21 грудня 2004, 17:55
У ВIВТОРОК, 21 ГРУДНЯ, ШОСТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про вихід народного депутата Євгена Сігала з фракції СДПУ(о).
Головуючий також поінформував про рішення Погоджувальної ради щодо розкладу засідань на пленарний тиждень 21-24 грудня та порядку розгляду окремих питань. Керівники депутатських фракцій і груп домовилися розгляд законопроекту про Державний бюджет України на 2005 рік перенести з вівторка на середу, 22 грудня.
Потім народні депутати обмінялися думками щодо розгляду питань порядку денного. Промовці від кількох фракцій поставили питання про включення до порядку денного і прийняття рішення законопроекту про внесення змін до Закону України „Про вибори Президента України” щодо участі ветеранів, пенсіонерів, людей похилого віку у виборах 26 грудня 2004 року.
Голова Верховної Ради України поінформував про рішення Погоджувальної ради щодо розгляду цього питання, а саме, не вносити його на розгляд Верховної Ради, оскільки воно не набрало необхідної кількості голосів. Однак, ця інформація не задовольнила ініціаторів розгляду питання. Вони зібрали біля трибуни, вимагаючи включення питання до порядку денного. В.Литвин заспокоїв їх тим, що питання про включення законопроекту і його розгляду він поставить після розгляду першого питання порядку денного.
Проект Постанови про порядок висвітлення роботи сьомої сесії Верховної Ради України четвертого скликання доповідав Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко. Він зазначив, що Постанова про висвітлення принципово не відрізняється від попереднього документу, передбачає здійснення прямої трансляції сесії по радіо, а також висвітлення роботи парламенту на телебаченні.
За словами М.Томенка, залишається ідея реалізувати прямоефірну дискусійну програму на УТ-1. Він висловив переконання, що сьогодні нічого не заважає народним депутатам спокійно дебатувати на Першому національному каналі і ця ідея буде реалізована.
Микола Томенко поінформував також про активну і серйозну розбудову парламентського каналу, оскільки у перспективі основний акцент на висвітлення парламентської діяльності буде лягати на супутниково-кабельний парламентський телеканал.
Акцент також буде зроблено на більшому висвітленні діяльності комітетів Верховної Ради.
Верховна Рада прийняла Постанову 392-ма голосами.
Після цього на вимогу п‘яти фракцій у засіданні було оголошено перерву, під час якої відбулося засідання Погоджувальної ради. По її закінченні спочатку від двох фракцій „НУ” і БЮТ виступив народний депутат Олександр Турчинов. Він зазначив, що розгляд законопроекту про внесення змін до Закону України „Про вибори Президента України” щодо участі ветеранів, пенсіонерів, людей похилого віку у виборах 26 грудня 2004 року „дестабілізує ситуацію і знову призведе до провалу виборчої кампанії”. Дві фракції висловилися за внесення таких змін до чинного закону після проведення виборів.
Народний депутат Валерій Коновалюк від трьох фракцій – „Регіони України”, „Трудова Україна” і СДПУ(о) - вніс пропозицію розглядати цей закон і прийняти його, оскільки „народні депутати не мають права позбавляти виборців цих категорій їхнього права обирати Президента”.
Головуючий поставив на голосування питання про включення до порядку денного законопроекту. Він, набравши 208 голосів, не був включений.
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.
У другому читанні вони розглянули і прийняли закон про внесення змін до Митного тарифу України (щодо ставок на товари харчової промисловості).
Повторно розглянувши Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” з пропозиціями Президента України, Верховна Рада подолала вето Президента на цей закон 319-ма голосами.
Включивши до порядку денного, народні депутати розглянули та прийняли Постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для розслідування обставин видання Указу Президента України „Про звільнення В.Сацюка з посади першого заступника Голови Служби безпеки України”, два з трьох законопроектів про внесення змін до деяких законів України (щодо системи оподаткування фіксованим сільгоспподатком).
Відхилено було проект закону про встановлення фіксованого розміру страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування для окремих категорій платників. Законопроектом передбачалося встановити фіксовану ставку страхових внесків для фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та членів їх сімей на рівні 70 гривень. Цей розмір було визначено виходячи з тієї заробітної плати, яка діяла на час внесення законопроекту до Верховної Ради в грудні минулого року. Сплачена сума з мінімальної заробітної плати до Пенсійного фонду за відповідним тарифом (сьогодні це 34%) є відповідно до законодавства мінімальним страховим внеском і саме за умови сплати мінімального страхового внеску до страхового стажу зараховується той чи інший період роботи. Це дозволило б не позбавляти цих суб'єктів підприємницької діяльності, фізичних осіб права на майбутню пенсію. Таких осіб зараз майже один мільйон. Тому уряд запропонував встановити ставку для них фіксованого внеску не менше, як мінімальний страховий внесок, тобто внесок розрахований з мінімальної заробітної плати. Однак, попри те, що прийняття законопроекту підтримали ті, хто взяв участь в його обговоренні, він не набрав необхідної кількості голосів ні для прийняття, ні для відправлення на доопрацювання.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули ще кілька законопроектів. Зокрема, було розглянуто два проекти про внесення змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (щодо оподаткування відсотків з банківських вкладів). Прийнято в цілому один з них, який передбачає підвищення кредитоспроможності банків щодо кредитування економіки шляхом посилення привабливості депозитних вкладів для фізичних осіб, вкладників. Зокрема, шляхом відстрочення оподаткування доходів у вигляді оподаткування процентів, нарахованих за банківськими вкладами та ощадними сертифікатами. Зокрема, передбачається запровадити податок на відсотки по банківським вкладам та ощадним сертифікатам не з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2010 року. Крім того, закон передбачає, що відсотки на банківський депозит чи іншої фінансової установи оподатковуватиметься 5%-вим податком.
Народні депутати також розглянули та прийняли за основу проект закону про визнання такими, що втратили чинність, деяких декретів Кабінету Міністрів України та актів Верховної Ради України і один з трьох законопроектів про внесення змін до Закону України „Про страхування” (щодо повноважень у сфері регулювання ринків фінансових послуг). Проект передбачає передачу Комісії з регулювання ринків фінансових послуг повноважень, які стосуються оперативного нагляду управління та координації страхового ринку України.
На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.
Проект про внесення змін до деяких законів України щодо адміністрування податків, зборів (обов‘язкових платежів) доповідав заступник Голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності народний депутат Сергій Терьохін. За його словами, проект спрямований на виправлення деяких законодавчих прорахунків, які були виявлені при аналізі практики адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів). Зокрема пропонується більш чітко визначити порядок виникнення права податкової застави, компетенцію податкового агента, встановлення податкових періодів для зборів або платежів, щодо яких таких періоди не встановлено законодавчо.
Сергій Терьохін також зазначив, що прийняття проекту суттєво вплине на збільшення доходної частини Державного та місцевих бюджетів. Законопроектом вирішується питання взаємозв'язку між процедурами адміністративного та судового оскаржень упроваджується правило, за яким при наявності апеляційного оскарження, адміністративного чи судового, кримінальну справу за ознаками умисного ухилення від оподаткування за даним епізодом може бути відкрите лише після закінчення процедури такого апеляційного оскарження відповідно до його наслідків.
Упроваджується правило, за яким процедура податкового компромісу може бути розпочата на тільки за ініціативою контролюючого органу, але й за бажанням платника податків.
Забороняється накладення стягнення на пенсійні активи, резерви зі страхування життя, пенсійного страхування, чітко визначаються правила податкового пріоритету з метою захисту прав суспільства та бюджетних реципієнтів, збільшується адміністративна відповідальність за недекларування доходів осіб, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь, роз'яснюється порядок списання боргу при настанні форс-мажорних обставин.
Сергій Терьохін нагадав колегам, що формально вони вже голосували за ці норми, коли підтримували законопроект номер 4001. Однак, він був заветований Президентом України. Тому доводиться в котрий раз виривати з того великого підбюджетного закону окремі його положення і голосувати окремими законами.
Але попри те, що прийняття законопроекту підтримали більшість з народних депутатів, які взяли участь в його обговоренні, і вилучення з нього статей, які мають відношення до Пенсійного фонду, законопроект було відхилено.
В цілому було прийнято закон про внесення зміни до Кримінального кодексу України (щодо захисту малолітніх від насильництва).
На повторне перше читання народні депутати відправили один з двох законопроектів про внесення змін до Закону України „Про пожежну безпеку”.
Верховна Рада відхилила законопроект про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення (щодо арешту).
Відхилено також було законопроект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо безпеки дорожнього руху).
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули два законопроекти про внесення доповнення до Закону України „Про боротьбу з корупцією”. Першим з них, автором якого є народний депутат Анатолій Мороз, пропонується визначити керівників та інших посадових осіб суб'єктами корупційних діянь, що дозволить припинити використання зазначеними особами їх державно-владних повноважень на шкоду державі та суспільству, надавати необгрунтовані переваги приватному інтересу над інтересами суспільства та держави.
Другий законопроект народного депутата Станіслава Косінова передбачає розширити перелік посадовців до кола суб'єктів корупційних діянь і включити туди Прем`єр-міністра України, першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів Кабінету Міністрів, військових посадових осіб Збройних Сил та інших військових формувань, а також депутатів районних у місті рад.
Обидва законопроекти були прийняті за основу у першому читанні.
Останніми розглядалися три законопроекти про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту житлових прав громадян, які проживають у гуртожитках.
Головною метою першого з них є сприяння впорядкуванню законодавства щодо правового статусу гуртожитків, а саме: впорядкування механізму передачу гуртожитків до комунальної власності. Як зазначив доповідач народний депутат Михайло Добкін, у зв'язку із збільшенням випадків порушення конституційних прав на житло громадян, які мешкають у гуртожитках підприємств, установ та організацій, виникла нагальна проблема врегулювання питання передачі комунальної власності гуртожитку. На даний час Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" визначено, що у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському веденні перебуває державний житловий фонд, останній, крім гуртожитків, одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад народних депутатів.
Внаслідок такого виключення гуртожитки, фактично, приватизуються суб'єктами підприємницької діяльності та знаходяться у них на балансі чи включаються до статутних фондів таких підприємств. Благоустрій та житлові умови мешканців таких гуртожитків залежать від фінансового становища підприємства. Держава, фактично, не може впливати на такий стан речей через наявність відповідної норми у Законі України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Після ж прийняття цього законопроекту підприємство зможе передавати гуртожитки до комунальної власності територіальних громад міст, селищ і сіл, а мешканці таких гуртожитків, отримають гарантований Конституцією України рівень житлово-комунальних послуг.
На розв‘язання актуальної для суспільства проблеми спрямовані також інші два законопроекти. Так, законопроектом, який вніс Кабінет Міністрів, пропонується одним із напрямків врегулювання цього питання пропонується здійснити передачу гуртожитків у комунальну власність територіальних громад. Законопроектом передбачається усунути розбіжності, які містяться у законах України про приватизацію державного житлового фонду, про приватизацію державного майна та про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Пропонується внести зміни у частину першу статті 26 Закону України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. В цьому випадку гуртожитки не будуть передаватися іншим власникам за борги, отже, припиняться спроби нових власників змінити статус будинку та виселити його мешканців.
На думку народних депутатів, які виступили з цього питання, найбільш повно дозволить розв‘язати проблему гуртожитків і їх мешканців урядовий законопроект. Його й було прийнято за основу у першому читанні з урахуванням при підготовці до другого читання положень двох інших законопроектів.
На цьому вечірнє засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання шостої сесії Верховної Ради відбудеться у середу, 22 грудня.