14 грудня 2004, 17:29
У ВIВТОРОК, 14 ГРУДНЯ, ШОСТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про вихід народних депутатів М.Поплавського і А.Чикала з фракції „Трудова Україна” і про входження народних депутатів А.Льовіна і В.Акопяна у фракцію НАП.
Після кількох хвилин, упродовж яких народні депутати висловили свої пропозиції та зауваження щодо порядку денного та внесення до нього питань, які вони вважали слушними, вони приступили до роботи.
Приймаючи рішення з обговорених питань, парламентарії прийняли Постанову про підсумки організації оздоровлення дітей влітку 2004 року та про заходи Кабінету Міністрів України щодо організації відпочинку та оздоровлення дітей влітку 2005 року.
Наступними розглядалися два законопроекти про внесення змін до Закону України „Про природно-заповідний фонд України”. Одним з них пропонувалося доповнити чинний закон положеннями, якими встановлюється статус та режим нових об‘єктів природно-заповідного фонду (культові природні об‘єкти, вільнотекучі річки та резервати дикої природи); другим – визначити, що є об‘єктами власності Українського народу, і можуть перебувати у передбачених законодавством України формах власності: зони об‘єктів природно-заповідного фонду; землі та інші природні ресурси; заказники, пам‘ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки садово-паркового мистецтва. Зваживши, що Головне науково-експертне управління висловило до законопроекту суттєві зауваження, які стосуються ідеології формування, риторичних та юридичних неточностей, народні депутати відхилили обидва законопроекти.
Бурхливо обговорили народні депутати наступне питання – проект Постанови про порядок проведення урочистого засідання Верховної Ради України, присвяченого складенню присяги новообраним Президентом України.
Парламентарії висловлювалися про передчасність прийняття такої Постанови, проти її прийняття, пропонували, щоб новообраний Президент складав присягу у палаці „Україна”, а не у сесійній залі Верховної Ради. Різні точки зору висловлювалися на те, на чому має присягати новобраний Президент на Конституції чи на Пересопницькому Євангелії. Врешті Постанова була прийнята спочатку за основу, а потім у цілому 260-ма голосами.
Прийнята Постанова визначає юридичну процедуру щодо порядку проведення урочистого засідання Верховної Ради України, присвяченого складенню присяги новообраним Президентом України і набуває чинності з дня її прийняття.
Далі для включення до порядку денного сесії та прийняття рішення було запропоновано проект закону про внесення змін до Закону України „Про особливості застосування Закону України „Про вибори Президента України” при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року” (щодо друкування виборчих бюлетенів).
Законопроект дискутувався у залі не менш зацікавлено від попереднього. За словами доповідача, народного депутата Бориса Беспалого, його сутність полягає у тому, що на сьогодні виборчі бюлетені планується виготовляти лише на одному поліграфічному підприємстві, а саме, Банкнотно-монетному дворі Національного банку України. Разом з тим, розрахунки проведені останнім часом показують, що це ставить під певні ризики своєчасне проведення виборчої кампанії.
Другим таким підприємством, а їх лише два в Україні, є поліграфічний комбінат „Україна”. Тому народні депутати за погодження з Центральною виборчої комісії внесли пропозицію: додати також Поліграфічний комбінат „Україна”, як підприємство, де можуть друкуватися виборчі бюлетені і з відповідним контролем таким самим, як на Монетному дворі.
Пропозицію народних депутатів підтримав Голова ЦВК Ярослав Давидович, який попросив розблокувати норму закону про виготовлення виборчих бюлетенів на двох підприємствах, оскільки потужностей одного підприємства у 20 мільйонів не вистачить для своєчасного друку виборчих бюлетенів, що ставить під загрозу зриву проведення повторного голосування.
Врешті, зваживши на цей недолік прийнятого закону „Про особливості застосування Закону України „Про вибори Президента України при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року”, народні депутати ухвалили закон, яким дозволили друк виборчих бюлетенів крім Банкнотно-монетного двору поліграфічному комбінату „Україна”.
Далі народні депутати повторно з пропозиціями Президента України розглянули Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у сфері вищої освіти). Як зазначив Голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Станіслав Ніколаєнко, цей законопроект був розроблений на основі детального аналізу стану справ на місцях. Профільний Комітет вивчив ситуацію з вищою освітою у всій Україні, міжнародний досвід.
Виходячи з того, наголосив доповідач, що Україна має розвиватися інноваційним шляхом, Комітет запропонував низку заходів на підтримку державної вищої освіти. На сьогодні у вузах I-IV рівня акредитації навчається 2,4 млн. студентів. Лише кожна третя дитина має змогу навчатися за рахунок бюджету, а 63 відсотки дітей навчаються за рахунок власних коштів.
Народні депутати запропонували внести зміни в Бюджетний Кодекс, в Закон „Про прибуток підприємств”, в Закон „Про електроенергетику”, в Закон „Про плату за землю”, а також в Закон „Про вищу освіту” і Земельний Кодекс.
Ними передбачається надати серйозні пільги державним вищим навчальним закладам, щоб вони могли знизити плату за навчання, набирати дітей за рахунок бюджету. Це, за словами С.Ніколаєнка, поліпшить ситуацію в державі і, перш за все, в університетах. Вони зможуть оновити оснащення, придбати нове устаткування і займалися наукою.
Голова парламентського Комітету нагадав, що Президент України двічі накладав вето на закон. При тому, що уряд каже, що він виступає за інноваційний шлях розвитку. Тому Комітет запропонував, керуючись інтересами справи, внести деякі зміни до закону. Зокрема, Комітет пропонує 3 відсотки обмежити від Фонду заробітної плати (зараз обмеження складає - 0,3 відсотка від Фонду заробітної плати). Тобто, практично сьогодні підприємства нічого не витрачають на підготовку кадрів.
Комітет також у Законі „Про вищу освіту” виключив положення про те, що вищі навчальні заклади в оперативному управлінні мають нерухоме майно і землю, погодившись з пропозицією Президента, оскільки це питання врегульоване у Земельному кодексі.
Доповідач зазначив, що у запропонованого у новій редакції закону чітка мета: прибрати штрафні санкції за електроенергію на вищі навчальні державні заклади.
З парламентським Комітетом, який в основному врахував зауваження Президента України, погодився міністр освіти і науки Василь Кремень. Зважаючи на те, що цей закон має важливе значення для розвитку вищої освіти, для інтелектуалізації українського суспільства він заслуговує на підтримку, - зазначив міністр.
Закон було прийнято у новій редакції 348-ма голосами.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули низку законопроектів. Верховна Рада прийняла законопроект про внесення змін до законів України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та відхилила проект про внесення змін до Закону „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Народні депутати відхилили ще один „соціальний” законопроект про внесення змін до Закону України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Натомість наступний розглянутий законопроект – про заборону репродуктивного клонування людини знайшов підтримку у сесійній залі серед представників різних політичних сил. Народні депутати погодилися з авторами проекту у прийнятті такого закону, хоча й не бачили в цьому особливої потреби, оскільки Верховною Радою України ратифіковані міжнародні договори, якими репродуктивне клонування заборонено, а тому можна стверджувати, що в Україні репродуктивне клонування вже заборонено.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули і відправили на повторне перше читання законопроект про державну соціальну допомогу інвалідам I групи по зору.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Далі народні депутати розглянули проект закону про деякі заходи щодо соціального захисту осіб, які стали інвалідами внаслідок загального захворювання, отриманого після звільнення з військової служби. Ним запропоновано надати певні пільги непрацюючим інвалідам I та II груп, які отримали інвалідність внаслідок загального захворювання, отриманого після звільнення з військової служби. До числа таких пільг запропоновано віднести безкоштовне щорічне санаторно-курортне лікування (інвалідам з числа пенсіонерів Пенсійного фонду надається щорічне санаторно-курортне лікування за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів); можливість отримати грошову компенсацію замість путівки на санаторно-курортне лікування (розмір компенсації – середня вартість путівки на санаторно-курортне лікування); знижка у розмірі 50% від вартості проїзду (туди і назад) залізничним, водним та автомобільним транспортом у період з 1 жовтня по 15 травня.
Закон народні депутати прийняли 236-ма голосами.
Наступним розглядався законопроект про внесення змін до ст.4 Закону України „Про підприємництво” (щодо видобування бурштину). За словами доповідача народного депутата Миколи Шершуна, прийняття такого закону викликано необхідністю врегулювання проблемних питань щодо порядку видобування бурштину, зокрема недопущення незаконного видобутку та контрабандного вивозу його за межі України. Великі території розповсюдження проявів, закритість місцевості, ліси, посадки, віддаленість від населених пунктів, легкодоступність для розробки ручним і гідромеханізованим способом призводить до масового несанкціонованого видобування бурштину приватними особами, старательськими артілями, іншими підприємницькими структурами. Видобутий таким чином бурштин закупляється не зареєстрованими посередницькими структурами і контрабандою вивозиться за межі України. За рахунок цього держава щорічно втрачає цінних сировинних ресурсів майже на 10 мільйонів гривень. Доповідач наголосив: „те, що на Рівненщині ведуться протизаконні розробки покладів бурштину, а простіше крадіжки, давно не є секретом. Місцеві органи виконавчої влади та самоврядування не в змозі впоратися із цим лихом”. Доповідач запропонував легалізувати підприємницьку діяльність видобування бурштину, попередньо створивши систему державної закупівлі цього мінералу.
Народні депутати підтримали прийняття такого закону, пропонували внести інші доповнення, які стосувалися посилення контролю за вивозом бурштину. Водночас деякі промовці вважали передчасним прийняття такого закону, оскільки його треба приймати в пакеті з іншими законопроектами, які регулюють господарську діяльність.
Врешті законопроект, не набравши необхідної кількості голосів для прийняття, було відхилено.
Верховна Рада ухвалила наступний розглянутий законопроект – про внесення змін до Кодексу України про надра (щодо плати за користування надрами). За словами доповідача секретаря парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Юрія Соломатіна, законопроект вносить ясність і вичерпність у тлумачення норми кодексу України про надра в частині повноважень у наданні пільг по платежам за користування надрами. Ним пропонується законодавчо закріпити норму, що надання зазначених пільг здійснюється виключно на підставі законів України. На думку профільного Комітету прийняття такого закону буде сприяти впорядкованості і підконтрольності у вирішенні питань про надання пільг. Певною мірою його прийняття має сприяти і наповненню державного бюджету, а через це і збільшенню фінансування геологорозвідувальної галузі.
Не знайшли підтримки у сесійній залі і були відхилені два законопроекти про внесення змін до Закону України „Про плату за землю” (щодо звільнення від оподаткування) та п‘ять законопроектів про внесення змін до Закону України „Про плату за землю” (щодо надання та скасування пільг).
Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” стосовно фінансування виборів Президента України при повторному голосуванні 26 грудня. Видатки на проведення виборів Президента України згідно з прийнятим законом будуть збільшені на 27 мільйонів гривень. Крім того, враховуючи рішення уряду про підвищення посадових окладів працівників державних органів, також будуть збільшені видатки на оплату праці з нарахуванням для працівників апарату Центральної виборчої комісії на 350 тисяч гривень. З урахуванням перерозподілу видатків по Центральній виборчій комісії в цілому видатки, передбачені їй у Державному бюджеті, збільшуються на 15,7 мільйона гривень. Збільшення видатків буде забезпечено за рахунок скорочення окремих витрат державного бюджету, які не будуть освоєні до кінця поточного року, зокрема, витрат щодо платежів на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів прийнятих за наслідками розгляду справ проти України та надання кредиту для виготовлення бланків в морських, річкових, ідентифікаційних документів. Законом зменшені окремі видатки Центральної виборчої комісії такі як: капітальний ремонт, не використані видатки на проведення виборів народних депутатів України та створення єдиного державного реєстру виборців і єдиної електронної інформаційної системи „Вибори”.
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули ще два законопроекти. Законопроект про внесення доповнень в Кодекс України про адміністративні правопорушення (щодо повноважень державних природоохоронних установ) було відхилено.
Останній у порядку денному розглянутий законопроект – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту моралі та утвердження гуманістичних цінностей у суспільстві народні депутати відправили на доопрацювання.
На цьому вечірнє засідання Верховної Ради завершилося.
Наступне чергове пленарне засідання шостої сесії відбудеться у середу, 15 грудня.