11 жовтня 2010, 13:11
Голова Комітету
Анатолій Семинога, відкриваючи захід, зокрема, зазначив, що Стратегія національної
екологічної політики України до 2020 року є надзвичайно важливим документом
як для збереження довкілля
та збалансованого використання
природних ресурсів, так і для національної безпеки держави. Її реалізація забезпечить
дієвість екологічної політики, сприятиме досягненню більш безпечного
для здоров´я людини стану довкілля, впровадження енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів. За його словами, у подальшому вона має стати законодавчою основою для
розроблення та реалізації
комплексу природоохоронних заходів
через розроблення Національних
планів дій з охорони навколишнього
середовища.
Під час обговорення до законопроекту (реєстр. №7053) було висловлено низку зауважень та пропозиції. Зокрема, наголошувалося, що він не враховує основні положення Концепції національної екологічної політики, затвердженої Розпорядженням КМУ 17.10.2007 № 880-р. На думку народних депутатів, документ потребує насамперед структурування, визначення екологічної складової як рівноправної у впровадженні концепції сталого розвитку, що відповідатиме положенням міжнародних договорів, підписаних Україною, забезпечення інтеграції екологічної політики в економічну політику в цілому, до загальнодержавних, галузевих, регіональних та місцевих політик, планів і програм.
На засіданні зазначалося, що проект необхідно доповнити новим розділом щодо міжнародної співпраці. Виступаючі вважають, що перелік інструментів реалізації національної екологічної політики потрібно доповнити такими як екологічне нормування, ведення державного обліку та кадастрів природних ресурсів, екологічне інформаційне забезпечення. На їх думку, слід викласти у новій редакції положення проекту про екологічне страхування, екологічна експертиза, екологічний аудит з метою приведення їх у відповідність до законів "Про екологічну експертизу", "Про екологічний аудит";
Учасники заходу підкреслювали, що потребує конкретизації питання запровадження в Україні Стратегічної екологічної оцінки як одного з основних інструментів інтеграції екологічної політики. Окрім необхідності ратифікації Протоколу СЕО до Конвенції оцінки впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Еспоо), вважають народні депутати, "має бути передбачено законодавче забезпечення для впровадження СЕО зі стадії стратегічного планування політик, планів і програм розвитку".
Крім того, наголошувалося на необхідності доповнення переліку основних принципів національної екологічної політики України наступними: "рівність трьох
складових розвитку (економічної, екологічної, соціальної), яка зумовлює орієнтування на пріоритети сталого розвитку; пріоритетність для суспільства функцій життєзабезпечення біосфери у відношенні до прямого використання
природних ресурсів; запобігання негативних екологічних наслідків, врахування віддалених екологічних наслідків; врахування екологічних наслідків під час прийняття управлінських рішень; державна підтримка та заохочення
вітчизняних суб´єктів господарювання, які здійснюють модернізацію виробництва, направлену на зменшення забруднення навколишнього природного середовища;
міжсекторальне партнерство та залучення
зацікавлених сторін; запобігання, що передбачає аналіз і прогнозування екологічних ризиків, які ґрунтуються на результатах державної екологічної експертизи, а також проведення державного моніторингу навколишнього
природного середовища; відповідальність
органів виконавчої влади за доступність і достовірність офіційної екологічної інформації".
Значна кількість пропозицій, що висловлювалася під час обговорення проекту, стосувалася необхідності налагодження ефективного екологічного контролю, зокрема, законодавче забезпечення до 2015 року переходу до інтегрованих дозволів відповідно до Директиви ЄС про попередження та контроль забруднення. Йшлося й про створення екологічно та економічно обґрунтованої системи платежів за спеціальне використання природних ресурсів та збору за забруднення навколишнього природного середовища з урахуванням механізму стимулювання суб´єктів господарювання до раціонального природокористування та збільшення плати за скидання/розміщення одиниці маси забруднюючої речовини до європейського рівня з врахуванням токсичності. Наголошувалося на необхідності створення до 2015 року й державної системи моніторингу навколишнього природного середовища шляхом оновлення та оптимізації існуючої, посилення координації діяльності суб'єктів моніторингу та управління даними в рамках функціонування державної системи моніторингу навколишнього природного середовища як основи для прийняття управлінських рішень.
За результатами обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти за основу проект закону про Стратегію національної екологічної політики України на період до 2020 року з подальшим доопрацюванням до другого читання спільно з Кабінетом Міністрів з урахуванням викладених зауважень та пропозицій.
У комітетських слуханнях з обговорення Стратегії взяли участь народні депутати, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, наукових установ, неурядових громадських організацій екологічного спрямування.