24 вересня 2010, 17:18
У П'ЯТНИЦЮ, 24 ВЕРЕСНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ СЬОМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк на початку ранкового засідання повідомив про те, що на засіданні присутні члени делегації Верховного Суду Австрійської Республіки на чолі з президентом Верховного Суду Ірмгард Грісс.
Народні депутати оплесками привітали гостей.
А.Мартинюк поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 23 вересня.
Головуючий нагадав, що у п'ятницю з 10-ї до 11-ї години має проводитися "Година запитань до Уряду". Представники депутатських фракцій, які не входять до складу коаліції, внесли пропозицію під час цієї "Години запитань до Уряду" отримати від уряду відповіді на свої запитання щодо надання житлових субсидій. Уряд представляв міністр праці і соціальної політики Василь Надрага.
Народні депутати фракції "Наша Україна-Народна Самооборона" нагадали міністру його заяви у ЗМІ стосовно того, що субсидії на відшкодування виплат на оплату житлово-комунальних послуг зможуть отримувати 90-95 відсотків населення. У запитанні зазначалося, що за даними "Укрпошти" з Пенсійного фонду України на адресу пенсіонерів доставлено 9,3 мільйона пакетів документів для оформлення на отримання таких субсидій. Водночас, як свідчить офіційний інтернет-сайт Міністерства праці та соціальної політики, станом на 17 вересня надійшло тільки 587 тисяч листів із заявами про субсидії від пенсіонерів.
Народні депутати поцікавилися у міністра: чому такий малий відсоток звернень? Чи проаналізувало Мінпраці причини цього явища і якими методами збирається долати цей розрив?
В.Надрага повідомив, що станом на 24 вересня поточного року за призначеннями субсидій звернулось 792 тисячі 200 сімей, що в 3,5 рази перевищує кількість одержувачів житлових субсидій у липні цього року.
Міністр пояснив невеликий відсоток звернень громадян тим, що на вулиці зараз тепло і в домівках не працюють котли та батареї, обсяг споживання газу є незначним, а відтак, комунальні платежі не перевищують поріг, за яким виникає право на субсидію.
В.Надрага також повідомив, що міністерство продовжує проводити роз'яснювальну кампанію щодо порядку надання житлових субсидій, яким зокрема, передбачається, що після корегування тарифів субсидії можуть призначатися протягом 3 місяців. Це означає: навіть якщо звернення за призначенням субсидій від громадянина до Управління соціального захисту надійшло 1 листопада, субсидії можуть бути призначені, починаючи з серпня цього року. За словами В.Надраги, найбільша кількість звернень очікується у жовтні-листопаді. За прогнозними розрахунками Науково-дослідного інституту Мінпраці, кількість одержувачів субсидій протягом опалювального періоду 2010-2011 років буде коливатися від мільйона до 2,5 мільйонів родин або до 9 відсотків від усіх сімей, які сьогодні мешкають в державі.
Наступне запитання стосувалося того, що інспектори почали обхід помешкань претендентів на отримання субсидій. Під час візитів вони переписують побутову техніку і на основі перепису часто відмовляють у наданні субсидій. Парламентарії поцікавилися: це що - уряд під різними приводами вирішив штучно обмежити право громадян на отримання субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг?
Міністр праці нагадав, що законодавством чітко визначені випадки, згідно з якими громадяни не мають права на житлові субсидії і перерахував ці випадки. Він зазначив: місцеві органи влади, утворивши відповідні комісії, можуть розглядати (їм надане право вирішувати у винятковому випадку), коли людина наполягає і коли є відповідні реальні передумови, призначити субсидію, не зважаючи на певні формальні протиріччя.
Ще одне питання стосувалося того: навіщо було підвищувати вартість газу і послуг житлово-комунальних господарств, якщо переважна кількість сімей може отримуватиме субсидію. "Чи не доцільніше було та простіше із закладених на ці цілі в бюджеті 5,2 мільярда гривень, безпосередньо дотувати виробників цих послуг?", - запитували народні депутати.
Міністр праці нагадав, що досі держава компенсовувала оплату житлово-комунальних послуг всім громадянам. "Відтепер громадяни з високими доходами будуть позбавлені такої щедрої фінансової підтримки держави у вигляді дотацій на оплату житлово-комунальних послуг. І ці кошти підуть тільки на підтримку малозабезпечених. Урядове рішення щодо посилення соціального захисту населення спрямоване на те, щоб частка сімейного бюджету, який витрачається у малозабезпечених сім'ях на житлово-комунальні послуги, була не тільки постійною величиною, а стала б не більшою ніж 10-15 відсотків від сімейного бюджету. І саме це було реалізовано", - відповів В.Надрага.
Міністр праці також відповів на інші запитання, пояснив, де можна знайти інформацію щодо надання субсидій, про перелік необхідних документів для цього, поінформував про заходи, яких вживає міністерство щодо проведення відповідної роз'яснювальної роботи, заохочення громадян економити газ, електроенергію, воду тощо.
В.Надрага також повідомив, що кошти, виділені урядом на надання субсидій, закладені у Державному бюджеті в повному обсязі і будуть відшкодовані постачальникам житлово-комунальних послуг.
Головуючий оголосив депутатські запити.
Звіт Тимчасової слідчої комісії з питань з'ясування обставин використання бюджетних коштів керівництвом Державного комітету України з державного матеріального резерву надав голова Тимчасової слідчої комісії Володимир Олійник. Він повідомив, що Тимчасова слідча комісія отримала наступну інформацію: за даними ГоловКРУ, перевірками охоплені всі підприємства відповідальних зберігачів. А саме: 711 підприємств відповідальних зберігачів державно-матеріального резерву і 940 підприємств відповідальних зберігачів мобілізаційного резерву. Попередньою поки що перевіркою ГоловКРУ встановлено безповоротну втрату державних запасів на суму понад 7 мільярдів гривень. На 547 підприємствах, а це 76 відсотків від всіх зберігачів, не підтверджено наявності матеріальних цінностей Державного резерву. "Тобто комора наша державна порожня", - сказав В.Олійник.
Голова комісії продовжив: за даними ГоловКРУ, державі було завдано збитків на суму 4,2 мільярда гривень через неефективне управління фінансами.
За його словами, Комісія очікує матеріали від СБУ, МВС та прокуратури і передбачає після отримання інформації узагальнити і поінформувати Верховну Раду.
Попередній звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування законності прийняття рішень Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення щодо проведення конкурсів та встановлення переможців конкурсів на отримання (переоформлення) ліцензій на мовлення з використанням відповідних частот у 2005-2010 роках представила Голова Тимчасової слідчої комісії Інна Богословська. Народний депутат повідомила, що Тимчасова слідча комісія запропонувала всім телерадіоорганізаціям, які мають достовірну інформацію та документи про порушення законодавства у роботі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у 2005-2010 рр. надавати таку інформацію та копії документів до 24.08.2010 р.
За словами доповідачки, Тимчасовою слідчою комісією направлено письмові запити з проханням надати будь-яку інформацію, яка сприятиме об'єктивному розслідуванню законності прийняття рішень Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення за період з 2005 по 2010 р. до всіх обласних державних телерадіокомпаній.
"За результатами опрацювання і аналізу отриманих відповідей ТСК встановила, що деякі з них вказують на те, що у 2005-2010 роках склалася певна тенденція до скорочення мовлення державних телерадіокомпаній на користь комерційних", - сказала вона.
Голова ТСК повідомила, що під час бесіди з колишніми і чинними членами Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на засіданні Тимчасової слідчої комісії 21 вересня 2010 року були обговорені скарги та проблеми, з якими звертаються обласні державні телерадіокомпанії щодо неможливості виграти конкурси. Члени Національної ради зазначили, що багато телеканалів займаються прихованою суборендою.
Тимчасова слідча комісія у цьому зв'язку прийняла рішення додатково вивчити це питання і проаналізувати його на своєму спеціальному засіданні, на яке будуть запрошені члени Національної ради і представники обласних державних телерадіокомпаній.
І.Богословська також повідомила, що Тимчасова слідча комісія встановила, що Національною радою були незаконно видані додатки до ліцензій, а також незаконно збільшена потужність передбачених ліцензіями передавачів. На підтвердження цього доповідачка зазначила, що згідно умов ліцензії, вона видана на використання передавачів потужністю 10 Вт. Саме за таку потужність "ТВі" і "5 Каналом" було сплачено ліцензійний збір. "Але, як встановила ТСК, з грубим порушенням чинного законодавства, протизаконно було фактично внесено зміни до ліцензійних умов і у додатках до ліцензій потужність збільшена від 10 до 250 разів", - повідомила голова комісії.
І.Богословська зазначила, що ТСК, крім зафіксованих порушень законодавства з боку членів Нацради, які взяли участь у конкурсі 27 січня 2010 року, констатує факт недобросовісної поведінки з боку представників ТОВ "ТРК "ТелеРадіоСвіт" (ТВі). За ініціативою саме цієї компанії проведення конкурсу було заборонено судом.
Голова Комісії підсумувала: "За результатами проведеної роботи Тимчасова слідча комісія визнала, що конкурс на отримання ліцензій на мовлення з використанням вільних телеканалів 27 січня 2010 року Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення було проведено з грубим порушенням закону як з боку посадових осіб Національної ради, так і з боку учасників конкурсу, що завдало шкоди державним та суспільним інтересам і призвело до недоотримання бюджетом мільйонів гривень ліцензійного збору".
І.Богословська наголосила на тому, що в діях посадових осіб Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, які приймали рішення 27 січня 2010 року, вбачаються ознаки кримінальних злочинів.
У цьому зв'язку члени Тимчасової слідчої комісії рекомендують Генеральній прокуратурі провести ретельну перевірку вказаних фактів, вжити заходів прокурорського реагування за матеріалами, представленими Тимчасовою слідчою комісією, та відповідно до Окремої ухвали Київського апеляційного адміністративного суду посилити нагляд за дотриманням законності у роботі Національної ради з питань телебачення і радіомовлення її членами та учасниками конкурсів, своєчасно реагувати на всі випадки порушень закону та вживати необхідні заходи реагування у випадку невиконання приписів прокурора.
ТСК також рекомендує Національній раді запропонувати в обов'язковому порядку запрошувати представників засобів масової інформації для висвітлення своїх засідань, зважаючи, що відповідно до Закону "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" засідання Національної ради є відкритими.
І.Богословська висловилася за продовження роботи очолюваної нею комісії для вивчення інших випадків порушень законності прийняття рішень Національною радою щодо проведення конкурсів та встановлення переможців конкурсів на отримання (переоформлення) ліцензій на мовлення з використанням відповідних частот у 2005-2010 роках.
Про роботу Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування випадків цензури у засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів відзвітувала Голова Тимчасової слідчої комісії Ірина Геращенко. Вона нагадала, що створенню ТСК передували звернення журналістів до профільного комітету Верховної Ради з питань свободи слова про загрозу повернення цензури, звернення колективів ТВі і 5 каналу щодо позбавлення цих мовників ліцензії, отриманих на конкурсі, поведеному Нацрадою з питань ТБ і радіомовлення в січні 2010 року. Ці звернення розглядалися на спеціальному засіданні профільного комітету з питань свободи слова, члени якого підтримали ініціативу створення спеціальної слідчої комісії з питань розслідування випадків цензури.
І.Геращенко зазначила, що створення відповідної ТСК, за яку проголосували всі фракції Верховної Ради, стало реакцією парламенту на звернення журналістів, громадських і профспілкових медійних об'єднань долучитися до розслідування фактів, які можна розцінювати як перешкоджання журналістській діяльності і дати їм оцінку.
Голова Тимчасової слідчої комісії повідомила, що за період роботи відбулось 4 засідання комісії, на яких розглядались звернення журналістів щодо втручання в роботу редакцій з боку органів влади та їх представників та перешкоджання професійній діяльності журналістів. За два з половиною місяці роботи до ТСК надійшло 52 звернення від громадських організацій, професійних спілок та журналістів, 2 депутатських звернення зі скаргами на факти цензури у засобах масової інформації, тиску на свободу слова та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
Тимчасовою слідчою комісією за цей час направлено 15 звернень, запитів до компетентних органів державної влади з метою перевірки інформації про можливе втручання органів державної влади і місцевого самоврядування у діяльність ЗМІ, тиск на свободу слова, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
На засідання ТСК було запрошено понад 30 осіб, що представляють журналістські колективи, профспілкові організації, Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, Генеральну прокуратуру, Міністерство внутрішніх справ, інші органи влади.
За словами І.Геращенко, аналіз звернень, що надійшли на адресу ТСК, засвідчує - близько 75% звернень містять скарги на втручання і тиск з боку органів державної влади і органів місцевого самоврядування у діяльність ЗМІ. Близько 25% звернень містять скарги на перешкоджання законній професійній діяльності шляхом погроз, застосуванням фізичного насильства.
"Занепокоєння членів ТСК викликає те, що більшість скарг журналістів стосується дій працівників правоохоронних органів і податкових адміністрацій, стурбованість викликає відсутність прогресу у розслідуванні справи зникнення головного редактора газети "Новий стиль" Василя Климентьєва", - наголосила голова комісії.
І.Геращенко також повідомила, що члени комісії заслухали директора ТВі Миколу Княжицького і директора "5 каналу" Івана Адамчука, які висловили позицію, що їх канали незаконно позбавлено ліцензії через конфлікт інтересів з головою СБУ.
ТСК направила до ГПУ запит "Щодо фактів порушень прав телерадіомовників" та підтримала звернення журналістів до Генпрокуратури з проханням перевірити інформацію щодо несанкціонованого стеження за керівництвом телеканалу "ТВі" і притягнення до відповідальності осіб, причетних до цього.
Голова Комісії доповіла про розгляд членами комісії скарги щодо незаконних, на думку заявника, позапланових перевірок з боку податкової адміністрації найбільшої недержавної телерадіокомпанії Криму - Чорноморської ТРК. "Такі дії фактично заблокували роботу популярної в Криму телекомпанії. На засіданні виступив засновник ТРК "Чорноморка" народний депутат Андрій Сенченко. Всі члени ТСК одноголосно підтримали звернення до ГП та Вищої Ради юстиції з проханням вивчити ситуацію, що склалася навколо "Чорноморки", і запобігти незаконному перешкоджанню мовлення", - повідомила І.Геращенко.
На засіданні розглядалися численні звернення, що надійшли до ТСК від регіональних ЗМІ та містять інформацію про факти перешкоджання журналістській діяльності та тиску на журналістів. Чимало звернень стосується спроб місцевих органів влади замінити нелояльного редактора в комунальних ЗМІ або вийти з числа співзасновників комунальної газети.
Голова ТСК, підсумовуючи, наголосила, що члени комісії критично оцінюють те, що деякі органи влади надсилають формальні відписки на запити депутатів. На думку парламентарів, некомпетентність та формалізм у відповідях на запити, зволікання з відповідями стають серйозною проблемою і Верховній Раді потрібно звернути на це особливу увагу.
І.Геращенко звернулася до народних депутатів з проханням прийняти відповідний проект постанови, взявши попередній звіт комісії до відома.
В обговоренні обох звітів взяли участь представники всіх депутатських фракцій. Представники опозиційних фракцій під час виступів відзначали посилення цензури у засобах масової інформації, намагання влади приховати правдиву інформацію про справжній стан справ, наводили факти "утиску" з боку органів влади щодо редакцій ЗМІ у регіонах, наголошували на необхідності зберегти свободу слова в країні як один з основних чинників її демократичного розвитку.
Представники фракцій коаліції, навпаки, відзначали деякий прогрес у тому, що редакціям засобів масової інформації стало працюватися вільніше і легше.
За результатами обговорення народні депутати прийняли дві постанови, взявши до відома попередні звіти Тимчасових слідчих комісій.
Звіт Тимчасової слідчої комісії щодо рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма, розслідування фактів корупційної діяльності ЗАТ "РосУкрЕнерго" і причетності до цього посадових осіб органів державної влади та арешту екс-голови Державної митної служби України Макаренка А.В. доповів голова Тимчасової слідчої комісії Роман Зварич. Він повідомив, що Комісією на її звернення отримано 86 відповідей з окремими супровідними документами, а також деякі документи отримано незалежним шляхом, опитано колишнього Прем'єр-міністра України Ю.Тимошенко, адвоката екс-голови Державної митної служби України Ю.Макаренко Ю.Сухова і міністра палива та енергетики Ю.Бойка.
За словами Р.Зварича, у розпорядженні комісії також є свідчення, які були надані окремими посадовими особами як нашої держави, так і НАК "Нафтогаз України", російського "Газпрому" у Стокгольмі.
Голова комісії повідомив, що у багатьох відповідях на звернення, зокрема до СБУ, НАК "Нафтогаз", Міністерства палива та енергетики визначається одна і та сама позиція: оскільки ці документи, які просить комісія, зараз знаходяться в матеріалах кримінальної справи, яка була започаткована Службою безпеки України і серед тих матеріалів справи є один або більше документів, які мають гриф "секретно", відповідно до Кримінально-процесуального кодексу всі матеріали цієї справи є секретними. За словами Р.Зварича, це ускладнює роботу комісії.
Голова комісії оприлюднив кілька висновків, які зробила ТСК, з яких випливає, що комісія має продовжити свою роботу для з'ясування всіх обставин. Р.Зварич звернувся з проханням прийняти відповідну постанову, продовживши роботу ТСК.
Верховна Рада прийняла Постанову "Про продовження роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма, розслідування фактів корупційної діяльності ЗАТ "РосУкрЕнерго" і причетності до цього посадових осіб органів державної влади та арешту екс-голови Державної митної служби України Макаренка А.В.". Згідно з постановою, роботу Тимчасової слідчої комісії продовжено на два місяці. Верховна Рада заслухає її звіт у листопаді 2010 року.
Наприкінці пленарного засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Мартинюк закрив пленарне засідання.
27 вересня-1 жовтня народні депутати працюватимуть з виборцями.
Наступне пленарне засідання сьомої сесії відбудеться у вівторок, 5 жовтня.