Пленарне засідання 22 грудня 2004 року

У СЕРЕДУ, 22 ГРУДНЯ, ПРОДОВЖУВАЛИСЬ ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ ШОСТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.

На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 грудня. Розглянуто 18 питань порядку денного, 25 законопроектів, два проекти постанов та пропозиції Президента України до Закону України. За результатами розгляду прийнято три закони, сім законопроектів прийнято у першому читанні за основу, десять законопроектів відхилено, один законопроект направлено на доопрацювання, розгляд одного законопроекту перенесено, знято з розгляду три законопроекти, прийнято дві постанови, подолано вето Президента на закон України.

Володимир Литвин поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про вихід народного депутата України Сергія Кіроянца зі складу депутатської групи „Центр”.

Головуючий також поінформував про засідання Погоджувальної ради, яке відбулося сьогодні вранці і на якому обговорювалися питання, пов'язані із розглядом та прийняттям проекту закону про Державний бюджет України на 2005 рік. У зв'язку з тим, що Бюджетний комітет завершив свою роботу лише під ранок, документи не розмножено, не роздруковано і не роздано, учасники засідання домовилися про те, що ці документи потрібно роздати, щоб депутати могли їх вивчити, сформувати свою думку щодо проекту бюджету. О 16 годині буде проведено засідання Погоджувальної ради за участю уряду, на якому будуть визначені перспективи розгляду цього питання у четвер. З урахуванням цього учасники засідання визначаться щодо того працювати Верховній Раді у пленарному режимі наступний тиждень чи ні.

Голова Верховної Ради України оголосив депутатські запити.

Із заявами, повідомленнями виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.

Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Проект закону про державну допомогу доповідав перший заступник Голови Антимонопольного комітету Сергій Черненко. За його словами, проект розроблено з метою підвищення ефективності використання ресурсів, підконтрольних органам влади, які використовуються для підтримки діяльності суб'єктів господарювання. Ним передбачається запровадження механізмів, які сприятимуть стабільному розвитку товарних ринків, встановленню цивілізованих підходів при прийнятті рішень органів влади щодо економічного розвитку, підвищать прозорість використання ресурсів держави, сприятимь захисту вітчизняних товаровиробників перед їх іноземними конкурентами.

Законопроектом запроваджується встановлення принципів, на яких має надаватися і використовуватися державна допомога, критеріїв дозволеної та антиконкурентної державної допомоги, визначаються вимоги до добросовісності отримувачів державної допомоги, а також посилюється контроль за наданням і використанням державної допомогу з метою запобігання неправомірних обмежень конкуренції і встановлення відповідальності за такі обмеження. Законопроект також спрямований на забезпечення належного рівня публічності і громадського контролю за наданням і використанням державної допомоги. Він встановлює облік та звітність перед Верховною Радою України про стан та обсяги надання в Україні державної допомоги.

Дія проекту не розповсюджуватиметься на допомогу соціального характеру, яка надається безпосередньо фізичним особам, а також не застосовується до допомоги, яка надається і доступна без будь-яких перешкод для всіх суб'єктів господарювання, які діють на певному ринку товарів або в окремій галузі. Крім того дія закону не розповсюджуватиметься на державну допомогу, яка надається у порядку і обсягах, визначених законами України.

Профільний Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій, від якого співдоповідав член цього Комітету народний депутат Пилип Буждиган, вважає, що „вже давно пора законодавчо визначити правові, економічні та організаційні засади надання, використання та контролю за державною допомогою суб'єктам господарювання в Україні”.

Його прийняття, за словами співдоповідача, як тільки він запрацює, докорінно змінить підхід у сфері державних допомог, які надаються в Україні, припиняться зловживання і корумповані діяння. Це дозволить стимулювати економічний розвиток менш розвинутих галузей, окремих суб'єктів господарювання, „по-державному, а не по-кланівськи підійти до вирішення проблеми вирівнювання економічного розвитку регіонів”.

Обговорення законопроекту не зважаючи на його позитивне представлення було принциповим. Народні депутати висловлювали сумніви щодо задекларованих ним намірів, у справедливому й неупередженому розподілі державної допомоги, у тому, що він не призведе до нових більш масштабних зловживань з боку тих, від кого залежатиме надання державної допомоги.

Автор Постанови про неприйнятність законопроекту народний депутат України Віктор Пинзеник аргументував свою позицію тим, що існує принаймні три форми, які є надзвичайно корумпованими у сфері державної підтримки: перша форма - розподіл ринків, друга форма - особливі умови проведення тендерів, відмінних від закону, і третя форма - умови надання кредитів, якими не передбачається чи повертаються ці кредити, чи ні, чи за них треба платити, чи не треба платити, а мова іде про державні бюджетні кошти. Він запропонував відхилити цей законопроект і взагалі не вносити такі законопроекти на розгляд.

У підсумку законопроект було відхилено. Він набрав усього 107 голосів.

Верховна Рада, розглядаючи питання ратифікації, ухвалила Протокол про вибухонебезпечні предмети – наслідки війни.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, який головував у цей час на засіданні, оголосив про те, що керівником фракції Народної аграрної партії України до закінчення шостої сесії та на період сьомої сесії Верховної Ради України обрано народного депутата України Ігоря Єремеєва.

Головуючий також поінформував про вихід народних депутатів Петра Кузьменка і Володимира Рябіки зі складу депутатської фракції Соціал-демократичної партії України об'єднаної, народного депутата Анатолія Раханського зі складу депутатської фракції політичної партії "Трудова Україна".

Після перерви народні депутати розглянули кілька законопроектів за скороченою процедурою.

За основу у першому читанні було прийнято законопроект про внесення змін до ст.10 Закону України „Про природні монополії” (щодо обов‘язків суб‘єктів природних монополій).

Необхідність прийняття закону доповідач перший заступник Голови Антимонопольного Комітету Сергій Черненко пояснив завищенням суб'єктами природних монополій своїх витрат, що є гострою проблемою. Іноді таке завищення відбувається внаслідок закупівлі сировини, матеріалів, обладнання, інших товарів за завищеними цінами.

В подальшому монополісти включають завищені витрати в тарифи і перекладають на споживачів. Такого роду порушення складають до 60 відсотків цінових зловживань монопольним становищем. А шкода від них обчислюється тільки за припиненими порушеннями за останні три роки у розмірі близько 80 млн. гривень.

Враховуючи, що споживачами товарів і послуг природних монополій є всі громадяни України, платить за закупівлю обладнання і сировини за завищеними цінами все суспільство.

Тому запропоновані доповнення до статті 10 Закону України "Про природні монополії" передбачають обов'язкове здійснення суб'єктами природних монополій закупівель товарів, сировини і матеріалів у значних розмірах на конкурсних засадах. Мінімальний обсяг закупівель, починаючи з якого вони можуть здійснюватись тільки на конкурсних засадах, пропонується визначати регулюючим органом. Ці органи добре обізнані з проблемами відповідних галузей, і тому така система видається досить гнучкою.

Досвід, за словами доповідача, зокрема при здійсненні закупівель державними органами, показує, що конкурсні процедури дозволяють суттєво знизити закупівельні ціни. Є всі підстави чекати, що подібний ефект буде досягатися і при здійсненні закупівель суб'єктами природних монополій.

Далі народні депутати розглянули законопроект народного депутата Михайла Добкіна – про етику професійної діяльності судді. Проект зацікавлено обговорювався у сесійній залі, однак не знайшов підтримки і був відправлений на доопрацювання.

Народні депутати також розглянули два законопроекти про внесення змін до ст.10 Закону України „Про статус суддів” (щодо присяги). За результатами обговорення було прийнято один з них за основу. Його автори з урахуванням правових реалій, численних випадків порушення прав і свобод громадян конкретними суддями вважають за можливе внесення змін до тексту присяги судді, наголосивши на таких її аспектах, як дотримання норм професійної етики, охорона прав та свобод людини і громадянина, збереження професійної таємниці, недопущення судової тяганини та особистої зацікавленості в судочинстві. Крім того, зміни до статті 10 стосуються необхідності прийняття присяги всіма суддями, а не тільки вперше призначеними, оскільки велика кількість суддів, які були обрані на цю посаду до створення незалежної держави Україна, не приймали присягу на вірність Україні.

Запропоновані зміни дозволять посилити відповідальність та поліпшити якість роботи суддів, сприятимуть закріпленню належного статусу та повноважень суддів з метою створення ефективної і справедливої судової системи. І що найголовніше - забезпечать належне здійснення функцій суддів, направлених на захист законних прав та інтересів громадян та держави в цілому, що є важливим елементом судової політики державної влади в Україні в напрямі демократизації суспільства та охорони конституційного ладу.

Наприкінці засідання народні депутати розглянули ще три законопроекти про внесення змін до Закону України „Про статус суддів”, які стосувалися суддівського стажу. Усі три законопроекти за результатами розгляду були відхилені.

На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.

Наступне пленарне засідання шостої сесії Верховної Ради України відбудеться у четвер, 23 грудня.