22 вересня 2004, 17:07
У СЕРЕДУ, 22 ВЕРЕСНЯ, ШОСТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин оголосив про те, що у Верховній Раді створено нову фракцію „Єдина Україна” на базі групи „Демократичні ініціативи – Народовладдя”. Керівником фракції обрано народного депутата Богдана Губського. До фракцій увійшло 17 народних депутатів: Олександр Бандурка, Богдан Губський, Вадим Гуров, Володимир Демьохін, Олександр Задорожній, Орест Климпуш, Микола Колісник, Анатолій Мокроусов, Володимир Нечипорук, Сергій Осика, Сергій Правденко, Віктор Развадовський, Борис Райков, Олексій Ременюк, Леонід Сватков, Петро Толочко, Олег Юхновський.
До групи "Демініціативи – Народовладдя" входило 30 народних депутатів.
Далі головуючий оголосив депутатські запити.
Після цього головуючий зробив ще одне оголошення: про входження народного депутата Юрія Артеменка до фракції „Наша Україна”.
Із заявами, повідомленнями виступили уповноважені від депутатських фракцій і груп.
Народний депутат Сергій Шевчук повідомив з трибуни про вихід трьох депутатів фракції НДП-ПППУ Сергія Шевчука, Олега Зарубінського і Анатолія Кафарського з парламентської більшості. „Ми не є складовою неіснуючого утворення (парламентської більшості) та вважаємо себе вільними від зобов’язань (взятих при вступі в більшість)”, - заявив С.Шевчук.
Сергій Шевчук, який разом із депутатами О.Зарубінським і А.Кафарським утворюють „демократичну платформу” в НДП, збирається „працювати над системою створення відповідальної влади” з демократичними силами України.
Далі народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Першим розглядався законопроект про військово-технічне співробітництво з іноземними державами. Доповідав перший заступник міністра промислової політики Валерій Казаков. Він зазначив, що внесений урядом проект у разі його прийняття забезпечить законодавче закріплення створеної системи державного регулювання в сфері міжнародного військово-технічного співробітництва і дасть можливість підвищити науково-технічний і експортний потенціал перш за все оборонної промисловості, а також збільшити надходження до бюджету.
Співдоповідач Голова парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков зауважив, що проект як для рамкового закону занадто загальний, декларативний. У ньому не визначено повноваження органів виконавчої влади, крім Кабінету Міністрів, міністерств економіки, закордонних справ, оборони, промислової політики, служби безпеки, експертного контролю, національно-космічного агентства, митної служи. Не визначені повноваження Верховної Ради, не визначені суб‘єкти, уповноважені здійснювати військово-технічне співробітництво і контроль у цій сфері, не визначені основи фінансової політики при здійсненні співробітництва і особливості порядку укладення міжнародних договорів, а також порядок забезпечення гарантій страхування експортно-імпортних операцій та кредитування.
Чимало зауважень висловили до документу і народні депутати в ході обговорення, що врешті й вплинуло на прийняття рішення щодо нього.
У підсумку законопроект, не набравши необхідної кількості голосів для прийняття і відправлення на повторне перше читання, було відхилено.
Законопроект про організацію оборонного планування доповідав міністр оборони Євген Марчук. Він коротко поінформував про основні моменти документу, а саме: розробку механізму координації зусиль міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо здійснення оборонного планування в Україні, а також адаптування національної системи оборонного планування до сучасних стандартів оборонного планування провідних країн світу. Проект визначає мету, принципи, основні завдання, зміст та строки оборонного планування, суб‘єкти державної системи управління та пропонує механізм прийняття рішення щодо здійснення оборонного планування в Україні. Реалізація положень проекту закону дозволить: створити правові та організаційні основи здійснення оборонного планування в Україні, систематизувати та максимально наблизити систему оборонного планування України до стандартів оборонного планування провідних країн світу, підвищити рівень транспарентності оборонного бюджету, а також розширити механізм контролю за видатками на оборону.
Голова профільного Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков, наголосивши на важливості прийняття такого закону, звернув увагу на деякі його недоліки, зокрема: не передбачено місце і роль Верховної Ради. Він також зазначив, що варто визначити місце Державної комісії з питань реформування і розвитку воєнної організації держави у питаннях оборонного планування, точніше, як це вимагає закон, викласти повноваження Ради національної безпеки і оборони України, яка має готувати пропозиції з цих питань, згадати про функції Ради у питаннях формування оборонного бюджету. У проекті, за словами співдоповідача, слід визначити порядок стратегічного застосування Збройних сил в контексті планування їх мобілізаційної підготовки і підготовки території країни на випадок воєнних дій.
З цими зауваженнями та пропозиціями погодилися і народні депутати, які взяли участь в обговоренні. Фракції парламенту підтримали законопроект, внісши пропозиції щодо його покращання. Документ було прийнято за основу 300-ма голосами.
За основу також було прийнято і законопроект про Загальнодержавну програму патріотичного виховання молоді на 2004-2008 роки. Хоча представлений міністром у справах сім‘ї, дітей та молоді Валентиною Довженко проект, за її словами є концептуальний і передбачає, що протягом її реалізації будуть розроблені відповідні закони, нормативно-правові документи, проведена організаційна робота, створені відповідні програми і відповідні заклади, які, на основі реалізації щорічних заходів, будуть здійснювати реалізацію Загальнодержавної програму патріотичного виховання молоді на 2004-2008 роки, однак він має ряд суттєвих недоліків. На них звернули увагу і народні депутати у своїх виступах. Загальна думка була такою, що Програму потрібно приймати після суттєвого доопрацювання.
Підсумовуючи обговорення Голова Верховної Ради Володимир Литвин зазначив, що „патріотизм сьогодні найбільш ходовий товар. Нам потрібно його зробити не товаром, а дієвою позицією кожної людини. Ми говоримо, що патріотизм - це любов до Батьківщини. Цього недостатньо. Треба цю любов до батьківщини матеріалізувати у практичні дії, бо можна просто любити і спостерігати, і скаржитися”.
Володимир Литвин запропонував прийняти проект за основу, створити робочу групу, взяти всі пропозиції і створити той документ, який би відповідав загальним потребам, які існують у суспільстві.
Верховна Рада ухвалила законопроект 264-ма голосами у першому читанні.
Далі народні депутати розглядали питання ратифікації. Зокрема, законопроекти про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про ліквідацію і порядок повернення авіаційної техніки, що знаходиться на ремонтних підприємствах Міністерства оборони України і Міністерства оборони Російської Федерації і про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Таїланд про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.
Тривале обговорення першого документу спочатку не дало бажаного результату. Тільки після кількох спроб повернутися до його розгляду Угода була ратифікована 257-ма голосами. 250-ма голосами народні депутати ратифікували і Конвенцію між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд.
За скороченою процедурою було розглянуто законопроект про тимчасовий порядок застосування покарання за судовими вироками у вигляді позбавлення волі щодо засуджених за скоєння злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України, який було прийнято 248-ма голосами.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання Верховної Ради України відбудеться у четвер 23 вересня.