26 жовтня 2010, 12:37
Захід відбувся за участю аналітичного центру "Інститут власності і свободи" та за підтримки Міжнародного центру приватного підприємництва (CIPE).
Зокрема, обговорювалися
питання щодо: системи контролю продукції у відповідності до міжнародних та європейських
вимог; запровадження в Україні ринкового нагляду; визначення загальної безпечності продукції; відповідальності за
шкоду, завдану внаслідок дефектів продукції.
Гoлова Комітету Наталія Королевська у вступному слові зазначила, що "наскільки якісною є продукція, настільки держава зуміє забезпечити безпеку величезної кількості процесів, починаючи від здоров'я нації та закінчуючи рівнем споживчої довіри і споживчого попиту". За її словами, "тільки за допомогою підвищення якості продукції вітчизняного виробника ми зможемо добитися високого рівня довіри до неї та стимулювати виробництво в різних областях економіки".
Також, наголосила Н.Королевська, проблема якості і безпеки продукції - одне з важливих і актуальних питань світової торгівлі, що має велике значення для стабільного розвитку економіки країни.
На думку голови Комітету, сьогодні державний контроль за якістю продукції є нераціональним і репресивним - він застарілий і не відповідає сучасним викликам економічних процесів, "обмежує права споживачів і не забезпечує належний контроль за якістю продукції".
"Досягнення високого рівня захисту споживачів і підвищення конкурентоспроможності українських товарів на зовнішніх ринках є тими цілями, якими керується Комітет при розробці якісно нової концепції досягнення якості і безпеки продукції", - зазначила Н.Королевська.
Так, у парламенті було зареєстровано два законопроекти: "Про ринковий нагляд і контроль продукції" (реєстр. №6694), який прийнятий за основу, і "Про ринковий нагляд за безпекою продукції" (реєстр. №6694-1). Положення проектів спрямовані на запровадження системи ринкового нагляду та контролю продукції відповідно до світових та європейських стандартів, забезпечення прозорості ринку, що дає змогу визначити походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик або не відповідає встановленим вимогам, та усунення дублювання функцій органів державного нагляду та контролю у сфері контролю характеристик продукції.
Н.Королевська наголосила, що необхідність прийняття закону про ринковий нагляд зумовлена адаптацією українського законодавства до законодавства Європейського Союзу та правил Світової організації торгівлі і буде сприяти забезпеченню відповідності продукції, що вже перебуває
в обігу на ринку, вимогам технічних регламентів та відсутності загроз для безпечності та здоров´я людини. Наш стратегічний
"маяк", вважає народний
депутат, - це створення ефективної системи контролю за якістю і безпекою,
яка базується на основі безпеки продукту для споживачів і відповідальності
виробників. Держава повинна здійснювати
на споживчому ринку контроль європейського
рівня. Тому необхідно
продовжити системну розробку та впровадження нових технічних регламентів, які базуються на відповідних європейських директивах.
На думку членів Комітету, законодавча база у цій сфері повинна бути приведена до єдиного знаменника - міжнародної практики, оскільки "неможливо будувати ефективну економіку, коли одна частина продукції оцінюється за європейськими стандартами, а інша - за стандартами 40-річної давності". Також необхідно, вважають парламентарії, переглянути скорочення переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації - держава повинна контролювати тільки ту, яка впливає на безпеку громадян і держави, а решта продукції і послуг повинна регулюватися виключно правилами ринкової економіки: споживчим попитом.
На засіданні також зазначалося, що у парламенті зареєстровано законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації декларації виробника про відповідність (реєстр. №6711), яким пропонується, зокрема, внести зміни до статті 32 Закону "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" щодо виключення положень стосовно обов´язкової реєстрації у Держспоживстандарті декларації про відповідність, а також до законів "Про підтвердження відповідності" і "Про захист прав споживачів" стосовно виключення вимоги зазначати у супровідних документах реєстраційні номери декларацій.
Учасники заходу акцентували увагу й на подальших напрямах реформування української системи регулювання промислової продукції. Вони стосуються, зокрема: запровадження європейського режиму цивільної відповідальності виробника за шкоду, завдану внаслідок дефекту в його продукції; переходу на добровільне застосування стандартів; повного переходу від обов'язкової сертифікації до оцінки відповідності. На думку промовців, необхідно також привести українські технічні регламенти у повну відповідність з Директивами ЄС Нового підходу. Йшлося й про створення національного органу із стандартизації, що не є органом державної влади тощо.