18 червня 2010, 17:01
У П'ЯТНИЦЮ, 18 ЧЕРВНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ШОСТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 17 червня.
Головуючий оголосив про входження народних депутатів з фракції "Наша Україна-Народна Самооборона" Валерія Борисова, Давида Жванії, Володимира Марущенка, Олега Новікова, Сергія Харовського та Віктора Шемчука до складу коаліції депутатських фракцій "Стабільність і реформи".
В.Литвин нагадав, що у п'ятницю з 10-ї до 11-ї години має проводитися "Година запитань до Уряду". Представники депутатських фракцій, які не входять до складу коаліції, внесли пропозицію під час цієї "Години запитань до Уряду" отримати від представника уряду відповіді на свої запитання про хід розслідування питань щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів.
На письмові запитання фракції "Наша Україна-Народна Самооборона" відповідав міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов. Народні депутати поцікавилися у міністра внутрішніх справ, що він мав на увазі, коли в інтерв'ю газеті заявив, що Герой України В'ячеслав Чорновіл відбував покарання за кримінальні злочини? Чи відповідають такі цинічні заяви високій посаді міністра внутрішніх справ?
А.Могильов відповів, що в радянські часи діяла жорстка репресивна машина, яка дуже ефективно використовувалася для залякування громадян. "Для забезпечення так званого "порядку" використовувалися різні методи, у тому числі, і засудження з різних приводів до кримінальної відповідальності громадян. Аналогічно фабрикувалися кримінальні справи відносно осіб, які мали іншу думку щодо шляхів розвитку держави. Їх нерідко притягували до відповідальності за вчинення загальнокримінальних злочинів, хоча, можливо, головною причиною була саме їх політична діяльність. Саме у цьому контексті я і відповідав журналісту", - пояснив міністр.
Наступне питання стосувалося використання МВС упродовж останнього часу технології, коли опозиція разом з журналістами відтісняється з місць проведення мітингу чи протесту, а на їх місця заводяться наперед підготовлені прихильники нинішньої влади. Народні депутати цікавилися: чи відповідають такі дії міліції конституційним принципам правової демократичної держави?
А.Могильов запевнив, що ніяких нових технологій у діяльності підрозділів МВС України у забезпеченні правопорядку під час заходів з масовою участю громадян немає. "Правоохоронці, як і завжди, знаходяться на позиціях неухильного дотримання чинного законодавства України. І якщо його норми порушуються, то ми на це будемо реагувати виключно законними методами, відповідно до нашої компетенції", - сказав міністр.
А.Могильов також зазначив, що в Україні сьогодні 39 статтею Конституції України гарантується право громадян на проведення мітингів, зборів і демонстрацій. Обмеження реалізації цього права може встановлюватися лише судом відповідно до закону і виключно в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту і прав свобод інших громадян. Однак, за словами міністра, механізм реалізації цього конституційного права громадян, порядок проведення масових заходів до цього часу законодавством не врегульовано. Міністр повідомив, що зараз у Верховній Раді знаходиться законопроект про масові заходи, і висловив думку, що його прийняття прискорить вирішення цього питання на законодавчому рівні.
А.Могильов підкреслив, що міліція керується чинними законами. За час його перебування на посаді міністра внутрішніх справ на території держави відбулося 80 тисяч масових заходів, участь в яких взяло понад 33 мільйона осіб. Тобто, щодня в середньому відбувається майже 800 різноманітних заходів за участю понад 32 тисяч громадян. І на кожному з них необхідно забезпечити правопорядок. Міністр повідомив, що за цей період на охорону громадського порядку залучалося понад 290 тисяч працівників міліції та військовослужбовців внутрішніх справ. Задіяна кількість працівників до охорони громадського порядку під час масових заходів відволікає їх від виконання основних завдань щодо розкриття злочинів та боротьби зі злочинністю. Переважна більшість масових заходів проходить незалежно від дня тижня, і всі витрати лягають виключно на бюджет Міністерства внутрішніх справ, в тому числі і для надання допомоги із забезпечення правопорядку в інших регіонах держави.
За цими сухими цифрами, наголосив міністр внутрішніх справ, не відображається реальна робота органів внутрішніх справ щодо забезпечення правопорядку і безпеки під час вказаних заходів. Робота міліція починається із часу отримання повідомлення до органів місцевого самоврядування, а далі проводяться робочі зустрічі з представниками місцевої влади, організаторами заходів, підрозділів МНС, медичних закладів тощо з метою вирішення першорядних завдань для забезпечення реалізації громадянами своїх конституційних прав. Одночасно проводиться роз'яснювальна робота щодо дотримання вимог чинного законодавства, їх офіційного попередження про недопущення порушень правопорядку та наслідків за їх недотримання.
А.Могильов підкреслив: завдяки злагодженим діям правоохоронних органів, і в першу чергу міліції, в Україні недопущена загибель громадян під час масових заходів та акцій протесту.
Міністр внутрішніх справ спростував деякі заяви щодо ведення стеження за журналістами. "В даний момент стеження незаконно не ведеться ні за ким взагалі в принципі. Такого бути не може. Тому це чиїсь інсинуації", - заявив він.
А.Могильов також відповів на запитання, які стосувалися начебто обкладання органами внутрішніх справ поборами представників малого і середнього бізнесу, надав інформацію щодо розслідування справи про загибель студента у Шевченківському райвідділі внутрішніх справ, роз'яснив дії міліції у тих конкретних випадках, про які говорили народні депутати, а також відповів на запитання щодо надання платних послуг населенню підрозділами міністерства, вирішення кадрових питань в міністерстві, соціального захисту працівників міліції тощо.
Завершуючи відповідати на запитання, А.Могильов заявив: "Міліція діє у відповідності з чинним законодавством. Всі сили і засоби, які залучаються для виконання завдань, залучаються у такій кількості, яка необхідна для охорони громадського порядку. Всі інші питання не стосуються її компетенції взагалі".
Головуючий зачитав депутатські запити.
На вимогу фракцій БЮТ і "Наша Україна-Народна Самооборона" у засіданні була оголошена перерва. Представник фракції "Наша Україна-Народна Самооборона" Юрій Стець звернув увагу на питання, які протягом двох днів піднімає опозиція. Він нагадав, що протягом останніх днів зареєстровано кілька фактів перешкоджання журналістській діяльності.
Ю.Стець також зазначив, що вчора Верховна Рада з порушеннями чинного законодавства прийняла Постанову "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування законності прийняття рішень Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення щодо проведення конкурсів та встановлення переможців конкурсів на отримання (переоформлення) ліцензій на мовлення з використанням відповідних частот у 2005-2010 роках" (реєстр. №6521). Головою цієї комісії, також з порушеннями, обрано народного депутата І.Богословську.
Ю.Стець наголосив: "Оскільки, Комітет з питань свободи слова і інформації на своєму засіданні прийняв рішення одноголосно про створення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування випадків цензури у засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, ми вимагаємо від Голови Верховної Ради України В.Литвина підписати лист про відкликання цієї постанови і доручити у найстисліші терміни Регламентному комітету розглянути нову постанову з такою самою назвою".
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування угод про розподіл продукції доповів народний депутат Олександр Горошкевич. Він обумовив необхідність прийняття законопроекту потребою узгодження законодавства з питань угод про розподіл продукції з іншими відповідними законами, більшість з яких була значно оновлена за тривалий період з часу прийняття у 1999р. Закону "Про угоди про розподіл продукції". За його словами, деякі з цих законодавчих актів потребують удосконалення з метою усунення суттєвих суперечностей, що унеможливлюють практичне застосування такого особливого режиму надрокористування як угоди про розподіл продукції. Народний депутат зазначив, що удосконалення і узгодження з оновленим законодавством потребує і сам Закон "Про угоди про розподіл продукції", окремі норми якого потребують змін з врахуванням норм нових кодексів, зокрема Митного.
О.Горошкевич також сказав, що законопроект спрямований на вирішення окремих питань, які в межах чинного законодавства не врегульовані і створюють суттєві ризики для застосування угод про розподіл продукції, зокрема, в межах території морської (економічної) зони України, що знаходиться під юрисдикцією України.
Голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олексій Плотніков доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
Верховна Рада прийняла проект закону за основу 233 голосами.
Проект закону про збір та облік єдиного соціального внеску доповіла перший заступник міністра праці та соціальної політики Лідія Дроздова. Вона зазначила, що законопроект розроблено з метою створення умов для уникнення дублювання страховими фондами функцій, пов'язаних із формуванням страхових коштів. Зокрема, в ньому передбачено скорочення обсягу роботи щодо постановки на облік платників страхових внесків, збору коштів; формування та ведення Пенсійним фондом України єдиної для всіх фондів соціального страхування інформаційної системи відомостей про застрахованих осіб та платників страхових внесків; забезпечення єдиної системи звітності; здійснення контролю за повнотою та своєчасністю справляння внесків єдиним органом - Пенсійним фондом України за участю Державної податкової адміністрації, зменшення кількості перевірок щодо сплати страхових внесків, скорочення адміністративних витрат фондів, зростання доходів страхових фондів, більш ефективного використання коштів соціального страхування.
Л.Дроздова повідомила, що закон, в разі його прийняття, буде введено з 1 січня 2011 року. Доповідачка зазначила: "з метою прискорення його запровадження до законопроекту включено розмір єдиного соціального внеску, який сформовано на базі існуючих розмірів страхових внесків до чотирьох видів соціального страхування: пенсійного, на випадок безробіття, з тимчасової втрати працездатності, від нещасних випадків на виробництві. Розчеплення єдиного соціального внеску буде здійснюватися Державним казначейством України на централізовані рахунки в Фонді соціального страхування".
Л.Дроздова наголосила на тому, що запровадження єдиного соціального внеску потребує внесення відповідних змін до основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законів з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зазначені зміни включено до "Прикінцевих положень" законопроекту.
Голова Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Хара повідомив, що Комітет рекомендував парламенту прийняти законопроект за основу. В.Хара також повідомив, що принципові зауваження до законопроекту висловили соціальні партнери, об'єднання роботодавців та профспілок. Всі сторони погодились з тим, що під час доопрацювання недоліки законопроекту можна виправити і підготувати законопроект до другого читання.
Під час обговорення законопроект підтримали представники фракцій коаліції. Вони зазначали, що його прийняття дозволить покращити роботу фондів соціального страхування, більш раціонально використати кошти, які спрямовуються на утримання адміністративного апарату фондів.
Народні депутати з опозиційних фракцій розкритикували проект, закликали не приймати його, взявши до уваги невдалу спробу його запровадження у Росії.
За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу 237 голосами.
Голова Тимчасової спеціальної комісії з питань реформування Служби безпеки України та його законодавчого забезпечення Олександр Скибінецький відзвітував про роботу комісії. Він повідомив, що Комісія працювала протягом року. За цей період члени Комісії вивчили ситуацію в Службі, визначили пріоритетні напрями реформування служби і при цьому також виходили з концепції і програми реформування, які були затверджені Радою національної безпеки і оборони та введенні в дію указами Президента.
Головним результатом роботи комісії голова ТСК вважає те, що вона розглянула і схвалила проект нової редакції закону про Службу безпеки. Цей проект подано на перше читання до Верховної Ради.
О.Скибінецький зауважив: розгляд цього питання затримується через низку причин і, перш за все, через зміну політичного керівництва країни. Тобто складається ситуація, яка змушує відтермінувати розгляд цього питання.
Голова ТСК зазначив, що згідно вказівки Президента в Раді національної безпеки і оборони готуються зміни до концепції програми реформування, з урахуванням реформування всього сектору безпеки і сфери правоохоронної діяльності. Служба безпеки також виходить з новими пропозиціями до законопроекту, які входять в протиріччя з тією концепцією і програмою, яка ще не скасована.
О.Скибінецький повідомив, що Комісією направлені відповідні запити Президентові і Секретареві Ради національної безпеки стосовно позиції з реформування. Відповіді поки що не надійшли.
Оскільки передбачений Регламентом термін роботи комісії вичерпано, члени Комісії звернулися з проханням до Верховної Ради прийняти звіт до відома і подальшу роботу з реформування Служби безпеки, в тому числі доопрацювання відповідного законопроекту доручити профільному Комітету з питань національної безпеки і оборони.
Верховна Рада 319 голосами прийняла Постанову про звіт Тимчасової слідчої комісії. Згідно з Постановою, Комісія припинила свою роботу. Комітет з питань національної безпеки і оборони визначено головним з підготовки і доопрацювання законопроекту про Службу безпеки України (реєстр. №4839).
Проект постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань з'ясування обставин розкрадання мільйонних сум бюджетних коштів керівництвом Державного комітету України з державного матеріального резерву доповів народний депутат Володимир Олійник. Він зазначив, що автори проекту пропонують змінити назву комісії на "Тимчасова слідча комісії Верховної Ради України з питань з'ясування обставин використання бюджетних коштів керівництвом Державного комітету України з державного матеріального резерву". За словами доповідача, мета і завдання цієї комісії - з'ясування обставин використання бюджетних коштів керівництвом Державного комітету із державно-матеріального резерву, встановлення відповідальності вимогам закону здійснення Держкомрезерву господарської діяльності та обґрунтованості укладання ним угод на придбання та реалізацію товарно-матеріальних цінностей.
В.Олійник послався на інформації засобів масової інформації, в яких йдеться про великі зловживання дуже великі, сьогодні вже є матеріали в Службі безпеці, які засвідчать, що розкрадання коштів становить 5-6 мільярдів гривень. Також є виявлені реальні запаси матеріальних ресурсів у вісім разів менш, ніж вони задекларовані відповідними документами".
Верховна Рада прийняла Постанову "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань з'ясування обставин використання бюджетних коштів керівництвом Державного комітету України з державного матеріального резерву" 240 голосами.
Наприкінці ранкового пленарного засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
21-25 червня народні депутати працюватимуть з виборцями.
Наступне пленарне засідання шостої сесії відбудеться у вівторок, 29 червня.