26 жовтня 2004, 09:58
Законопроект пропонується удосконалити чинні норми Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з метою створення більш прозорої та суспільно контрольованої системи адміністрування податків, гармонізації норм зазначеного закону з окремими законами, які набрали чинності з 1 січня 2004 року, зокрема, Господарським кодексом України та Законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Законопроектом більш чітко визначається пріоритет податкової застави по відношенню до пріоритетів інших обтяжень.
Зокрема, проектом пропонується до Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” включити норму, яка визначатиме порядок відкриття кримінальної справи, “якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку, кримінальну справу не може бути відкрито та обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до прийняття остаточного рішення у межах процедури адміністративного оскарження, а при оскарженні у судовому порядку – до прийняття судом рішення, що набрало законної сили”.
У законопроекті передбачена можливість скасування податкового компромісу, якщо з’ясувалося, що “інформація, надана платником податків при обґрунтуванні доцільності податкового компромісу, виявилася недостовірною, неповною або перекрученою”.
Науково-експертне управляння Апарату Верховної Ради вважає, що більш істотного обґрунтування потребує пропозиція щодо отримання згоди податкового органу на накладення судом стягнення на майно, що перебуває у податковій заставі, оскільки її реалізація може вплинути на захист прав та законних інтересів особи, що звернулась до суду. До того ж, потребує конкретизації механізм отримання такої згоди.
Було б слушним, на думку експертів, обґрунтувати доцільність збільшення розміру пені, яка нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України (як це передбачено чинною нормою) до подвійного розміру облікової ставки Національного банку України.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, поданим проектом пропонується вилучити з Господарського кодексу України (за аналогією з Цивільним кодексом України) всі питання, що регулюють бюджетно–податкові відносини або привести їх у відповідність до норм Бюджетного кодексу України та норм податкового права. Можна погодитися , зазначають експерти, із більшістю пропозицій. Зокрема, цілком слушним є вилучення статті 17 зазначеного кодексу, якою регулюється податкова система, оскільки відповідний механізм містить основний Закон “Про систему оподаткування”. Проте запропоноване проектом виключення положень щодо амортизаційної політики із складу основних напрямів економічної політики, які визначені у статті 10 Господарського кодексу України, є нелогічним, оскільки формування амортизаційної політики є складовою економічної політики держави, а не окремого її напряму – податкової політики.