. Так, зокрема, серед досягнень назване проведення президентських виборів у 2010 році, співробітництво у сфері ЄПБО та прийняття закону про державні закупівлі відповідно до міжнародних стандартів. Україна зробила крок вперед у законодавчому забезпеченні захисту персональних даних, що також є одним з пріоритетів Порядку денного. Зокрема, було прийнято відповідний закон, ратифіковано Конвенцію Ради Європи 1981 року про захист персональних даних та Додатковий протокол до неї. Після цього Верховна Рада України ратифікувала Угоду про стратегічне співробітництво з Європолом.

Учасники засідання підкреслювали, що в 2010 році у діалозі Україна - ЄС актуалізувався напівзабутий з 2004 року виклик, пов´язаний з дотриманням Україною демократичних прав і свобод. "Вперше за останні шість років Україна почула від таких інституцій, як Європейський Парламент та Парламентська асамблея Ради Європи, занепокоєння з приводу ситуації із забезпеченням демократичного характеру розвитку країни, дотримання прав і свобод громадян, якості проведення місцевих виборів у жовтні цього року". наголошували виступаючі. За їх словами. все це ставить під питання виконання політичного блоку пріоритетів Порядку денного асоціації, зокрема, посилення функціонування інституцій, що забезпечують впровадження демократії та верховенства права, проведення конституційної реформи, незалежне судочинство, дотримання прав людини та основних свобод, боротьбу з корупцією.

Узгодження положень щодо Зони вільної торгівлі, зазначили учасники слухань, залишається найскладнішою частиною переговорного процесу щодо Угоди про асоціацію. Зокрема, підкреслювалося, що "утворення такої зони - питання добробуту багатьох тисяч українських громадян,  тому необережність та поспішність при її створенні може призвести до послаблення конкурентоспроможності українських підприємств, їх закриття та втрати робочих місць". Зауважувалося, що, відкриваючи свій ринок, Україна хоче бачити аналогічні кроки від ЄС та бути повноправним партнером, а не ринком збуту. На думку учасників засідання, "потрібно шукати компроміси, а не змушувати до односторонніх поступок та зобов´язань". Зокрема, це стосується застосування інструментів торговельного захисту, подальшої лібералізації товарів та послуг у рамках тарифних пропозицій сторін для сільськогосподарських товарів, використання Європейським Союзом експортних субсидій, питань захисту географічних зазначень.

Доповідачі зазначали, що вагомим досягненням Чотирнадцятого саміту Україна - ЄС стало представлення Україні Плану дій з лібералізації візового режиму. Фактично, наша держава отримала перелік заходів, виконання яких має призвести до руйнування візової стіни на західному та південно-західному кордонах України. Зокрема, підкреслювалося, що "План дій з лібералізації візового режиму є досить конкретним документом, розробленим на зразок "дорожніх карт", наданих Євросоюзом балканським країнам та успішно ними виконаних". Він містить набір чітких заходів та критеріїв їх виконання і від уже згаданих "дорожніх карт" відрізняється наявністю додаткового етапу, що передбачає моніторинг виконання.

Голова Комітету Б.Тарасюк нагадав, що 4-5 листопада цього року в Україні відбулося П´ятнадцяте засідання Комітету з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом. Під час засідання члени Комітету схвалили Спільну Доповідь Робочої групи з візової політики між Україною та ЄС. Він також зазначив, що у народних депутатів України та членів Європейського Парламенту не було жодних розбіжностей щодо головного висновку Доповіді - остаточною метою співробітництва України та ЄС у візовій сфері, а також єдиною всеохоплюючою відповіддю на очікування громадян України має стати скасування візового режиму для українців, які подорожують до країн ЄС. 

У Доповіді підкреслюється, що від України очікуються конкретні кроки у напрямку модернізації та поліпшення прикордонної інфраструктури з урахуванням вимог щодо внутрішньої безпеки та громадського порядку держав-членів ЄС, запровадження закордонних паспортів з біометричними даними, адаптованими до європейських систем електронного зчитування, уніфікації практики видачі дипломатичних та службових паспортів з європейською, створення єдиного міграційного органу та прийняття необхідних законодавчих актів. Значну частину Доповіді займає інформація про випадки невиконання Угоди про спрощення оформлення віз з боку консульських установ окремих країн-членів ЄС. Захист прав українських громадян на свободу пересування має бути пріоритетом України у візових відносинах з Європейським Союзом.  Окрім того, Українська сторона має ставити перед інституціями ЄС та його держав-членів питання щодо зняття довгострокового статусу з перспектив скасування віз для громадян України, спрощення візових формальностей та розширення категорій громадян, які користуватимуться перевагами Угоди про спрощення оформлення віз, розширення меж прикордонних зон, на які розповсюджується режим місцевого прикордонного руху, а також обов´язкового надання мотивації при відмові у видачі візи.

Під час слухань підкреслювалося, що Комітет з парламентського співробітництва між Україною та ЄС висловився за те, щоб факти, викладені у Доповіді, її висновки та рекомендації стали предметом обговорення на пленарних засіданнях Європейського Парламенту та Верховної Ради України. З огляду на це, Б.Тарасюк поінформував учасників слухань, що Комітет з питань європейської інтеграції вже підготував проект відповідної постанови Верховної Ради України і сподівається на її прийняття.