03 листопада 2004, 17:22
У середу Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зустрівся з колективом Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. з нагоди 30-річчя музею.
В.Литвин подякував працівникам музею за їхню роботу по відновленню історичної правди і зазначив, що вони практично започаткували справу, яку, він переконаний, треба завершити створенням народного літопису України.
В.Литвин виступив перед колективом музею і вручив відзнаки Верховної Ради України його працівникам.
Голова Верховної Ради України також відповів на запитання журналістів.
ЗАПИТАННЯ: Володимире Михайловичу, вже пройшло трохи часу від виборів. Як Ви можете оцінити перший тур, як Ви можете спрогнозувати розвиток подій на найближчі три тижні, зокрема, щодо політреформи?
В.М.ЛИТВИН: Я хотів би розділити другий тур виборів і процеси, які будуть супроводжувати підготовку до другого туру виборів, і політичну реформу.
Щодо виборів. Суперечливі оцінки. Суперечливість цих оцінок наростає після 31 жовтня, я це спостерігаю як по вітчизняних, так і по зарубіжних засобах масової інформації, за висловлюваннями офіційних чинників.
Я думаю, ця суперечливість оцінок є логічним продовженням суперечливого розвитку України. Це перше, на чому я б хотів акцентувати увагу. Я думаю, друге – це те, що ціна поста Президента вимірюється розколом українського суспільства. Воно чітко фіксується і одночасно вказує на ті дії, які повинні здійснювати учасники передвиборчих перегонів.
Третій момент – це те, що у нас сьогодні викристалізувалось два фактично, якщо виходити з результатів голосування, два рівнозначних, два великих лідери, які користуються приблизно однаковою підтримкою людей. А це свідчить про те, що сьогодні вибір відбувається за принципами світоглядними здебільшого, і за принципом орієнтації того чи іншого кандидата на зовнішньополітичне спрямування держави.
Якщо брати економічні і соціальні чинники, які передбачені в програмних документах основних двох кандидатів, вони істотно не відрізняються між собою.
Ще одна особливість, яку я хотів би підкреслити, це те, що не в українських інтересах, щоб отримати незадовільну оцінку щодо передвиборчого процесу і власне процесу голосування. Це не в українських інтересах.
Наступний момент – це те, що у нас зберігається доволі потужний потенціал для лівих політичних сил, для лівого спектру, який обов’язково доведеться враховувати у своїй практичній діяльності, в програмних засадах тому, хто орієнтується на перемогу.
Наступний момент – це необхідність проведення діалогу в різних формах, у різних виявах між кандидатами, які вийшли у другий тур президентських виборів. Це домовленість про те, що потрібна тільки чесна перемога як одному, та і іншому кандидату. Інакше від цього буде потерпати Україна, інакше від цього буде потерпати, власне, і переможець. Це уточнення програмних положень кандидатів з урахуванням тих настроїв, які не охоплені.
На сьогоднішній день, мені здається, ресурси були вичерпані. Треба шукати додаткові резерви. У тому числі вони лежать у площині залучення наших людей до більш активної участі у голосуванні.
І, нарешті, останнє – це чітке позиціювання кандидатів, як вони бачать дальший розвиток країни після 21 листопада. Бо доведеться докладати багато титанічних зусиль для того, щоб заспокоїти суспільство, для того, щоб зшити, зцементувати українську націю і забезпечити усталені процеси в Україні.
Щодо політичної реформи – ви знаєте, спостерігаються дві тенденції. Перша - приходить все більше усвідомлення, що треба проводити політичну реформу, і всі про це говорять. І водночас друга тенденція проглядається – розуміють, що це політичний ритуал, заклинання, що резерву на сьогоднішній день для проведення недостатньо. Тому що фаворити президентської кампанії пропонували свої програми, виходячи з тих повноважень, які сьогодні є у діючого Президента України. Їм потрібно буде обмежити свої можливості, і про це сказати.
Тому я думаю, сьогодні буде більшою мірою відбуватися політична риторика, пошук союзників. А для того, щоб знайти союзника, треба буде визначити свою позицію щодо політичної реформи. Наскільки ми всі знаємо, і комуністи, і соціалісти чітко, неухильно і послідовно стоять на позиціях проведення політичної реформи.
Але, я думаю, будуть пропонувати підписувати угоди з тим, щоб повернутись до цього питання після завершення президентських перегонів. А ви знаєте, що у нас з угод, які підписуються, найбільш довготривалий елемент є папір, на якому підписуються угоди.
Я, власне, неодноразово говорив і ще хочу сказати, що ця реформа потрібна. Для цього потрібно знайти політичний компроміс. Сьогодні засідає Тимчасова спеціальна комісія, у неї будуть напрацювання, я думаю, після того треба провести буде засідання Погоджувальної ради за участю керівників фракцій і груп, щоб вони чітко сказали, будемо підтримувати чи не будемо для того, щоб не “спалили”, вибачте за це жаргонне слово, законопроект, оскільки тоді вже повернутися можна буде до питання внесення змін до Конституції в частині розмежування повноважень і розосередження влади лише через рік.
ЗАПИТАННЯ:Володимире Михайловичу, якщо можна, Ваш прогноз щодо бюджету.
В.М.ЛИТВИН: Справа в тім, що після внесення, я нагадаю, що Уряд вніс проект бюджету 13 вересня, відповідно до вимог Бюджетного кодексу, змінилися, я думаю, і економічні показники розвитку країни, змінилися ті рішення, які диктують необхідність збільшення видаткової частини бюджету.
Окрім того, було внесено більше трьох тисяч поправок і пропозицій народними депутатами України, які стосувалися збільшення не доходної, а видаткової частини бюджету. По суті справи, якщо говорити чесно, відверто і об’єктивно, роботу над бюджетом потрібно починати спочатку. А для цього, я думаю, правильним було рішення, хоча в декого воно викликало незрозумілі емоції, повернути цей документ до Уряду, разом з Бюджетним комітетом розпочати роботу з урахуванням тих пропозицій, які внесли народні депутати. І після завершення президентської кампанії спокійно, без політичних емоцій, лише на основі економічних розрахунків, на основі соціальних потреб повернутись до розгляду цього документу. Але не шляхом “продавлювання”, а шляхом пошуку можливостей для того, щоб забезпечити реалізацію хоча б мінімальних потреб українського суспільства.
ЗАПИТАННЯ: Ваш прогноз щодо розвитку виборчого процесу у наступні три тижні.
В.М.ЛИТВИН: Дуже бурхливо. Я думаю, протистояння буде загострено, оскільки концентрується вся енергія сьогодні на двох кандидатах, концентрується енергія двох команд. Це буде вирішальний і останній бій. Хотів би, принаймні, щоб він пройшов цивілізовано, без будь-яких ексцесів. А те, що певних порушень не уникнути – хотілося б, щоб це були лише такі порушення мінімальні, які б не вплинули на волевиявлення людей і на встановлення об’єктивного результату.
Сьогодні ми всі переконалися в тому, що нам потрібно удосконалювати законодавство. Що прийняття рішення як елемент виконання угоди для того, щоб провести політичну реформу, а це було зроблено у законі про вибори Президента, породила масу недоречностей, суперечностей, які сьогодні не дозволили людям виконати свій конституційний обов’язок – проголосувати, бо багато людей не могли знайти себе у виборчих бюлетенях. І ми в запалі політичних дебатів не спромоглися прийняти закон про Єдиний державний реєстр виборців. І сьогодні, ви знаєте, розглядалась пропозиція про те, як уникнути можливості проголосувати багато разів – чи то за відкріпним талоном, чи використовуючи якісь інші можливості. Ви знаєте, мною було запропоновано щось не нове, а те, що носилося в повітрі - проставити штамп у паспорті або якісь особливі відмітки, що людина виконала свій конституційний обов’язок або скористалася своїм правом. Тоді якісь сумніви, підозри, а ці підозри, як правило, виносяться за межі країни, фактично б відпадали. Але Верховна Рада не підтримала, якщо я не помиляюсь, кількість “за” була 178 голосів. А час спливає надто швидко, і потім зіткнемося з тим, що не буде коли приймати рішення, бо якщо його приймати, треба мати добру волю, потім підписати Президенту, оприлюднити, а головне, якщо ми приймемо, якісь технічні пристрої треба застосовувати, ну хоча б штампи. То їх треба ще виготовити, а у нас дільниць, як ви знаєте, більше 33 тисяч.